Тема 2. Філософія античності

Особливості формування й розвитку філософії в стародавньої Греції. Загальні світоглядні риси філософії стародавньої Греції. Докласичний (досократівський) період філософії Древньої Греції: філософські вчення Мілетської школи (Фалес, Анаксімандр, Анаксімен), Геракліта, Піфагора, Елейської школи (Парменіда, Зенона), Демокріта. Вчення софістів (Горгія, Протагора) і Сократа. Класичний період античної філософії: Філософські системи Платона і Арістотеля. Доба еллінізму: стоїцизм, епікуреїзм, неоплатонізм (Плотін, Порфирій, Прокл). Римський період розвитку античної філософії. Значення давньогрецької і римської філософії для розвитку європейської науки і культури.

Тема 3. Філософія європейського Середньовіччя

Християнство як ідейна основа філософії середньовічної Європи. Особливості формування і етапи розвитку середньовічної філософії. Апологетика як етап становлення теософії. Патристика як етап артикуляції базових засад філософії Середньовіччя (Аврелій Блаженний Августин). Співвідношення душі і плоті, зневага до розуму. Схоластика як етап найвищого розвитку середньовічної філософії (Ансельм, П.Абеляр, Т.Аквінський). Реалізм і номіналізм, антропологія, етика як базові теми і проблеми схоластики. Криза схоластики. Персона М.Кузанського як фінал філософії Середньовіччя.

Тема 4. Філософія доби Відродження

Особливості формування й розвитку філософії епохи Відродження. Загальні світоглядні риси філософії Відродження. Гуманістична, етична і естетична проблематика Ренесансу (Данте, Петрарка, Піко делла Мірандола, Еразм Роттердамський). Космогонія: геліоцентричне вчення Коперніка та його вплив на філософську і наукову думку Відродження. Пантеїзм М.Кузанського, Дж. Бруно. Натурфілософська думка Відродження (А.Везалій, Г.Галілей). Утилітаризм і прагматизм у етиці Відродження (політична філософія Н.Макіавеллі, соціальні утопії Т.Мора і Т.Кампанелли).

Тема 5. Філософія Нового часу

Розвиток науки (Галілей, Кеплер, Декарт, Ньютон), її вплив на загальні світоглядні риси філософії епохи Нового часу. Методологія наукового пізнання в контексті філософії Нового часу. Раціоналізм і емпіризм (Р. Декарт, Б. Спіноза, Г.Лейбніц, Ф. Бекон) як напрям у філософії Нового часу. Онтологічна проблема інтерпретації субстанції у філософії Нового часу: моністична, дуалістична і плюралістична картини буття. Основні напрями філософії французького Просвітництва: деїзм (Ф. Вольтер, Ж.-Ж.Руссо), метафізичний матеріалізм, суспільний ідеал в філософії французького Просвітництва (К. Гельвецій, П. Гольбах).

Тема 6. Класична німецька філософія. Філософія марксизму

Особливості формування й розвитку німецької класичної філософії, її традиціоналізм і новаторство. Основні філософські напрями в контексті німецької класичної філософії: суб’єктивний ідеалізм (трансценденталізм І.Канта, концепція „Я” Й.Фіхте), об’єктивний ідеалізм (філософія тотожності Ф.Шеллінга, абсолютний ідеалізм Г.Гегеля), матеріалізм (антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха). Діалектичний матеріалізм як теоретична основа марксистської філософії. Історичний матеріалізм як марксистська версія соціальної філософії. Образ людини і комуністичний суспільний ідеал в контексті марксистської філософії.