Пояснювальна записка

Відповідно до наказів МОЗ України №1074 від 03.12.2010 р. «Про заходи МОЗ України щодо удосконалення підготовки лікарів» та № 1088 від 10.12.2010 р. «Про удосконалення післядипломної освіти лікарів» з метою поліпшення якості навчання в інтернатурі проведено перегляд Типового навчального плану та програми спеціалізації (інтернатури) випускників вищих медичних закладів освіти ІІІ-IV рівнів акредитації зі спеціальності «Загальна практика-сімейна медицина».

Відповідно до наказів МОЗ України від 23.02.2005 р. № 81 «Про затвердження переліку спеціальностей та строки навчання в інтернатурі випускників медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів, медичних факультетів університетів» та №621 від 25.11.2005 р. «Про внесення змін до наказу МОЗ України №81», дворічна спеціалізація (інтернатура) є обов'язковою формою післядипломної підготовки випускників усіх факультетів вищих медичних закладів освіти ІІІ-IV рівнів акредитації незалежно від підпорядкування та форми власності. Після закінчення інтернатури її випускникам присвоюється кваліфікація лікаря-спеціаліста з певного фаху.

Основною метою інтернатури є підвищення рівня професійної готовності лікарів-інтернів для їх самостійної роботи в якості лікаря-спеціаліста «загальна практика-сімейна медицина».

Навчальні плани та уніфікована програма інтернатури (спеціалізації) випускників вищих медичних навчальних закладів освіти ІІІ – ІV рівнів акредитації за спеціальністю «загальна практика – сімейна медицина» є нормативним документом, що визначає зміст та форму навчання, встановлює вимоги щодо обсягу та рівня професійної підготовки спеціалістів.

Нормативно правовою базою для створення типового навчального плану та програми інтернатури (спеціалізації) випускників медичних вищих навчальних закладів освіти ІІІ – ІV рівнів акредитації зі спеціальності «Загальна практика – сімейна медицина» є Рекомендації Всесвітньої асоціації сімейних лікарів 2005 р. (WONCA), наказ міністерства праці та соціальної політики №336 від 29.12.2004 р. «Про затвердження випуску 1 кваліфікаційних характеристик «професії працівників, що є загальними для всіх видів професійної діяльності»», наказ МОЗ України №72 від 23.02.2001 р. «Про затвердження окремих документів з питань сімейної медицини», МОЗ України №1074 від 03.12.2010 р. «Про заходи МОЗ України щодо удосконалення підготовки лікарів» та наказ МОЗ України № 1088 від 10.12.2010р. «Про удосконалення післядипломної освіти лікарів».

В інтернатуру зараховуються випускники вищих медичних закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації після складання державних іспитів та присвоєння кваліфікації лікаря і отримання диплому. Підставою для зарахування в інтернатуру є диплом лікаря, посвідчення про скерування на роботу за персональним розподілом або довідка про право на самостійне працевлаштування.

Інтернатура проводиться у формі очно-заочного навчання на кафедрах вищих медичних закладів освіти ІІІ-IV рівнів акредитації і закладів післядипломної освіти та стажування в базових установах охорони здоров'я. Базою стажування для лікарів-інтернів за спеціальністю «загальна практика – сімейна медицина» повинні бути центри/амбулаторії сімейного медицини чи відділення сімейної медицини в складі міських поліклінік.

Початок навчання з 1 серпня. Випускники, які з поважних причин не можуть своєчасно приступити до навчання в інтернатурі, зобов’язані до 15 серпня повідомити про це Головне управління державної служби та медичних кадрів Міністерства охорони здоров’я України. Якщо випускник без поважних причин не приступив до навчання в інтернатурі до 1 вересня, то він не допускається до проходження інтернатури. У цьому випадку він, за поданням управління охорони здоров’я обласної держадміністрації, може бути зарахований до інтернатури з початку наступного навчального року з дозволу Головного управління державної служби та медичних кадрів Міністерства охорони здоров’я України.

Мета циклу інтернатури (спеціалізації) – підготовка лікарів «загальної практики-сімейної медицини», відповідно чинних директивних документів і згідно вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики лікаря-спеціаліста за спеціальністю «загальна практика-сімейна медицина», набуття ними професійних практичних навичок і вмінь, формування професійної готовності до самостійної лікарської діяльності, формування сімейного лікаря, як організатора та координатора лікувально-діагностичної та профілактичної роботи на територіальній дільниці тощо.

Навчальний план та уніфікована програма розраховані на 2 роки спеціалізації (інтернатури). Протягом першого року – 6 місяців (936 годин) — навчання на відповідних кафедрах вищих медичних навчальних закладів ІІІ-IV рівня акредитації, 5 місяців (780 годин) — праця в амбулаторії (відділенні) сімейної медицини, 1 місяць — відпустка. Протягом другого року – 4 місяці (624 години) — навчання на відповідних кафедрах вищих медичних навчальних закладів ІІІ - IV рівня акредитації, 7 місяців (1092 години) — праця в амбулаторії (відділенні) сімейної медицини, 1 місяць — відпустка.

Зміст програми охоплює весь обсяг необхідних теоретичних знань, умінь і практичних навичок, необхідних лікарю-спеціалісту для самостійної роботи в установах амбулаторного та поліклінічного типу та надання кваліфікованої лікарської допомоги хворим і потерпілим.

Викладання основних розділів проводиться згідно чинних протоколів і стандартів лікування, визначених наказами МОЗ України щодо надання медичної допомоги пацієнтам.

Програму побудовано за системою блоків. Основними блоками є 20 курсів програми. Курс – самостійна частина програми, в якій подано значну за обсягом теоретичну і практичну інформацію з певного розділу спеціальності або суміжних дисциплін. Курси розбито на розділи, кожний з яких включає кілька тем, а кожна тема складається з окремих елементів. Для полегшення орієнтації в програмі та впорядкування інформації, що міститься в ній, курси і розділи закодовано.

Відповідно до наказу №1088 від 10.12.2010 р. в Типовий навчальний план та програму підготовки лікаря-інтерна зі спеціальністі «загальна практика-сімейна медицина» введені нові курси: «Імунопрофілактика» та «Медицина невідкладних станів».

Курс «Імунопрофілактика» складає 6 годин. Даний курс може викладатись на кафедрі сімейної медицини, або на кафедрі педіатрії, або на кафедрі дитячих інфекційних захворювань (якщо вона є як окрема структура або курс у медичному вищому навчальному закладі).

Курс «Медицина невідкладних станів» введений з метою покращення підготовки для складання ліцензійного іспиту КРОК-3, його обсяг - 156 годин. Такий курс проводиться у вигляді лекцій (8 годин), практичних занять (136 годин), модульного контролю знань (12 годин). Заняття проводять кафедри сімейної медицини, хірургії, педіатрії, акушерства та гінекології та інші. Кафедральні години цього курсу наведені у навчальному плані документу.

Також в Типовий навчальний план та програму підготовки лікаря-інтерна за спеціальністю «загальна практика-сімейна медицина» введено новий курс «Протидія насильству в сім’ї» (6 годин).

Заняття за додатковими програмами проводиться у вигляді таких циклів: військово-медична підготовка, організація невідкладної медичної допомоги населенню при надзвичайних ситуаціях, СНІД та вірусні гепатити, радіаційна медицина, особливо небезпечні інфекції, клінічна імунологія, імунопрофілактика, протидія насильству в сім’ї, трансплантологія, медична інформатика, гуманітарні аспекти клінічного мислення, медицина невідкладних станів.

Курси «Військово-медична підготовка» (додаткова програма, 10 годин) та «Військово-спеціальна підготовка» (курс 20, 36 годин) введені в Типовий навчальний план та програму підготовки лікаря-інтерна за спеціальністю «загальна практика-сімейна медицина» відповідно до наказу N 31/68/53 від 10.02.2003р. Міністерства оборони України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України «Про удосконалення системи підготовки офіцерів медичної служби запасу». Програма курсів з військово-медичної та військово-спеціальної підготовки інтернів вищих медичних навчальних закладів України III-IV рівня акредитації включає положення, що викладені в додатку 5 відповідного наказу.

Факультативно слухачі будуть ознайомлені з історією України, основами конституційного права громадян України.

Викладання основних курсів програми проводиться на кафедрі сімейної медицини та на спеціалізованих кафедрах вищих навчальних медичних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації.

Для виконання даної програми в процесі навчання передбачено такі види занять: лекції, практичні заняття, семінари. Під час навчання на кафедрі сімейної медицини та спеціалізованих кафедрах лікарі-інтерни у відповідності з навчальним планом підвищують рівень теоретичної підготовки та оволодівають практичними навиками. Теоретична підготовка передбачає обов'язкове відвідування лекцій, активну участь у семінарських заняттях, поточних науково-практичних і патологоанатомічних конференціях тощо. На практичних заняттях лікарі під керівництвом викладача опановують практичні навички. При складанні тематичних планів на кафедрах, які приймають участь в підготовці інтернів за спеціальністю «загальна практика-сімейна медицина» доцільно вводити заняття з урахуванням методологічних підходів інтегрованого ведення найбільш поширенних захворювань, що зустрічаються в загальнолікарській практиці..

Регламентована навчальним планом кількість лекційних годин становить не більше 5% загальної кількості навчальних годин, практичних занять – не менше 70%, семінарських занять разом з контролем знань до 25%. Крім цього, кафедрами, що відповідають за підготовку лікарів-інтернів, повинна плануватися позааудиторна самостійна робота лікарів-інтернів, яка не включається в навчальний план. Самостійна робота інтерна над засвоєнням навчального матеріалу та оволодінням основними практичними навиками має велике значення для формування клінічного мислення майбутнього спеціаліста. Самостійна позааудиторна може виконуватися: у клініці (чергування в клініці, курація хворих під керівництвом лікаря-ординатора відділення, участь в проведенні лабораторно-інструментальних обстежень), бібліотеці вищого навчального закладу, навчальних кабінетах кафедр та класах для відпрацювання практичних навичок із застосуванням муляжів, комп’ютерних класах. В необхідних випадках ця робота проводиться відповідно до заздалегідь складеного графіка, що гарантує можливість індивідуального доступу інтерна до потрібних дидактичних засобів.

Самостійна робота інтерна над засвоєнням навчального матеріалу та оволодінням основними практичними навиками, що передбачені освітньо-професійною характеристикою інтерна, також повинна здійснюватися під час навчання на базах стажування.

У кінці програми подано перелік умінь та практичних навичок, якими повинен оволодіти лікар під час навчання на циклі інтернатури (спеціалізації), відповідно до кваліфікаційних вимог до лікаря-спеціаліста за спеціальністю «загальна практика-сімейна медицина» та список рекомендованої літератури.

Для визначення рівня знань і навичок слухачів програмою передбачені такі види контролю: базовий, проміжний, заключний. Базовий контроль визначає рівень підготовки інтернів та проводиться на початку навчання. Після кожного розділу програми проводиться етапний контроль (який може проводитись у вигляді ком’ютерного контролю та оцінки оволодіння практичними навиками та вміннями). Проміжний контроль проводиться наприкінці першого року навчання на кафедрах. Заключний контроль знань проводиться за традиційною схемою і складається із трьох частин: перевірка теоретичних знань (комп'ютерний тестовий контроль та КРОК–3); оцінка оволодіння практичними навиками та вміннями; іспит. Для заключного іспиту використовують атестаційну комп’ютерну тестову програму, затверджену Міністерством охорони здоров’я України.

Кафедри сімейної медицини, у разі необхідності, можуть змінювати розподіл годин між кафедрами та у межах тематичних розділів, але кількість змінених годин не повинна перевищувати 20% від загального обсягу.

Лікарі, які виконали план і програму інтернатури, атестуються для визначення рівня знань і практичних навичок з присвоєнням звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю «загальна практика-сімейна медицина». Їм видається сертифікат встановленого зразку про присвоєння звання «лікар-спеціаліст» за спеціальністю «загальна практика-сімейна медицина».

Графік навчального процесу

Роки навчан­ня

Місяці

VIII

IX

X

XI

XII

I

II

III

IV

V

VI

VII

1-й рік

Б

К

К

К

К

К

К

Б

Б

Б

Б

В

2-й рік

Б

Б

Б

Б

Б

Б

Б

К

К

К

К

В

Примітка: Б – стажування на базі

К – навчання на кафедрі та суміжних кафедрах

В – відпустка

Основною метою роботи на базах стажування є засвоєння професійних практичних навичок і вмінь, вивчення основних особливостей організації роботи лікаря «загальної практики-сімейної медицини» та підготовки лікаря-інтерна до самостійної роботи в амбулаторії (відділенні) сімейної медицини. Виконання навчальної програми на базі стажування досягається шляхом їх практичної лікарської діяльності під керівництвом безпосереднього керівника інтернів в амбулаторії (відділенні) сімейної медицини протягом всього періоду перебування на базі.

Якщо в амбулаторії сімейної медицини на базі стажування неможливо забезпечити умови для виконання всього обсягу роботи, передбаченого програмою навчання лікаря-інтерна за спеціальністю «загальна практика – сімейна медицина», керівнику лікаря – інтерна на заочній базі стажування рекомендується забезпечити можливість отримання лікарем – інтерном необхідних знань та вмінь на базі спеціалізованих кабінетів багатопрофільних поліклінік.