
- •Міністерство освіти та науки України
- •1. Методика проведення аудиторної контрольної роботи з політології студентами заочної форми навчання.
- •Рекомендації і вимоги до написання аудиторної контрольної роботи.
- •3. Рекомендовані теми і плани аудиторських письмових робіт з політології для студентів-заочників
- •4. Робочий план з курсу “Політологія” для заочної форми навчання усіх спеціальностей.
- •5. Програмні вимоги з курсу “Політологія”
- •Тема 1. Сутність, місце і роль політики та політології як науки в житті суспільства.
- •Тема 2. Історія політичних вчень.
- •Тема 3. Політика як соціальне явище.
- •Тема 4. Політична діяльність і влада.
- •Тема 5. Політична система суспільства, її інститути.
- •Тема 6. Держава як базовий інститут політичної системи, політичний режим.
- •Тема 7. Політичні партії та виборчі системи.
- •Тема 8. Політична культура та політична соціалізація
- •Тема 9. Політична еліта і лідерство.
- •Тема 10. Політична свідомість та ідеологія.
- •Тема 11. Сучасні політичні течії.
- •Тема 12. Міжнародні відносини.
- •6. Вимоги до оцінки знань студентів на письмовому екзамені з політології
- •“Добре” – 75 – 89 балів
- •“Задовільно” – 60 – 74 балів
- •“Незадовільно” – 0 – 59 балів
- •7. Основні проблеми курсу для підготовки до екзамену.
- •8. Список основної літератури.
4. Робочий план з курсу “Політологія” для заочної форми навчання усіх спеціальностей.
1-а лекція
Тема 1. Сутність, місце і роль політики та політології як науки в житті суспільства.
Тема 2. Виникнення і розвиток світової політичної думки. Зародження і розвиток української політичної думки.
2-а лекція
Тема 3. Політика як суспільне явище.
Тема 4. Політична діяльність і влада.
Тема 5. Політична система суспільства та її інститути.
3-а лекція
Тема 6. Держава як базовий інститут політичної системи, політичний режим.
Тема 7. Політичні партії та виборчі системи.
Тема 8. Політична культура та політична соціалізація.
Тема 9. Політична еліта і лідерство.
4-а лекція
Тема 10. Політична свідомість та ідеологія.
Тема 11. Сучасні політичні течії.
Тема 12. Міжнародні відносини.
1-ий семінар
Т
ема:
Актуальні проблеми політології
(консультація до написання контрольної
роботи та екзамену)
2-ий семінари (написання контрольної роботи з політології)
і 3-й
Всього: лекцій – 8 год; семінарів – 6 год.
9
5. Програмні вимоги з курсу “Політологія”
Тема 1. Сутність, місце і роль політики та політології як науки в житті суспільства.
Політика – об’єкт дослідження політології. Політологія та інші науки про суспільство. Предмет політології. Закономірності політології. Структура політології: історія політичних вчень, теорія політики, прикладна політологія. Основні категорії (політика, політичні відносини, політична влада, політична свідомість, політична культура, політичні інститути та ін.), методи та функції політології. Становлення політології як науки і навчальної дисципліни.
Тема 2. Історія політичних вчень.
Політичні ідеї стародавнього Сходу та Заходу (Конфуцій. Мо-Цзи, Платон, Аристотель, Цицерон). Західноєвропейська політична думка середньовіччя (Аврелій Августин, Фома Аквінський, Марсилій Падуанський, Мартін Лютер, Томас Мюнцер).Політичні вчення епохи Відродження: раціоналізм Н.Макіавеллі. Становлення і розвиток політичної думки Нового часу. Вчення про природне право. Ідеї громадянських прав. Основні доктрини політико-правової думки Нового часу: теорія народного суверенітету, теорія правової держави, теорія розподілу влади (Б.Спіноза, Дж. Локк, Ш-Л. Монтеск’є, Ж.Ж.Руссо, І.Кант, Г.В.Ф.Гегель, Т. Джефферсон). Марксистські погляди на політику. Основні національні школи і проблемні підходи сучасної західної політології.
Зародження і розвиток української політичної думки.
Політичні погляди у Київській Русі (Іларіон, Нестор, Я.Мудрий, В.Мономах). Українська політична думка литовсько-польської і польсько-козацької доби (ХVІ – ХVІІІ ст.) (С. Оріховський-Роксолан, Х. Філалет, І.Вишенський, П.Орлик, П.Могила, С.Яворський, Ф.Прокопович). Політична думка України в ХІХ ст. (М.Костомаров, Т.Шевченко, М.Драгоманов, І.Франко). Основні напрями розвитку української політичної думки у першій половині ХХ ст.: соціалізм (М.Грушевський та В.Винниченко), консерватизм (В.Липинський, С.Томашівський, В.Кучабський), націонал-комунізм (В.Шахрай, М.Хвильовий, М.Волобуєв, О.Шумський, М.Скрипник), націоналізм (М.Міхновський, Д.Донцов, М.Сціборський), націонал-демократизм (С.Дністрянський, В.Старосольський, О.Бочковський).