- •Викладення теоретичних питань навчальної дисципліни (включаючи завдання для самостійної роботи)………………………………………………………………………………..4
- •Розрахунок максимальної кількості балів із врахуванням здачі екзаменів, для напрямів підготовки 6.030509 “Облік і аудит“, 6.030508 “Фінанси і кредит“, 6.030503 “Міжнародна економіка”
- •Тема 1.1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки. Наукова періодизація історії економіки.
- •4) Античний (від с. І тис. До н. Е. До с. V ст.).
- •7) Утвердження індустріального суспільства (від поч. До к. Хіх ст.).
- •8) Період утвердження монополістичного капіталізму (п. Хх ст. – с. Хх ст. ).
- •9) Постіндустріального суспільства (від с. Хх ст.).
- •Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекта)
- •Історико-економічне значення Трипільської культури.
- •Ідеалістична філософія Стародавньої Греції
- •Еллінсько - римська філософія
- •Марк Туллій Цицерон
- •Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя
- •Особливості оподаткування в Україні в добу середньовіччя.
- •Тема 3.1. Генеза капіталізму та перехід до індустріального суспільства
- •3. Мануфактурний період української промисловості.
- •Місце капіталізму в світовій історії, його періодизація та основні риси.
- •Мануфактурний період української промисловості.
- •Тема 3. 2. Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді розширеного конспекта)
- •Податки козацької доби.
- •Зміни у аграрних відносинах в Україні козацько-гетьманської доби.
- •Розвиток сільського господарства у хvі-хvііі ст.
- •Розділ IV (зм 4). Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина хvііі ст. - перша половина хіх ст.)
- •Тема 4.1. Особливості промислового перевороту у провідних
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекта)
- •Тема 4. 2. Економічна думка у другій половина хvііі ст. - першій половині хіх ст. Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекта)
- •Тема 5.1. Становлення та розвиток монополістичного капіталізму
- •Зовнішньоекономічні зв’язки. Причини першої світової війни.
- •Тема 5.2. Економічна думка в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. - початок хх ст.) Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Тема 6. 1. Господарство України у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •Господарство України в 1914 - 1920 рр.
- •Економіка західноукраїнських земель. Колоніальний характер галузевої структури західноукраїнської промисловості.
- •Тема 6. 2. Основні напрямки економічної думки в Україні
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекта)
- •Тема 7. 1. Світове господарство у міжвоєнний період
- •Особливості кризи в Німеччині, Англії, Франції.
- •Причини Другої світової війни.
- •Проект “Східного пакту”
- •Розділ vііі (зм 8). Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх )
- •Тема 8.1. Основні тенденції розвитку світового господарства у другій половині хх ст. Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді розширеного конспекту)
- •Тема 8.2. Економічна думка у другій половині хх ст. Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекта)
- •Тема 9.1. Світове господарство на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •Тема 10.1. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи
- •Розвиток народного господарства в 1946-1970 рр. Причини сповільнення економічного розвитку України в 60-80-х рр.
- •Тема 10.2. Формування засад ринкового господарства в Україні
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекта)
- •Конституційні засади економічних відносин.
- •Ключові слова і терміни
- •Питання для самоперевірки
- •Тести для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Додаткова література
Особливості оподаткування в Україні в добу середньовіччя.
Із розвитком та зміцненням елементів держави в українських землях у VIII–XII ст. формуються елементи податкової системи. Найдавнішою формою прямого оподаткування, спрямованого на забезпечення княжого двору й дружини, була данина. Збирали данину безпосередньо, виїжджаючи на так зване полюддя або повозом, коли данину привозили до Києва. Податок сплачувався продуктами сільського господарства та промислів. Серед прямих податків потрібно виділити дари (добровільне підношення) та оброк (плата за оренду знарядь праці та земельних ділянок). На практиці неврегульованість термінів, розмірів, кількості податків, випадковість, свавілля щодо збору та особиста нажива збирачів призводила до масових заворушень.
З 947 року княгиня Ольга здійснила першу реформу податкової системи, спрямовану на її стабілізацію. Було запроваджено адміністративно-фінансові пункти (становища або погости) для збирання данини. Розміри та зміст зборів визначали уроки (перелік повинностей, розміри та терміни сплати данини) та устави (визначення порядку стягнення податку).
“Руська правда” Ярослава Мудрого вперше детально почала регламентувати систему оподаткування. Одиницею оподаткування був дим або подвір’я, що мало певний земельний наділ приблизно до 15 га. 20–30 димів становили дворище – об’єднання родичів, які спільно несли податкові зобов’язання. Дворища, у свою чергу, об’єднувалися у громади – верві, на чолі яких стояли старости. Та частина населення, яка змушена була сплачувати всі податки та виконувати повинності на користь держави, називалася черню. Встановлювалися, як і в Європі, так звані календи – періоди стягнення податків. Основою грошових надходжень були мита та штрафи. Більшість становили торговельні мита: ваги і міри – за зважування та вимір, мита – за провезення товарів через міські застави, перевіз – за перевезення товарів через річку, гостинне і торгове – за право мати склади і проводити торжища.
З 1349 до 1370 років Волинь, Поділля, Київщина та Полісся увійшли до складу Великого князівства Литовського. Для забезпечення потреб великокнязівського двору, армії, адміністрації та дипломатії було впроваджено велику кількість податків (подимщина, грошова дань, посощина, серебщина, поголовщина, поволовщина, чинш тощо). Основною одиницею оподаткування виступає селянське господарство під різними назвами – дворище, дим, лан (16,8–25 га), плуг. Основним чинником у визначенні об’єкта оподаткування була кількість (площа) землі. Князь Вітовт (1350–1430 рр.), зміцнивши централізовану владу, реформував і податкову систему. Повітами та волостями управляли намісники, судді, переписувачі населення, ревізори, ключники, збирачі податків. Уся зібрана ними натуральна данина, зібрані грошові платежі звозилися до великих міст України для зберігання та перерозподілу.
У XV–XVI ст. порядок стягнення грошових податків був детально відпрацьований. Грошові платежі доводилися до всієї сільської общини, яка на своїх зборах розподіляла всю суму між господарствами, ураховуючи при цьому розмір наділу, наявність худоби, реманенту, кількість членів сім’ї. Община повністю відповідала перед урядом за своєчасну сплату всіх податків та платежів.
З метою впорядкування податкової системи періодично проводилися переписи населення. У 1447 р. було урівняно у правах литовських, українських, білоруських феодалів та сформовано єдиний стан – шляхту, яка звільнялася від сплати податків за несення військової служби. Від сплати державних податків звільнялися також кріпосні селяни, які виконували лише окремі військові повинності. Таким чином, основними платниками податків були вільні селяни, зокрема – заможні (данники і тяглі сплачували 20–90 грошів на рік, 2–5 відер меду, 12–14 пудів вівса, 1–2 куниці), збіднілі (городники, сусіди, підсусідки сплачували 2–20 грошів із сім’ї, 1–2 відра меду, одну куницю, відробляли тяглові повинності), проте селяни загородники звільнялися від оподаткування терміном на перші п’ять років. Державні лісничі, об’їждчики, бортники, мисливці не сплачували податків, крім того, їм дозволялося мати по одному лану землі. За рибну ловлю селяни сплачували десяту частину виловленої риби.
Люблінська унія 1569 року зумовила входження українських земель до складу Речі Посполитої. У зв’язку із упровадженням в Україні польської юридичної системи була впроваджена і польська податкова система, за якою шляхта та католицьке духовенство були звільнені від оподаткування. Коронний скарб поповнювався прибутками з повинностей сільського й міського населення, королівських земель та міст з магдебурзьким правом. Згідно з ”Уставами на волоки” 1557 року вільні селяни одержували по одній волоці (лану), кріпосні – по третині волоки. Одночасно шляхта створювала великі фільварки (до 20 волок, або до 500 га землі). Разом з тим основними платниками податків залишалися селяни – одиницею земельного податку став лан або волока, з якого сплачували по 10–30 грошів. Слід зазначити, що у цей період на ланове припадало понад 90 % прямих податків. У кінці XVI ст., як і у всій Західній Європі, уряд Речі Посполитої починає практикувати передачу справляння окремих податків в оренду шляхтичам, що призвело до застосування безлічі нових поборів та здирств.
Розділ ІІІ (ЗМ 3). Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (ХVІ – перша половина ХVІІІ ст.)
