Задача №8.

На ринку дуополії галузевий попит представлено функцією P = 80 – 0,5Q; відомі також функції сукупних витрат виробників продукції: TC₁ = 10 + 0,25Q₁², TC₂ = 25 + 10Q₂.

Визначити ціну рівноваги, обсяг пропозиції кожного виробника та його прибуток, якщо вони поводять себе відповідно передумов: а) моделі дуополії Курно; б) модулі дуополії Штакельберга; в) учасників картелю.

Практичні завдання по темі: «Ринок факторів виробництва» Задача №1

Фірма, що працює на ринку досконалої конкуренції, продає свою продукцію за ціною 3грн. за одиницю, а ресурси купує по ціні 12 грн. за одиницю.

Визначте, якими повинні бути гранична продуктивність та гранична доходність ресурсу, щоб фірма могла максимізувати прибуток.

Задача №2

Фірма працює на ринку досконалої конкуренції та реалізує свою продукції за ціною 3 грн. за одиницю. В таблиці задана залежність загального обсягу випуску від кількості найнятих робітників:

Кількість робітників, чол./день	1	2	3	4	5	6
Обсяг випуску, од./день	25	60	80	95	105	110

Завдання:

1) Виконайте необхідні розрахунки та занесіть їх в таблицю (гранична продуктивність ресурсу – МР_L, гранична доходність ресурсу – МRР_L).

2) Побудуйте криву попиту на працю.

3) Визначте, скільки робітників найме фірма, якщо ставка заробітної плати складе: 1)40 грн. на день; 2) 15 грн. на день?

Задача №3

Фірма бажає придбати виробниче устаткування, яке приносило б їй доход протягом трьох років: 1-й рік – 110 тис.грн.; 2-й рік – 121 тис.грн.; 3-й рік – 133 тис.грн.

Визначте максимальну суму, яку фірма зможе заплатити за устаткування, якщо ставка проценту становить 10%.

Приклади тестових завдань

1. Що мають на увазі, стверджуючи, що кожна економічна система стикається з фактом обмеженості ресурсів:

1) деякі продукти можна купити тільки за дуже високими цінами;

2) бідні держави стикаються з нестачею певних продуктів, а багаті держави цієї проблеми не мають;

3) виробничі ресурси ніколи не бувають достатніми, щоб задовольнити всі людські потреби;

4) у будь-якій економіці бувають спади, коли існує нестача чого-небудь.

2. Предметом вивчення мікроекономіки є:

1. інфляція;

2. поведінка окремих господарюючих суб’єктів;

3. національний дохід;

4. економічне зростання;

3. Повне використання всіх ресурсів показує будь-яка точка, що лежить:

1. над кривою виробничих можливостей;

2. на кривій виробничих можливостей;

3. під кривої виробничих можливостей;

4. на кривій пропозиції.

4. Закон попиту передбачає:

1. перевищення пропозиції над попитом викличе зниження цін;

2. зростання доходів споживачів викликає збільшення попиту на товари;

3. зниження цін призводить до зменшення обсягу попиту;

4. зниження ціни товару сприяє збільшенню обсягу попиту і навпаки.

5. Закон пропозиції передбачає:

1. зниження ціни на товар призводить до зростання обсягів пропозиції;

2. зростання доходів споживачів викликає збільшення попиту на товари;

3. перевищення попиту над пропозицією призведе до появи дефіциту;

4. зниження ціни товару зменшує обсяги пропозиції і навпаки.

6. Крива попиту на товар А зміщується в результаті:

1. підвищення ціни на товар А;

2. зміни смаків споживача щодо товару А;

3. зниження ціни на товар А;

4. будь-яка відповідь може бути вірною.

7. Вдосконалення технології зміщує:

1. криву попиту вправо-вниз;

2. криву пропозиції вправо-вниз;

3. криву пропозиції вліво-вверх;

4. не викличе зміщення кривих.

8. Якщо ринкова ціна відхиляється від рівноважної і стає нижчою, то:

1. з’являється надлишок товарів;

2. з’являється дефіцит товарів;

3. ринок змінює положення рівноваги;

4. держава починає втручатись в ринковий механізм.

9. Якщо два товари є взаємозамінними, то зростання цін на перший викличе:

1. падіння попиту на другий товар;

2. зростання попиту на другий товар;

3. падіння попиту на обидва товар;

4. зростання попиту на обидва товари.

10. Зміна якого фактору не викличе зміщення кривої пропозиції товару А?

1. зміна цін на інші товари;

2. зміна технології виробництва;

3. зміна ціни на даний товар;

4. зміна розміру податку.

11. Із збільшенням податків на доходи споживачів попит на твар А:

1. збільшиться і крива попиту зсунеться вправо;

2. зменшиться і крива попиту зсунеться вліво;

3. залишиться незмінним;

4. зменшиться і крива попиту зсунеться вправо.

12. Якщо на виробництва товару А держава надає дотацію, то пропозиція:

1. збільшиться і крива пропозиції зсунеться вправо;

2. зменшиться і крива пропозиції зсунеться вліво;

3. залишиться незмінною;

4. збільшиться і крива попиту зсунеться вліво.

13. На ринку товару Х встановлюються наступні рівноважні величини : Ре=50 грн., Qe=100 од. Під впливом ринкового механізму через деякий час рівноважні величини стали Ре= 55 грн.. Qе=110 од. Подібні зміни зумовлені :

1. збільшенням попиту на товар Х;

2. падінням пропозиції товару Х;

3. зниженням попиту на товар Х;

4. зростанням пропозиції товару Х;

14. Фіксована ціна нижче рівноважної вводиться з метою:

1. стимулювання виробництва певного товару;

2. покращення життєвого рівня малозабезпеченим сім’ям;

3. залучення нових коштів до бюджету;

4. немає вірної відповіді.

15. Якщо зменшення ціни на 10% не приводить до зміни обсягу попиту, то даний попит:

1. еластичний;

2. нееластичний;

3. абсолютно еластичний;

4. абсолютно нееластичний.

16. Коефіцієнт цінової еластичності попиту показує:

1. як зміниться попит при зміні ціни на один відсоток;

2. ступінь зміщення кривої попиту внаслідок зміни доходів;

3. нахил кривої попиту;

4. як зміниться ціна при зміні попиту на один відсоток.

17. Ціна товару Х знизилась з 100 до 90 грн., завдяки чому обсяг попиту виріс 50 до 90 од. Отже попит на товар Х:

1. нееластичний;

2. еластичний;

3. абсолютно еластичний;

4. має одиничну еластичність.

18. Яке з наступних тверджень не відноситься до характеристики еластичного попиту на товар:

1) коефіцієнт цінової еластичності більше одиниці;

2) загальна виручка продавця збільшується, якщо ціна товару росте;

3) покупці відносно чутливо реагують на зміну ціни;

4) загальна виручка продавця збільшується, якщо ціна знижується.

19. Збільшення ціни призводить до збільшення виручки, якщо попит:

1. еластичний;

2. нееластичний;

3. має одиничну еластичність;

4. абсолютно еластичний.

20. Коефіцієнт еластичності попиту за доходом показує:

1. як зміниться попит на даний товар при зміні його ціни на один відсоток;

2. ступінь зміщення кривої попиту внаслідок зміни доходів;

3. як зміниться попит на даний товар при зміні доходів споживачів на один відсоток;

4. нахил кривої попиту.

21. Коефіцієнт еластичності попиту за доходом становить 0,5%. Якщо доходи споживачів збільшаться на 10%, то попит на товар А:

1. збільшиться на 20%;

2. зменшиться на 20%;

3. збільшиться на 5%;

4. зменшиться на 5%.

22. Якщо зменшення ціни на 5% призводить до зменшення обсягів пропозиції на 8%, то дана пропозиція:

1. нееластична;

2. еластична;

3. абсолютно еластична;

4. абсолютно нееластична.

23. Суть закону спадної граничної корисності полягає в тому, що:

1. при збільшенні доходів споживача гранична корисність товарів зменшується;

2. при збільшенні споживання товару А корисності кожної додаткової одиниці товару збільшується;

3. при збільшенні споживання товару А корисності кожної додаткової одиниці товару зменшується;

4. немає правильної відповіді.

24. Коли загальна корисність зростає, то гранична корисність:

1. зменшується;

2. збільшується;

3. залишається незмінною;

4. збільшується низькими темпами.

25. Який з наступних переліків значень загальної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності:

    1. 200, 300, 400, 500;

    2. 200, 450, 750, 1100;

    3. 200, 350, 450, 600;

    4. 300, 350, 380, 390.

26. Гранична норма заміщення (MRSxy) показує:

1. на скільки необхідно відмовитись від споживання товару У, щоб збільшити споживання товару Х на одиницю так, щоб загальна корисність набору залишилась незмінною;

2. межі можливого споживання двох благ при певних цінах на них;

3. такі комбінації товарів Х та У, які будуть обходитись для споживача в одну і ту ж саму суму;

4. як один товар можна заміщати на інший.

27. Споживач використовує два товари Х та У. Якщо для максимізації загальної корисності він повинен збільшити споживання Х, і зменшити споживання У, то це значить, що в вихідний момент:

    1. MUх/Px > MUу/Рy;

    2. TUx < TUy;

    3. Px > Рy;

    4. MUx < MUy.

28. До характеристики кривих байдужості відносять:

    1. криві байдужості не перетинаються;

    2. вища крива байдужості представляє більш цінні набори товарів;

    3. криві байдужості мають позитивний нахил;

    4. вірними є 1) та 2).

29. Два набори товарів, які мають однакову корисність:

1. належать одній кривій байдужості;

2. належать різним кривим байдужості;

3. знаходяться на одній бюджетній лінії;

4. знаходяться на одній кривій попиту.

30. Бюджетна лінія показує:

1. на скільки необхідно відмовитись від споживання товару У, щоб збільшити споживання товару Х на одиницю так, щоб загальна корисність набору залишилась незмінною;

2. як буде змінюватись попит при зміні бюджету;

3. такі комбінації товарів Х та У, які будуть обходитись для споживача в одну і ту ж саму суму коштів;

4. такі комбінації товарів Х та У, які будуть мати однакову корисність.

31. Зменшення доходу споживача графічно відображується в:

1. паралельному переміщенні бюджетної лінії вправо;

2. паралельному переміщенні бюджетної лінії вліво;

3. зменшенні нахилу бюджетної лінії;

4. збільшенні нахилу бюджетної лінії.

32. Вибір споживача буде оптимальним, якщо :

1. граничні корисності останньої одиниці будь-якого товару однакові;

2. граничні корисності останніх одиниць товарів максимальні;

3. відношення граничної корисності до ціни для останніх одиниць всіх товарів однакове;

4. відношення загальної корисності до ціни для товарів, які купуються однакове.

33. Яка з умов виконується в точці оптимального вибору споживача:

1. Px/Py = MRSxy;

2. I = MRSxy;

3. MUx /Px = MRSxy;

4. PxQx = PyQy. (Qx,Qy – кількість товарів Х та У)

34. Ефект доходу має місце в наступному випадку:

1. якщо доходи людей падають, вони купують менше даного товару;

2. здешевлення товарів призводить до того, що споживач може купити більше даного товару, не скорочуючи обсяги придбання інших товарів;

3. обсяг покупок деяких товарів скорочується в міру збільшення доходів людей;

4. люди зберігають деяку частину доходу, що збільшується, по мірі його збільшення.

35. Виробнича функція характеризує:

1. загальний обсяг виробничих ресурсів;

2. найбільш ефективний спосіб технологічної організації виробництва;

3. зв’язок між максимально можливим обсягом випуску і кількістю використаних ресурсів;

4. спосіб максимізації прибутку за умови мінімізації витрат.

36. Закон спадної продуктивності передбачає:

1. збільшення змінного фактору дає все менший додатковий продукт на кожну наступну одиницю цього фактору;

2. збільшення змінного фактору дає все більший додатковий продукт на кожну наступну одиницю цього фактору;

3. починаючи з певного рівня, збільшення змінного фактору дає все менший додатковий продукт на кожну наступну одиницю цього фактору;

4. немає правильної відповіді.

37. Граничний продукт показує:

1. максимальну кількість загального продукту;

2. мінімальну кількість продукції, яка забезпечує беззбиткове виробництво;

3. приріст загального продукту при збільшенні використання змінного фактору виробництва на одиницю;

4. загальна кількість випущеної продукції в натуральному вираженні.

38. Кожна точка ізокванти:

1. характеризується показником граничної норми технічного заміщення;

2. представляє такі комбінації ресурсів, що забезпечують однаковий випуск продукції;

3. представляє такі комбінації ресурсів, що забезпечують різні випуски продукції;

4. вірними є 1) та 2).

39. Лінія, яка характеризує різні комбінації виробничих ресурсів, які можуть бути використані підприємством при даній сумі витрат на виробництво:

1) ізокоста;

2) ізокванта;

3) бюджетна лінія;

4) крива байдужості.

40. На графіку праця позначається на осі Х, а капітал на осі У. Коли граничний продукт праці дорівнює 5, а граничний продукт капіталу дорівнює 10, то чому дорівнює гранична норма заміщення капіталу працею:

1. 0,5;

2. 2;

3. 5;

4. 50.

41. Які з перелічених витрат відносять до неявних витрат?

1. заробітна плата працівників;

2. вартість факторів, що знаходяться у власності власника;

3. амортизація та орендна плата;

4. всі перераховані витрати.

42. Що відображають граничні витрати?

1. зміну змінних витрат, що припадає на одиницю продукції;

2. зміну загальних витрат при зміні обсягу продукції на одиницю;

3. мінімальні витрати при даному обсязі випуску;

4. величину, яка залежить від обсягу випущеної продукції.

43. Які з перелічених витрат завжди будуть зменшуватись із збільшенням обсягів виробництва?

1. середні змінні витрати;

2. граничні витрати;

3. середні постійні витрати;

4. середні загальні витрати.

44. Змінні витрати виробництва – це витрати:

1. що змінюються в залежності від обсягів виробництва;

2. що не залежать від зміни обсягу продукції;

3. ціна яких не стабільна;

4. ціна на які контролюється державою.

45. За якою формулою можна розрахувати середні постійні витрати:

1. AFC=ATC-AVC;

2. AFC=AVC/Q;

3. AFC=TC-VC;

4. AFC=FC*Q.

46. Якщо фірма бажає з’ясувати, наскільки зростуть її власні кошти при відмові від виробництва однієї одиниці товару, вона повинна оцінити:

1. граничні витрати;

2. середні змінні витрати;

3. середні постійні витрати;

4. середні загальні витрати.

47. Яке з наступних визначень найбільш точно відповідає поняттю "нормальний прибуток":

1. прибуток, що отримується фірмою при MC = MR;

2. прибуток, що отримується типовою фірмою в галузі;

3. прибуток, який фірма отримала б при нормальному веденні справ;

4. мінімальний прибуток, необхідний для утримання фірми в даному напрямі діяльності.

48. Який фактор збільшує змінні витрати фірми:

1. підвищення орендної плати;

2. підвищення процентної ставки за кредит;

3. підвищення заробітної плати основних робітників;

4. підвищення заробітної плати інженерно-технічних робітників.

49. Якщо жодна з фірм не може впливати на ціну, то маємо:

1. ринок монополії;

2. ринок олігополії;

3. ринок досконалої конкуренції;

4. ринок монополістичної конкуренції.

50. Фірми, які працюють на ринку досконалої конкуренції є:

1. одержувачами цін;

2. створювачами цін;

3. і одержувачами, і створювачами цін;

4. мають повний контроль над ціною.

51. Конкурентна фірма в короткому періоді припинить своє виробництво, якщо:

1. Р>АТС_min;

2. Р<АVС_min;

3. Р=АТС_min;

4. АVС_min < Р < АТС_min.

52. У конкурентної фірми в довгому періоді економічний прибуток:

1. дорівнює бухгалтерському прибутку;

2. дорівнює нулю;

3. досягає максимального значення;

4. правильної відповіді немає.

53. Якщо фірма, яка діє на досконало конкурентному ринку, скоротить пропозицію своєї продукції, то це:

1. призведе до зниження ринкової ціни продукту;

2. ніяк не вплине на ринкову ситуацію;

3. призведе до зростання ринкової ціни продукту;

4. скоротить пропозицію і підвищить ринкову ціну.

54. Для конкурентної фірми граничні витрати при виробництві 50 од. продукції на місяць становлять 25 грн.; 60 од. – 30грн., 70 од. – 35 грн. Якщо ринкова ціна виробу встановиться на рівні 30 грн., то пропозиція фірми за місяць складе:

1. не більше 50 од.;

2. 50 од.;

3. 60 од.;

4. 70 од.;

5. більше 70 од.

55. Конкурентна фірма максимізує прибуток при такому обсязі виробництва, коли:

1. відстань (по вертикалі) між кривими загальної виручки і загальних витрат найбільша;

2. гранична виручка дорівнює граничним витратам;

3. ціна продукту дорівнює граничним витратам;

4. уві відповіді вірні.

56. Крива пропозиції конкурентної фірми в короткостроковому періоді:

1. співпадає з кривою граничних витрат;

2. співпадає з кривою середніх витрат;

3. співпадає із зростаючою частиною кривої граничних витрат;

4. співпадає із зростаючою частиною кривої середніх витрат.

57. Ринки досконалої і монополістичної конкуренції мають загальну рису:

1. випускаються диференційовані товари;

2. на ринку оперує безліч покупців і продавців;

3. випускаються однорідні товари;

4. ринкова поведінка кожної фірми залежить від реакції її конкурентів;

58. Якщо фірма встановлює повний контроль над ціною, то маємо:

1. ринок монополії;

2. ринок олігополії;

3. ринок досконалої конкуренції;

4. ринок монополістичної конкуренції.

59. Бар’єром при вступі до монополістичного ринку може бути:

1. більш низькі витрати великого виробництва;

2. легальні бар’єри (патенти, ліцензії);

3. законодавче оформлення виключних прав власності на ключові види сировини;

4. всі відповіді є вірними.

60. Прикладом природної монополії є:

1. хімічна промисловість;

2. легка промисловість;

3. міський метрополітен;

4. сільське господарство.

61. Цінова дискримінація – це:

1. продаж однієї і тієї ж продукції по різним цінам різним покупцям;

2. різниця в оплаті праці в залежності від національності або статі;

3. підвищення цін на товари більш високої якості;

4. всі відповіді є невірними.

62. На відміну від конкурентної фірми проста монополія прагне:

1. виробляти продукції менше, а ціну встановлювати вище;

2. максимізувати прибуток;

3. вибрати такий обсяг випуску, при якому MС = Р;

4. виробляти продукції більше і ціну встановлювати вище.

63. Щоб одержати максимум прибутку, монополіст повинен вибрати такий обсяг випуску, при якому:

1. граничні витрати дорівнюють ціні продукту;

2. граничні витрати дорівнюють середнім загальним витратам;

3. граничний дохід дорівнює граничним витратам (MR=МС);

4. середні витрати дорівнюють ціні продукту.

64. Фірма, яка функціонує в умовах монополістичної конкуренції в тривалому періоді знаходиться в стані рівноваги, якщо:

1. P=MC і P>ATC;

2. MR=MC і P<ATC;

3. MR=MC і P=ATC;

4. MR=MC і P>ATC.

65. Яка характеристика кривої попиту притаманна ринку монополістичної конкуренції:

1. абсолютна еластичність;

2. абсолютна нееластичність;

3. висока еластичність;

4. низька еластичність;

66. Монополістична конкуренція - це ринкова структура, де оперує:

1. велика кількість фірм, що виробляють однорідний продукт;

2. невелика кількість конкуруючих фірм;

3. одна велика фірма-виробник і невелика кількість великих покупців;

4. велика кількість фірм, що виробляють диференційовані, але близькі продукти;

67. Найбільш ймовірно, що фірми в умовах монополістичної конкуренції:

1. продають свої товари по більш низькій ціні, ніж у інших фірм;

2. встановлюють більш високу ціну, ніж у інших фірм;

3. пристосовуються до середньоринкових цін;

4. цінова політика не має загальних закономірностей і визначається конкретними умовами.

68. Олігополія – це ринкова структура, де діє:

1. велика кількість конкуруючих фірм, які виробляють однорідний продукт;

2. велика кількість фірм, які виробляють диференційований продукт;

3. незначна кількість конкуруючих фірм, які виробляють однорідний продукт;

4. лише одна велика фірма.

69. "Ламана" крива попиту для олігополіста обов'язково передбачає:

1. розрив в кривій граничного доходу;

2. розрив в кривій граничних витрат;

3. що ціна товару не повинна бути вище граничного доходу;

4. таємну угода з фірмами-конкурентами для підтримки узгодженої ціни.

70. Якщо фірма застосовує нецінову конкуренцію, то вона діє на ринку:

1. олігополії;

2. монополістичної конкуренції;

3. досконалої конкуренції;

4. вірними є 1) та 2).

71. “Ламана” крива попиту обґрунтовує такі закономірності:

1. прибутковість монополістично конкурентних фірм залежить від нецінових факторів;

2. монопольна влада завжди сприяє підвищенню прибутковості;

3. на олігопольних ринках недоцільна активна цінова конкуренція;

4. на олігопольних ринках недоцільна активна нецінова конкуренція.

72. Якщо вартість продукції однієї з фірм, що працює на ринку мобільного зв’язку, знизиться на 15%, й інші фірми в цій сфері зроблять те саме, то дана фірми працює на ринку:

1. монополістичної конкуренції;

2. монополії;

3. ідеальної конкуренції;

4. олігополії.

73. Що з наведеного нижче характеризує олігополію і суперечить умовам монополістичної конкуренції?

1. багато покупців;

2. встановлюючи ціни, продавці не враховують реакцію конкурентів;

3. фірма змушена враховувати дії своїх конкурентів;

4. фірми максимізують прибуток.

74. При організації картелю фірми повинні:

1. узгодити спільну ціну і галузевий обсяг випуску;

2. встановити квоти кожного учасника;

3. виробити механізм запровадження угоди і контролю за її виконанням;

4. всі відповіді є вірними.

75. Олігополістичний ринок схожий з ринком монополістичної конкуренції в тому, що:

1. продукція може бути і стандартизованою, і диференційованою;

2. виробники діють стратегічно, тобто враховують поведінку конкурентів;

3. діє незначна кількість продавців;

4. фірми можуть впливати на ціни .