
- •Орфографія:
- •Голосні звуки:
- •Приголосні звуки:
- •М’який знак та апостроф
- •Правопис окремих слів
- •Самостійні частини мови
- •Службові частини мови
- •Пунктуація:
- •Основні принципи української орфографії
- •Орфограма
- •Передача на письмі звукового складу слів
- •Голосні звуки
- •Чергування е з и
- •Ненаголошені е та и в префіксах
- •Ненаголошені е та и в суфіксах
- •Чергування і з іншими голосними
- •Правопис і та и в основах українських слів
- •Правопис і та и у префіксах українських слів
- •Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •Правопис і, ї та и в основах іншомовних слів
- •Правопис у в основах іншомовних слів
- •Написання о та а
- •Написання о та у
- •Чергування е з о після шиплячих та й
- •Приголосні звуки
- •Глухі приголосні
- •Приголосні у кінці префіксів
- •Правопис приголосних в словах іншомовного походження
- •Чергування приголосних
- •Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)
- •Чергування у —в
- •Чергування і— й
- •Чергування з — із – зі(зо)
- •Уподібнення приголосних за місцем творення
- •Спрощення в групах приголосних
- •Тверді і м’які приголосні
- •Подовжені приголосні і їх позначення
- •Подовжені м'які приголосні
- •Подвоєння букв внаслідок збігу
- •Написання нн в прикметниках і похідних словах
- •Неподвоєні й подвоєні приголосні в словах іншомовного походження
- •Вживання м'якого знака
- •Вживання апострофа
- •М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •2. Апостроф не пишеться:
- •Принципи правопису значущих частин слова
- •Правопис складних слів
- •Слова із частинами напів- і пів-
- •Велика літера у власних назвах
- •Правила переносу слів Орфографічні правила переносу
- •Технічні правила переносу
- •Самостійні частини мови іменник Відмінкові закінчення іменників
- •Закінчення іменників іі відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •1. У родовому відмінку однини іменники другої відміни залежно від їхнього значення мають закінчення -а, -я або -у, -ю.
- •1) Іменники середн. Роду в родовому відмінку однини закінчуються тільки на -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій групі): міста, села; плеча, прізвища; знання, знаряддя, моря, обличчя, поля.
- •2) Іменники чол. Роду в родовому відмінку однини приймають закінчення -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій групі), коли вони означають:
- •Закінчення іменників іі відміни в родовому відмінку множини
- •Творення і правопис імен по батькові
- •Прикметник
- •Правопис и та і в закінченнях прикметників
- •Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- •Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- •Правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •Присвійні прикметники
- •Числівник Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- •Дієслово Суфікс -ти неозначеної форми дієслова
- •Чергування приголосних у дієсловах
- •Прислівники, утворені поєднанням прийменника з іменником
- •Прислівники, утворені від числівників та прислівників
- •Складні та складені прислівники
- •Службові частини прийменники Написання складних прийменників
- •Розрізнення прийменників і префіксів
- •Сполучники Написання солучників
- •Розрізнення сполучників та інших частин мови
- •Частки Написання часток
- •Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- •Правопис не з дієсловом
- •Вигуки Написання вигуків
- •Розділові знаки
- •Система розділових знаків
- •Принципи української пунктуації
- •Загальні пунктуаційні правила
- •Виділення речення на письмі
- •Кома в простому реченні
- •Кома в складному реченні
- •Крапка з комою
- •Двокрапка
- •Три крапки
- •Знак оклику
- •Знак питання
- •Знак виноски
- •Розділові знаки при прямій мови
- •Розділові знаки при непрямій мови
- •Пряма мова
- •Непряма мова
- •Розділові знаки у цитатах
Правопис складних слів
Складні слова творяться складанням двох або більше основ:
|
приклади |
за допомогою сполучних голосних о або е |
місяце+хід, праце+здатний, паро+плав, світло-голубий |
без сполучних голосних |
п'яти+річка, всюди+хід, хліб-сіль, повсяк+денний, напів+провідник |
Складні слова пишуться разом або через дефіс.
Разом пишуться слова, утворені від підрядних словосполучень (у яких від одного до іншого слова можна поставити питання):
зелений (як довго?) вічно- вічнозелений, перекоти (куди?) через поле- перекотиполе. |
Як виняток пишуться через дефіс складні географічні назви, перша частина яких вказує на сторону світу: Південно-Китайське море, Західно-Сибірська низовина.
Якщо перша частина складного прикметника- це прислівник, то він може писатись і окремо. Це залежить від того, наскільки цей прислівник наголошений, наскільки він самостійний: вищезазначений і вище зазначений, давновідомий і давно відомий.
Через дефіс пишуться складні слова, утворені від сурядних словосполучень (у яких всі слова рівноправні, їх можна з'єднувати повторюваним сполучником і: і червоний і білий- червоно-білий; і ніжний і рожевий- ніжно-рожевий; і південний і західний- південно-західний.
Але разом пишуться червоногарячий, жовтогарячий, хитромудрий, зловорожий, глухонімий.
Через дефіс пишуться складні слова, утворені повторенням тих самих, синонімічних або антонімічних слів: рано-вранці, більш-менш, сам-один, година-дві, день-два, видимо-невидимо, тишком-нишком, без кінця-краю.
Але якщо повторюється те саме слово в різних відмінках, то таке словосполучення пишеться окремо: кінець кінцем (називний+орудний відмінки), нога в ногу, раз у раз (називний+знахідний відмінки).
Через дефіс пишуться такі складні слова іншомовного походження, як вакуум-аппарат, соціал-демократ, прем'єр-міністр, блок-схема, унтер-офіцер, генерал-майор, пап'є-маше, віце-президент, яхт-клуб.
Але разом пишуться складні слова з такими загальновживаними початковими частинами, як авіа-, авто-, відео-, фото-, аудіо-, теле-, аеро-, агро-, стерео-, кіно-, електро-, мікро-, радіо-: аерофлот, аудіоплейєр, кіномеханік, радіотовари, фотопослуги, телевізор, відеомагнітофон.
Слова із частинами напів- і пів-
Частини напів- і пів- завжди пишуться разом: напівтемрява, напівсон, півфабрикат, півовал.
Але якщо частина пів- стоїть перед власною назвою, то між ними становиться дефіс: пів-Києва.
Велика літера у власних назвах
Більшість слів в українській мові пишуться з малої літери. Але власні назви завжди пишуться з великої літери. Власні назви можуть бути виражені як одним словом, так і сполученням слів.
Ними можуть бути:
1. Імена, по батькові, прізвища (Олексій Иосифович Кругліков); у складних прізвищах, псевдонімах чи іменах, які пишуться через дефіс, кожна частина починається з великої літери (Іван Семенович Нечуй-Левицький).
2. Назви найвищих урядових посад (Президент України).
3. Назви сторін світу у випадках, коли вони є і назвами теріторії (Західна Україна, країни Сходу).
4. Географічні назви (Великі Луки, Європа, Лондон).
5. Усі слова (крім службових і родових типу озеро, басейн) у назвах вулиць, басейнів, шляхів (Мокра вулиця, Південно-Західна залізниця, майдан Незалежності).
6. Неофіційні назви міст, держав чи територій (Полтавщина, Буковина).
7. Перше слово у назвах державних установ, наукових і навчальних закладах, музеях, театрах та ін. (Київський національний економічний універститет, Будинок вчителя).
8. Астрономічні назви (Касіопея, Земля, Велика Ведмедиця).
9. Назви творів літератури, мистецтва, найменування кораблів та ін. (журнал "Наталі", колгосп "Червоний плуготар", роман Стейнбека "Зима тривоги нашої").
10. Власні назви тварин (Шарік, Мурка).
Особливі випадки написання великої літери:
1. Слова Батьківщина, Уряд пишуться з великої букви, якщо вони виступають на місці офіційних повних назв.
2. Якщо виникає потреба передавати цифри в назвах словами, то слід пам'ятати, що цифрові сполучення передаються словами за правилом: у складених числових назвах, що розпочинають собою словосполучення - власні назви, з великої літери пишеться перше слово.
3. Коли слово на позначення числа починає собою власну назву знаменитої дати, воно пишеться з великої літери (Восьме березня), якщо ж день знаменитої дати пишеться цифрою, то з великої літери пишеться назва місяця (8 Березня).
4. Назви посад керівників пишуться з великої літери (Міністр освіти, Член колегії Міністерства освіти).
5. У документах державного значення слово Закон (коли йдеться про один конкретний закон) пишеться з великої літери. Коли це слово вживається безвідносно до якогось певного закону або виступає в множині, закон (закони). Пишеться з малої літери.
6. У назвах установ і підприємств з великої літери пишеться перше слово - Центральний будинок культури залізничників.
7. Символічна числова назва завжди береться в лапки; перше слово в ній пишеться з великої літери: завод "Червоний гумовик", фірма "Світанок".