3. Аналіз ринку після введення дотації

Держава встановлює дотацію в розмірі d = 3,5 грн. на кожну одиницю продукції.

Введення дотації призведе до зміщення кривої пропозиції вправо на величину дотації (мал. 1.3). Функція пропозиції також зміниться на величину дотації та матиме наступний вигляд:

Q_S⁺ = -c + d(Р +d);

Q_S⁺ = -150 + 100(Р + 3,5);

Q_S⁺ = 200 + 100Р

Мал. 1.3. Вплив дотацій на ринкову рівновагу

0 0 0 0 – виграш виробників; □ □ □ □ - виграш споживачів.

Визначимо рівноважну ціну Р_Е1^- та рівноважний обсяг Q_E1⁺ після встановлення дотації:

Q_D = Q_S⁺

900 - 75Р = 200 + 100Р

Р_Е1^- = 4 грн. ( ціна для споживачів )

Крім цього існує ціна для виробників Р_Е1⁺. Вона буде більшою на величину дотації, яку надає держава на кожну одиницю продукції:

Р_Е1⁺= Р_Е1^- + d = 4 + 3,5 = 7,5 грн.

Рівноважний обсяг продажів після встановлення дотації визначається підставивши рівноважну ціну в будь-яке з рівнянь:

Q_E1⁺ = 900 – 75* Р_Е1^- = 900 – 75*4 = 600 тис. од.

Після введення дотації виручка виробника складе:

TR^d= Q_E1⁺ * Р_Е1⁺;

TR^d = 600*7,5 = 4500 тис. грн.

Бачимо, що надання дотацій збільшують виручку виробників.

Надлишки споживачів та виробників після встановлення дотації також будуть збільшуватись.

Надлишок споживачів визначається площиною трикутника Р_D⁰E₁ Р_Е1^- та становитиме:

НС^d = ( Р_D⁰ - Р_Е1^-)*Q_E1⁺/2 = (12 - 4)*600/2 = 2400 тис. грн.

Надлишок виробників визначається площиною трикутника E₁₁Р_S⁰Р_Е1⁺ та становитиме:

НВ^d = (Р_Е1⁺ – Р_S⁰)*Q_Е1⁺/2 = (7,5 – 1,5)*600/2 = 1800 тис. грн.

Виграш споживачів від встановлення дотацій складе:

ΔНС^d = НС^d – НС = 2400 -1350 = 1050 тис. грн.

Виграш виробника від встановлення дотацій складе:

ΔНВ^d = НВ^d – НВ= 1800 - 1012,5 = 787,5 тис. грн.

Втрати держави від встановлення дотацій складуть:

V^d = d * Q_Е1⁺=3,5*600 = 2100 тис. грн.

Бачимо, що держава втратила дещо більшу суму (2100 тис. грн.), ніж отримали споживачі і виробники разом (1050 + 787,5 = 1837,5 тис. грн.). Це говорить про те, що при наданні дотацій суспільство в цілому також має певні втрати.

4. Аналіз ринку після встановлення фіксованих цін

Нехай держава встановлює фіксовану ціну вище рівноважної Р^ФВ = 8 грн. Фіксована ціна вище рівноважної встановлюється з метою підтримки виробників товару. Після її введення обсяг пропозиції перевищить обсяг попиту (мал. 1.4).

Обсяг попиту складе:

Q_D1 = 900 - 75*8 = 300 тис. од.

Обсяг пропозиції:

Q_S1 = -150 + 100*8 = 650 тис. од.

Р

P _D⁰ S

P^ФВ

Р_Е Е

P_S⁰ D

Q

Q_D1 Q_E Q_S1

Мал. 1.4. Встановлення фіксованої ціни вище від рівноважної

В результаті на ринку виникне надлишок товарів:

∆Q = Q_S1 -Q_D1 = 650 – 300 = 350 тис. од.

Фактичний обсяг продажів на ринку складе:

Q_факт = min (Q_D1,Q_S1 ) = Q_D1 = 300 тис. од.

Виручка виробника при фіксованій ціні 8 грн. складе:

TR^ФВ = Q_факт* Р^ФВ

TR^ФВ = 300*8 = 2400 грн.

В результаті введення фіксованої ціни вищої від рівноважної виробник виграє.

Але встановлення фіксованих цін вищих від рівноважної завжди призводить до надвиробництва і держава вимушена закуповувати надлишки продукції за бюджетні кошти. Загалом це обходиться суспільству значно дорожче, ніж підняття цін до такого ж самого рівня шляхом встановлення податків.

Нехай держава встановлює фіксовану ціну нижче від рівноважної в розмірі Р^ФН=4грн. Фіксована ціна нижче від рівноважної встановлюється з метою підтримки споживача. В результаті обсяг попиту перевищить обсяг пропозиції (мал. 1.5).

Обсяг попиту складе:

Q_D1 = 900-75*4 = 600 тис. од.

Обсяг пропозиції:

Q_S1= -150+100*4 = 250 тис. од.

В результаті на ринку виникне дефіцит:

∆Q = Q_D1 - Q_S1 = 600 – 250 = 350 тис. од.

Фактичний обсяг продажів на ринку складе:

Q_факт = min(Q_D1 Q_S1 ) = Q_S1 = 250 тис. од.

Виручка виробника при фіксованій ціні 4 грн. складе:

TR^ФН = Q_факт* Р^ФН

TR^ФН = 250*4 = 1000 грн.

Р

P_D⁰

S

Р_Е Е

P^ФН

P_S⁰ D

Q

Q_S1 Q_E Q_D1

Мал. 1.5. Встановлення фіксованої ціни нижче від рівноважної

В результаті введення фіксованої ціни нижче від рівноважної виграє споживач.

Але встановлення фіксованих цін нижчих від рівноважної завжди призводить до дефіциту товарів і державі доводиться використовувати неринкові методи розподілу (талони, картки). До того ж формуються нелегальні ринки товарів (“чорні”). Втрати суспільства від фіксованих цін також виявляються більшими, ніж від зниження цін до того ж самого рівня шляхом встановлення дотацій.

Задача 2

Споживач має 70 грн. ( І = 70 грн.), які планує витратити на придбання двох товарів Х та Y. Кожна гривня цього бюджету має для споживача певну корисність, яка становить λ = 2. Функції граничних корисностей товарів задані: МU_X = 40/Х, МU_У = 32/Y, а ціни на товари відповідно становлять Р_X = 10 грн. та Р_У = 4 грн. .

Завдання:

1. Визначте, який оптимальний набір товарів Х та У придбає споживач.

2. Розрахуйте, скільки грошей він витратить на придбання цих товарів. Чи повністю споживач використає свій бюджет?

3. Розрахуйте загальну корисність придбаного набору товарів та порівняти її з корисністю витрачених грошей.