
- •Орфографія:
- •Голосні звуки:
- •Приголосні звуки:
- •М’який знак та апостроф
- •Правопис окремих слів
- •Самостійні частини мови
- •Службові частини мови
- •Пунктуація:
- •Основні принципи української орфографії
- •Орфограма
- •Передача на письмі звукового складу слів
- •Голосні звуки
- •Чергування е з и
- •Ненаголошені е та и в префіксах
- •Ненаголошені е та и в суфіксах
- •Чергування і з іншими голосними
- •Правопис і та и в основах українських слів
- •Правопис і та и у префіксах українських слів
- •Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •Правопис і, ї та и в основах іншомовних слів
- •Правопис у в основах іншомовних слів
- •Написання о та а
- •Написання о та у
- •Чергування е з о після шиплячих та й
- •Приголосні звуки
- •Глухі приголосні
- •Приголосні у кінці префіксів
- •Правопис приголосних в словах іншомовного походження
- •Чергування приголосних
- •Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)
- •Чергування у —в
- •Чергування і— й
- •Чергування з — із – зі(зо)
- •Уподібнення приголосних за місцем творення
- •Спрощення в групах приголосних
- •Тверді і м’які приголосні
- •Подовжені приголосні і їх позначення
- •Подовжені м'які приголосні
- •Подвоєння букв внаслідок збігу
- •Написання нн в прикметниках і похідних словах
- •Неподвоєні й подвоєні приголосні в словах іншомовного походження
- •Вживання м'якого знака
- •Вживання апострофа
- •М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •2. Апостроф не пишеться:
- •Принципи правопису значущих частин слова
- •Правопис складних слів
- •Слова із частинами напів- і пів-
- •Велика літера у власних назвах
- •Правила переносу слів Орфографічні правила переносу
- •Технічні правила переносу
- •Самостійні частини мови іменник Відмінкові закінчення іменників
- •Закінчення іменників іі відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •1. У родовому відмінку однини іменники другої відміни залежно від їхнього значення мають закінчення -а, -я або -у, -ю.
- •1) Іменники середн. Роду в родовому відмінку однини закінчуються тільки на -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій групі): міста, села; плеча, прізвища; знання, знаряддя, моря, обличчя, поля.
- •2) Іменники чол. Роду в родовому відмінку однини приймають закінчення -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій групі), коли вони означають:
- •Закінчення іменників іі відміни в родовому відмінку множини
- •Творення і правопис імен по батькові
- •Прикметник
- •Правопис и та і в закінченнях прикметників
- •Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- •Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- •Правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •Присвійні прикметники
- •Числівник Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- •Дієслово Суфікс -ти неозначеної форми дієслова
- •Чергування приголосних у дієсловах
- •Прислівники, утворені поєднанням прийменника з іменником
- •Прислівники, утворені від числівників та прислівників
- •Складні та складені прислівники
- •Службові частини прийменники Написання складних прийменників
- •Розрізнення прийменників і префіксів
- •Сполучники Написання солучників
- •Розрізнення сполучників та інших частин мови
- •Частки Написання часток
- •Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- •Правопис не з дієсловом
- •Вигуки Написання вигуків
- •Розділові знаки
- •Система розділових знаків
- •Принципи української пунктуації
- •Загальні пунктуаційні правила
- •Виділення речення на письмі
- •Кома в простому реченні
- •Кома в складному реченні
- •Крапка з комою
- •Двокрапка
- •Три крапки
- •Знак оклику
- •Знак питання
- •Знак виноски
- •Розділові знаки при прямій мови
- •Розділові знаки при непрямій мови
- •Пряма мова
- •Непряма мова
- •Розділові знаки у цитатах
Знак оклику
Знак оклику вживається:
у кінці спонукального речення, якщо, крім спонукання, в реченні виражається емоційний стан того, хто говорить ("А ну, відчиняй!"- вигукнув хтось за дверима);
після звертання при емоційному його виділенні (- Хлопці! - покликав Олег Васильович - Швидко біжить до мене!);
у кінці розповідного речення, у якому виражається емоційний стан автора (Боже! Що ж ви наробили!).
Знак питання
Знак питання вживається:
у кінці питального речення: Звідки ж ми такі?;
у діалогах:
Микола. Слухайте, і чого ви оце все питаннями на питання відповідаєте? Михайло. А ви як думаєте?
Знак виноски
Знак виноски вживається у документах для оформлення різноманітних уточнюючих відомостей та посилань.
Виноска складається з двох пов'язаних частин: знака виноски та текста виноски:
Один документ може містити у собі як звичайні, так і кінцеві виноски:
звичайні виноски використовуються для роз'яснення термінів і розташовуються, як правило, внизу кожної сторінки документа;
кінцеві виноски найчастіше використовуються для посилань на першоджерела; розташовуються, як правило, у кінці документа.
Розділові знаки при прямій мови
Пряма мова береться з обох боків в лапки, причому в лапки береться також і знак питання, знак оклику або три крапки, якщо вони в ній вживаються.
Крапка і кома виносяться за лапки (але якщо вже є знак питання, знак оклику чи три крапки, ані кома, ані крапка вже не вживаються): "Ганьба!" - несподівано закричав хтось на площі.
Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставляться двокрапка з тире; пряма мова розпочинається з великої літери: Тоді він нам і каже: « Що ж мені з вами робити?»
Якщо слова автора стоять всередині прямої мови, розриваючи її, то перед словами автора, а також після них ставиться тире: : «Ну ось і все.- подумав я.- Розпочалося…»
У випадку, коли речення першої частини прямої мови ще не закінчене, наступний її фрагмент пишеться з малої букви: : «Гляньте, - несподівано вигукнув Степан - ось там, попереду!»
Якщо слова автора стоять після прямої мови, то після прямої мови ставиться тире:
«Хлопці, все буде добре»,.- сказала мені Наталка.
Якщо пряма мова передається в формі діалогу, кожна репліка починається з нового рядка, перед нею ставлять тире і не використовують лапок. Інші розділові знаки вживаються так само, як і звичайно при прямій мові:
- Пробачте, це ви Василь Романович?
- Я. А ти ж хто будеш?
- А я Таня. Дочка лісника. Ми ось тут недалеко живемо (І.Цюпа)
Розділові знаки при непрямій мови
При передачі прямої мови непрямою слова автора перетворюються на головного члена речення. Сама ж непряма мова стає підрядним реченням, причому особа займенників і дієслів в ній змінюється відповідно до тієї особи, від імені якої тепер передається чужа мова. Тому при непрямій мові вживання розділових знаків таке саме, як і звичайно на письмі: Він мав на увазі її слова про те, що вона добре співає. Після непрямого запитання знак запитання не ставиться.
Порівняйте: