Тема 16. Філософська антропологія. Проблема людини в філософії

Поняття людини в історії філософії. Людина як міра всіх речей. Проблема антропосоціогенезу. Релігійні та наукові теорії походження людини. Еволюційна теорія Ч.Дарвіна. .Трудова теорія Маркса-Енгельса. Теорія християнського еволюціонізму (Тейяр де Шарден). Життєдіяльність як єдність природного та духовно-практичного буття людини. Проблема життя, смерті та безсмертя. Сенс життя.

Тема 17. Соціальна філософія

Предмет соціальної філософії. Суспільство як об’єкт філософського осмислення. Теорії походження суспільства. Методологічні підходи до вивчення суспільства: формаційний, культурологічний, цивілізаційний. Основні сфери життя суспільства: економічна, соціальна, політична, духовна. Суспільство як цілісна система.

Тема 18. Суспільне буття та суспільна свідомість

Проблема співвідношення суспільного буття та суспільної свідомості. Рівні та форми суспільної свідомості. Буденна та теоретична свідомість. Ідеологія та суспільна психологія. Політична, правова, релігійна, наукова, моральна, філософська, естетична форми свідомості. Поняття суспільного прогресу, його рушійні сили та критерії. Культура та цивілізація. Глобальні проблеми сучасності.

1.2. Рівень

Попередніми умовами для повноцінного засвоєння курсу «Філософія» є успішне оволодіння рядом гуманітарних дисциплін загальноосвітнього курсу, а також тих, які викладалися протягом попередніх семестрів: Історія світової культури, Психологія, Культурологія, Політологія, Логіка тощо.

У свою чергу саме філософія є базовою дисципліною соціально-гуманітарного циклу, передбаченого у вітчизняній Вищій школі. Тематично і у ряді смислових аспектів з цією наукою перетинаються названі вище наукові галузі, а також релігієзнавство і логіка (зокрема формальна).

Навчальна дисципліна «Філософія» дає студентам можливість засвоїти систему філософських знань відповідно до високого критичного рівня осягнення дійсності, а також можливість їх застосування у науково-теоретичній і практичній діяльності.

1.3. Цілі та завдання

Зміст навчальної дисципліни «Філософія» розраховано на засвоєння студентами базових принципів філософського знання й відповідно до цього - формування в них філософської культури мислення.

Метою навчальної дисципліни «Філософія» є засвоєння студентами досягнень світової філософської думки, вдосконалення відповідно до цього культури їх мислення, самосвідомості, світоглядних орієнтацій, опанування загально-методологічним компонентом пізнавальної діяльності.

Мета учбового процесу вирішується шляхом наступних завдань:

• засвоєння змісту основних тематичних розділів системи філософського знання;

• формування базових засад філософської свідомості і світогляду;

• засвоєння базового категоріального апарату філософії;

• опанування діалектичним методом мислення;

• вдосконалення раціонально-інтелектуального рівня процесу пізнання;

• вдосконалення етичної свідомості та здатності свідомого морального вибору.

В результаті вивчення дисципліни «Філософія» студенти повинні знати зміст основних тематичних розділив філософського знання, а саме:

• специфіку філософії як системи знання і як форми світогляду, а також її функції;

• особливості основних етапів історичного розвитку філософії, зміст їх базових напрямів, течій, шкіл;

• суспільно-історичні та ідейно-теоретичні джерела вітчизняної філософії;

• вихідні принципи сучасного філософського і наукового тлумачення буття;

• специфіку процесу пізнання, його загальні принципи, проблеми, форми, рівні, методи та ін.;

• базові засади і особливості філософського тлумачення феномена людини;

• походження, специфіку та класифікацію глобальних проблем сучасності.

В результаті вивчення дисципліни «Філософія» студенти повинні вміти:

• використовувати на практиці особливості критичного філософського мислення;

• розуміти, аналізувати й використовувати специфіку філософського знання;

• використовувати метафізичну й діалектичну методологію;

• аналізувати основні предметні сфери філософського знання;

• аналізувати зміст основних філософських категорій та використовувати їх в якості загальних принципів мислення;

• аналізувати значеннєвий зміст основних напрямків розвитку філософської думки та основних філософських течій і вчень;

• проводити філософський аналіз цінності та походження різноманітних філософських та наукових гіпотез, теорій і концепцій, фактів соціального буття;