Питання до модульного контролю 1:

1. Означне предмет філософії.

2. Дайте характеристику філософії як форми світогляду

3. Назвіть функції філософії.

4. Дайте визначення процесу пізнання, назвіть його форми і стадії.

5. Назвіть загальні особливості філософії Стародавнього Сходу

6. У чому полягає своєрідність давньогрецької натурфілософії.

7. Які вагомі здобутки має антична натурфілософія?

8. Чому Сократ вважається новатором, який безпосередньо підійшов до створення філософської термінології.

9. Назвіть базові методи філософствування Сократа.

10. Означте основні риси філософії Платона

11. У чому полягає аристотелівська критика платонівських ідей?

12. Означте аристотелівське тлумачення матерії і форми

13. У чому полягає відмінність поглядів на державу Аристотеля і Платона?

14. Назвіть головні риси і школи філософії елінізму .

15. Які особливості має філософія у римському періоді?

16. Чому якісно різні форми світогляду (філософія і релігія) поєдналися у ранньому Середньовіччі?

17. Назвіть і означте принципи теоцентризму, сформульовані на етапи апологетики

18. Назвіть особливості філософських поглядів у добу Патристики

19. У чому полягає якісна відмінність схоластичного філософствування?

20. Концепції “реалізму” та номіналізму у середньовічній традиції. Сутність поняття “універсалії”.

21. Назвіть базові тези філософії Т.Аквінського.

22. Як розкривалася проблема людини у філософії доби Відродження?

23. Стисло означте соціально-правові ідеї філософії Відродження (Н.Макіавеллі, Т.Мора, Т.Кампанелли, Е.Роттердамського, М.Монтеня – на вибір).

24. Загалом охарактеризуйте основні концепції права і держави в філософії Нового часу: філософсько-правові ідеї Т.Гоббса, Дж.Локка (на вибір студента).

25. Загалом характеризуйте погляди філософів-просвітителів щодо етико-правових питань (вчення про розподіл влади Ш.Монтеск’є, теорія суспільного договору Ж.-Ж. Руссо, етичні теорії К.Гельвеція – вибір студента).

26. Означте основні поняття філософії І.Канта.

27. Стисло охарактеризуйте філософську систему і діалектичний метод Г. Гегеля.

28. Наведіть етичні та соціально-політичні погляди Л. Фейєрбаха.

29. Назвіть здобутки та принципові помилки марксистської філософії.

30. Означте основні особливості філософських поглядів Г.С. Сковороди.

31. Назвіть характерні риси української філософії.

32. Стисло характеризуйте тлумачення свідомого і несвідомого у психоаналізі.

33. Погляди на людину і особистість у філософії Ф.Ніцше.

34. Назвіть основні тези філософії екзистенціалізму.

35. Що таке “Постмодерн” в сучасній західній філософії – стисла характеристика напрямків філософствування.

36. Стисло характеризуйте філософськи напрям: Феноменологія, Герменевтика, Філософія життя (на вибір студента).

Питання до модульного контролю 2:

1. Предмет і задачі соціальної філософії.

2. Означте особистість як суб’єкт та об’єкт суспільного процесу.

3. В чому полягає проблема субстанції?

4. Яке місце займає проблема буття в історії філософії?

5. Які види буття Ви знаєте?

6. Поняття матерії.

7. Охарактеризуйте основні положення сучасної науки про склад матерії.

8. Які існують атрибути матерії?

9. Охарактеризуйте метафізику та діалектику як філософські методи.

10. Назвіть принципи діалектики, дайте їх стисле тлумачення.

11. Основні діалектичні закони: закон єдності і боротьби протилежностей, закон взаємопереходу кількісних та якісних змін, закон заперечення заперечення.

12. Категорії діалектики.

13. Що таке гносеологія?

14. Структура свідомості, її основні рівні. Свідомість і самосвідомість.

15. Сутність пізнання, суб’єкт і об’єкт пізнання. Діалектичний характер пізнання, його основні принципи.

16. Пізнання та самопізнання.

17. Чуттєве, раціональне, інтуїтивне пізнання, їх основні характеристики.

18. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання, їх основні методи.

19. Методи наукового пізнання.

20. Поняття істини. Об’єктивні та суб’єктивні характеристики істини.

21. Поняття людини в історії філософії.

22. Проблема антропосоціогенезу.

23. Життєдіяльність як єдність природного та духовно-практичного буття людини.

24. Людина і особистість: співвідношення соціального і біологічного у цих феноменах.

25. Масштабність особистості як її соціально-філософська характеристика. Поняття рядової, видатної, історичної та маргінальної особистості.

26. Криза особистості у світлі глобалізаційних процесів, шляхи її подолання.

27. Філософська сутність та походження термінів “відчуження”, “опредмечення” та “розпредмечення”.

28. У чому полягає діалектика понять “свобода” та “необхідність”?

29. Як співвідносяться поняття свобода, моральність, право і відповідальність?

30. Проблема життя, смерті та безсмертя.

31. Проблема сенсу життя людини.

32. Суспільство як об’єкт філософського осмислення.

33. Методологічні підходи до вивчення суспільства.

34. Основні сфери життя суспільства.

35. Громадянське суспільство – сучасна характеристика феномену.

36. Суспільне буття та суспільна свідомість.

37. Буденна та теоретична свідомість.

38. Поняття культури. Функції культури.

39. Проблема суспільного прогресу, культури та цивілізації.

40. Глобальні проблеми сучасності.

питання до іспиту

(підсумкового контролю)

(у екзаменаційному білеті передбачено запропонувати студентами усно відповісти на два з них. Час підготовки до відповіді – до 30 хвилин з можливістю користуватися довідковою літературою)

1. Предмет и объект философии. Структура философского знания.

2. Философия и мировоззрение.

3. Основные функции философии.

4. Основные философские направления и принципы их классификации.

5. Античная философия: материалистические школы и направления досократического периода: милетская школа, атомисты.

6. Античная философия: идеалистические школы и направления досократического периода (пифагорейцы, элейская школа).

7. Поворот к гуманистической философии (софисты и Сократ).

8. Классический период античной философии: философия Платона (учение об идеях, теория познания и социальная утопия).

9. Философия Аристотеля: учение о субстанции, теория познания, этика, учение о государстве.

10. Философия средневековья и её основные проблемы (патристика, схоластика и проблема универсалий).

11. Томизм: учение Фомы Аквинского.

12. Философия эпохи Возрождения: антропоцентризм, гуманизм и социальная утопия.

13. Философия Нового времени: эмпиризм (сенсуализм) Ф. Бэкона, Т. Гоббса, Д. Локка.

14. Рационализм Р. Декарта, Б. Спинозы, Г. Лейбница.

15. Философия Просвещения. Французский материализм XVIII века и его основные проблемы.

16. Классическая немецкая философия: И. Кант: теория познания – априорные формы чувственности и рассудка. Антиномии Канта.

17. Этические проблемы в философии И. Канта.

18. Философия Г. Гегеля: философская система и диалектический метод.

19. Социально-историческая проблематика в философии Гегеля.

20. Антропологический материализм Л. Фейербаха и его концепция сущности религии.

21. Философия марксизма.

22. Проблема мира и человека в философской мысли Украины (Киевская Русь).

23. Киево-Могилянская Академия как центр философской мысли XVII-XVIII вв. в Украине.

24. Сковорода Г.С. – основоположник украинской классической философии.

25. Украинская философия XIX-XX веков.

26. Русская философия конца XIX - начала ХХ вв. Метафизика Всеединства В. Соловьева.

27. Антропологизм философии Николая Бердяева.

28. Позитивизм и его исторические формы.

29. Иррационалистическая философия (экзистенциализм и философия жизни).

30. Философия постмодернизма.

31. Категория «бытие» в истории философии.

32. Структура бытия: виды, уровни, формы.

33. Материя как философская категория. Понятие материи в истории философии.

34. Современные представления о строении материи и уровнях ее организации.

35. Атрибуты материи: движение, пространство, время.

36. Структура, функции и сущность сознания.

37. Сознание и бессознательное (философия психоанализа).

38. Сущность познания как вида деятельности человека. Субъект и объект познания.

39. Познание как единство чувственного и рационального.

40. Методы и формы научного познания.

41. Теория истины, ее критерии. Роль практики в процессе познания.

42. Исторические формы диалектики.

43. Диалектическая и метафизическая концепции развития.

44. Основные законы диалектики.

45. Категории диалектики (единичное, особенное, общее; содержание и форма; необходимость и случайность).

46. Категории диалектики (причина и следствие; сущность и явление; возможность и действительность).

47. Проблема человека в философии. Человек, индивид, личность.

48. Проблема антропосоциогенеза.

49. Проблема жизни и смерти. Смысл жизни.

50. Общество как целостная саморазвивающаяся система.

51. Основные методологические подходы к изучению общества.

52. Экономическая сфера жизни общества.

53. Социальная сфера общественной жизни.

54. Политическая сфера жизни общества.

55. Духовная сфера жизни общества.

56. Общественное сознание и его структура.

57. Формы общественного сознания.

58. Философия об общественном прогрессе и его критериях.

59. Культура и цивилизация.

60. Сущность глобальных проблем человечества, их происхождение и пути решения.

Зразок екзаменаційного білету з філософії

Донецький національний університет

Навчальна дисципліна: Філософія

Форма навчання: Денна

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ№__

1. Предмет філософії. Функції філософії у житті людини та суспільства.

2. Концепції “реалізму” та номіналізму у середньовічній традиції. Сутність поняття “універсалії”.

Затверджено на засіданні кафедри філософії

Протокол №__ від ___.___.201_р.

Завідувач кафедри,

д.філос.н., професор_______________________Андрєєва Т.О.

Критерії оцінювання знань з курсу «Філософія» (іспит)

для студентів всіх факультетів і спеціальностей денної форми навчання

відповідно до запитань екзаменаційного білету передбачене таке оцінювання відповідей:

50 - 40 балів

• ґрунтовні знання з історії філософії, зокрема, основні етапи розвитку світової та вітчизняної філософської думки, конкретних філософських напрямків теорій;

• розуміння і вміння аналізувати основні тенденції розвитку суспільства, соціальних процесів, соціальної взаємодії, соціальних спільнот;

• вміння застосовувати основні філософські підходи до розуміння суспільних проблем;

• знання категоріального філософського апарату і коректне його застосування

Припускається 1-3 неточності у викладі матеріалу, які не впливають на правильні висновки чи рішення, отриманий високий результат.

39 - 30 балів

• правильне викладення основного змісту запитання;

• загалом вірні знання зі специфіки конкретного періоду розвитку філософії;

• володіння категоріальним апаратом та філософською методологією на достатньому рівні;

• послідовний виклад матеріалу;

Припускається 1-2 неточності у використанні понятійного матеріалу, незначні погрішності в узагальненнях та висновках, які не впливають на загальний добрий рівень виконаного завдання.

29 - 20 балів

• принаймні епізодичні вірні знання зі специфіки конкретного періоду розвитку філософських ідей;

• зміст матеріалу викладено частково, з недотриманням в окремих випадках послідовності;

• студент вміє принаймні поверхово застосовувати філософські методологічні принципи;

19 - 10 балів

• відсутність аргументації відповідей;

• невміння розкрити основний зміст завдання;

• слабкість та крайня фрагментарність знань щодо розвитку філософії, специфіки основних іі етапів;

• слабкість володіння категоріальним апаратом та філософською методологією;

9-0 балів

• невміння розкрити основний зміст завдання;

• нездатність сформулювати будь-які висновки;

• відсутність елементарних знань з курсу «Філософія».

Таким чином, студент після проходження двох модульних контролів (якщо їх проведення стосовно кожного конкретного студента є необхідним) і складання іспиту може отримати сумарно 100 балів.

Відповідність 100-бальної, національної і системи ECTS представлена у вигляді таблиці.

Оцінка за шкалою ECTS	Визначення	За національною системою	За системою ДонНУ
А	Відмінно – виконання завдання лише з незначною кількістю помилок	5 “Відмінно”	100 – 90
В C	Дуже добре – з кількома помилками	4 “Добре”	89 – 80 79-70
	Добре з помітною кількістю значних помилок
D E	Задовільно – непогано, але зі значною кількістю помилок	3 “Задовільно”	69 – 60 59 – 50
	Достатньо – виконання завдання задовольняє мінімальні критерії
FХ	Незадовільно – студент допускається до здачі підсумкового іспиту	2 “Незадовільно”	49 – 35
F	Незадовільно – необхідний обов’язковий повторний курс		34 – 1

Додаток А