Тема 7. Українська філософія

Особливості формування й розвитку вітчизняної філософії. Спрямованість філософії у Княжу добу, за часів українського Відродження і бароко. Ідеї духовних лідерів українських братств. Філософська традиція Києво-Могилянської академії (Інокентій Гізель, Теофан Прокопович, Стефан Яворський). Філософія Григорія Сковороди як вираз базових національних рис. Антеїзм, кордоцентризм, релігійність, концепція сродної праці. Університетська філософія. Хуторянська філософія П.Куліша. Філософія серця П.Юркевича. Філософія мови А.Потебні. Розстріляне відродження (М.Хвильовий). Філософія української діаспори. Філософія київських шістдесятників. Сучасна українська філософія.

Тема 8. Російська філософія

Основні риси російської філософії: космізм, соборність. Западники та слов′янофіли. Філософія космізму: М.Федоров, К.Ціолковський, М.Чижевський. Філософія Всеєдності Вл. Соловйова. Срібний вік російської філософії. Російський релігійний Ренесанс. Персоналізм М.Бердяєва. Філософські ідеї М.Лосського, П.Флоренського, С.Франка, Л.Шестова.

Тема 9. Філософські напрямки хх сторіччя

Особливості розвитку посткласичної філософії. Модернізація класичних принципів філософії. Основні напрями посткласичної філософії. Раціоналістичні школи: позитивізм, прагматизм. Неопозитивізм (Б.Рассел, Л.Вітгенштейн). Постпозитивізм (Т.Кун, К.Поппер). Прагматизм (філософія успіху): В.Джеймс, Д.Дьюі. Ірраціоналістичні школи: філософія життя (Ф.Ніцше, М.Шелер), феноменологія (Е.Гуссерль), екзистенціалізм (С.Кіркегор, К.Ясперс, М.Гайдеггер, Ж.-П.Сартр, А.Камю). Герменевтика (Г.Гадамер). Філософія постмодернізму (М.Фуко, Ж.Дерріда).

Тема 10. Онтологія: вчення про буття

Вчення про буття. Специфіка роздумів про буття в історії філософії. Пошуки першооснов та первоначал світу. Проблема субстанції. Аспекти смислового змісту буття. Основні проблеми буття: вічність і конечність, єдність і відмінність, свобода та необхідність. Види буття: буття природи та буття людини. Перша та друга природа. Людина як частина природі, як homo sapiens, як суспільно-історична істота.

Тема 11. Вчення про матерію

Матерія як філософська категорія. Уявлення про матерію в історії філософії. Матеріалістичне, ідеалістичне та дуалістичне розуміння матерії. Матерія як нескінченна множина природи. Сучасна наука про склад матерії: речовина, поле, вакуум. Макроматерія та мікроматерія. Атрибути матерії: рух, простір, час.

Тема 12. Вчення про закони світобудови

Всезагальні закони розвитку природи, суспільства та мислення. Закон єдності та боротьби протилежностей. Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні та якісних у кількісні. Закон подвійного заперечення. Категорії діалектики: причина та наслідок, можливість і дійсність, необхідність і випадковість, явище та сутність, форма та зміст, одиничне та загальне.

Тема 13. Гносеологія: вчення про пізнання

Проблема пізнання в історії філософії. Гносеологія та епістемологія. Пізнання світу та самопізнання. Пізнавальна функція філософії. Скептицизм і агностицизм. Проблема пізнання в сучасній філософії. Поняття методології. Діалектика і метафізика як два вектори методології.

Тема 14. Філософія свідомості

Поняття свідомості в історії філософії. Метафори свідомості в античній, середньовічній та новочасній філософії. Свідомість як філософська категорія. Свідомість як оперування знаннями. Проблема походження свідомості. Труднощі вивчення свідомості. Структура та функції свідомості. Біологічна основа та соціальна сутність свідомості. Свідоме та несвідоме. Філософія психоаналізу.

Тема 15. Теорія пізнання

Рівні пізнання: чуттєве та раціональне. Сенсуалізм і раціоналізм. Шлях пізнання: від живого споглядання до абстрактного мислення та від нього – до практики. Форми наукового пізнання: емпіричне та теоретичне. Методи наукового пізнання: спеціальні, загальнонаукові, філософські. Проблема істини в філософії. Поняття істини, її властивості. Критерії істини.