6. Вимоги до оцінки знань студентів на письмовому екзамені з політології

Письмова відповідь студента повинна бути по суті поставленого питання і складатись з таких основних частин:

1. вступ;

2. основна частина відповіді, конкретний виклад подій, фактів, їх аналіз;

3. висновки, власні думки, історична, політична оцінка подій.

Оцінка: “відмінно” – 90 - 100 балів

- студент вільно висловлює свої думки, показує глибокі знання предмету, поставлені питання розкриті в повному обсязі, згідно з програмою курсу, зроблено аналіз і оцінку подій , названо їх причини, наслідки, основні імена, дати, історичне значення;

• студент вільно орієнтується в різних поглядах на історичні та політичні процеси, має власну думку, яка може і не співпадати з думкою екзаменатора і позицією авторів навчальних посібників та рекомендованої літератури, але аргументовано доказану і захищену ним;

• письмова відповідь студента логічна, змістовна, самостійна, в ній використані матеріали лекцій, підготовки до семінарських занять, джерела і документи.

“Добре” – 75 – 89 балів

• студент показує грунтовні знання предмету, основні питання розкриті в повному обсязі, робота написана змістовно, зроблено самостійні висновки;

• проте студент має недостатньо знань по одному з питань, окремі факти, події опущені, недостатньо володіє різними поглядами на дану проблему, не може дати оцінку нової літератури, частина відповіді книжна, “зазубрена”.

“Задовільно” – 60 – 74 балів

• основні події і проблеми викладено правильно, в основному програмний матеріал засвоєно, тобто більше половини програмних вимог курсу студент знає;

• проте студент має недостатньо знань з частини тем курсу, не вміє робити власних висновків, забуває суттєві події і факти, викладає матеріал непослідовно, відповідь незмістовна, фрагментарна, відсутня обізнаність з першоджерелами, літературою, думками з лекцій і семінарів.

“Незадовільно” – 0 – 59 балів

- відсутність основних знань з курсу політології, програмний матеріал засвоєний менше як на 60%, студент допускає суттєві помилки, а відповідь складається з декількох речень, фраз, фактів, зміст яких нерозкритий, він не знає і не розуміє причин, ходу особливостей і наслідків історичних подій,

13

політичних процесів. Відсутнє самостійне мислення, думки, які викладались під час лекцій і семінарів.

7. Основні проблеми курсу для підготовки до екзамену.

1. Сутність, місце і роль політики та політології як науки в житті суспільства (об’єкт і предмет політології, політологія та інші науки про суспільство, закономірності і структура політології, категорії, методи та функції політології).

2. Політичні ідеї стародавнього Сходу та Заходу (Конфуцій. Мо-Цзи, легісти, Платон, Аристотель, Цицерон).

3. Західноєвропейська політична думка серед­ньовіччя (Аврелій Августин, Фома Аквінський, Марсилій Падуанський).

4. Політичні вчення епохи Відродження ( М.Лютер, Т. Мюнцер, Н.Макіавеллі, Ж. Боден).

5. Політична думка Нової доби (Т. Гоббс, Ф. Бекон, Дж. Локк, Ш-Л. Мон-теск'є, Ж.Ж.Руссо, І.Кант, Г.В.Ф.Гегель, Т. Джефферсон, Б.Констан, А.Токвіль, І.Бентам, К.Маркс, Ф.Енгельс).

6. Політичні погляди у Київській Русі (Іларіон, Нестор, Я.Мудрий, В.Мономах, автор „Слова о полку Ігоревім”).

7. Українська політична думка литовсько-польської і польсько-козацької доби (XVI - XVIII ст.) (С. Оріховський-Роксолан, X. Філалет, І.Вишенський, П.Орлик, П.Могила, С.Яворський, Ф.Прокопович).

8. Політична думка України в XIX ст. (М.Костомаров, Т.Шевченко,

М. Драгоманов, І.Франко).

9. Основні напрями розвитку української політичної думки у першій

половині XX ст.: соціалізм (М.Грушевський та В.Винниченко), консерватизм (В.Липинський, С.Томашівський, В.Кучабський), націонал-комунізм (В.Шахрай, М.Хвильовий, М.Волобуєв, О.Шумський, М.Скрипник), націона­лізм (М.Міхновський, Д.Донцов, М.Сціборський), націонал-демократизм (С.Дністрянський, В.Старосольський, О.Бочковський).

10. Політика як суспільне явище (походження і сутність політики,

структура та функції політики, зв'язок політики з іншими сферами

суспільного життя).

11. Суб'єкти політики.

14

11. Політична стабільність та політичні конфлікти.

11. Політична діяльність та політична поведінка.

11. Влада як суспільне відношення. Політична і державна влада.

11. Політична система суспільства.

11. Держава як базовий інститут політичної системи : сутність, основні ознаки, концепції походження, функції, вищі органи сучасної держави.

11. Форма державного правління: суть та різновиди.

11. Форма державного устрою: суть та різновиди.

11. Концепція правової соціальної держави.

11. Громадянське суспільство: сутність, історичні форми, ознаки, інститути.

11. Полі­тичний режим: суть та типи.

11. Політичні партії: генезис, базові параметри, функції, типи.

11. Партійна сис­тема: суть та основні типи.

11. Типи сучасних виборчих систем.

11. Політична культура: концепції, структура, типи та функції.

11. Політична соціалізація: сутність, етапи, фази, типи та функції.

11. Політична еліта: суть, функції, типологія, шляхи форму­вання, еліта і бюрократія.

11. Політичне лідерство: визначальні характеристики, витоки (концепції), функції, типологія, способи утвердження.

11. Політична свідомість та ідеологія: суть, основні риси, функції.

11. Сучасні політичні течії: лібералізм(неолібералізм), консерватизм (неоконсерватизм), соціалізм (комунізм), соціал - демократизм (соціал -реформізм), політичний екстремізм (фашизм, анархізм, троцькізм) та їх взаємовідносини.

11. Міжнародні відносини: суть, особливості, структура, рівні.

15