
- •Тема2: Особливості створення, функціонування та використання мультимедійної продукції 9
- •Тема2: Складові систем мультимедіа: текст 15
- •Тема3: Складові системи мультимедіа: графіка 25
- •Тема2: Особливості створення, функціонування та використання мультимедійної продукції
- •Апаратне забезпечення мультимедіа
- •Комп’ютерні платформи
- •Стандарти мультимедіа рс
- •Сучасний мультимедіа-комп’ютер
- •1.2 Техніка мультимедійних обчислень.
- •Тема2: Складові систем мультимедіа: текст
- •2.1 Формати текстових файлів
- •2.2 Проблеми, пов’язані з кодуванням тексту кирилиці.
- •2.3 Огляд програм для створення текстових документів
- •2.3.1Текстові процесори
- •2.4 Сканування та розпізнавання тексту
- •2.4.1 Сканери, загальні принципи.
- •2.4.2 Принцип роботи ocr-систем
- •2.4.3 Способи розпізнавання символів.
- •2.5 Програмне забезпечення систем розпізнавання. Загальні вимоги.
- •2.5.1 Програмне забезпечення ocr-систем
- •Тема3: Складові системи мультимедіа: графіка
- •3.1 Растрова графіка
- •3.1.1 Основні визначення та характеристики.
- •3.1.2 Моделі кольорів.
- •3.1.3. Недоліки растрової грфіки
- •3.2 Векторна графіка
- •3.2.1. Основні об’єкти векторної графіки
- •3.2.2. Відмінності зображення у растровій графіці та векторній графіці.
- •3.2.3 Сфери застосування векторної графіки:
- •3.3 Фрактальна графіка
- •3.3.1 Растрові формати
- •3.3.1.1. Стиснення зображень
- •3.3.1.2. Порядок розташування байтів та бітів.
- •Стиснення
- •Метод стиснення rle8.
- •Кодова послідовність
- •Метод стиснення rle4.
- •3.3.1.4. Gif (Graphics Interchange format – формат графічного обміну).
- •Режим стиснення jpeg.
- •3.5 Кодування Хафмана в jpeg.
- •7. На кінець добавляємо букву «а», щоб завершити побудову дерева, а потім позначимо кожну ліву гілку «0», а кожну праву «1».
- •Алгоритми декодування в jpeg.
- •Створення послідовних файлів jpeg.
- •Розбиття компонентів в прогресивному jpeg
- •Приклад імені порції png:
- •Контроль циклічним надлишковим кодом.
- •Спільні риси gif та png:
- •Відмінності png від gif:
- •Векторні формати
- •4. Складові систем мультимедіа: звук
- •4.1. Основні властивості звуку
- •4.2. Основні характеристики звуку
- •4.4. Одиниці вимірювання інтенсивності звуку.
- •4.5. Параметри, що характеризують звуковий тракт
- •4.6 Методи синтезу звуку
- •4.7 Методи обробки звуку
- •4.8 Шляхи отримання звуку на персональному комп’ютері
- •4.9 Структура сучасних звукових карт
- •4.10 Параметри звукових карт
- •4.11 Тривимірний звук
- •4.12 Сумісність звукової системи
- •4.13 Огляд звукових карт
- •4.14 Формати звукових файлів
- •4.15 Програмне забезпечення для створення та обробки звуку
- •5. Складові систем мультимедіа: анімація і відео
- •5.1 Комп’ютерна анімація
- •5.2 Формати файлів
- •5.3 Огляд програм для створення анімації
- •5.4 Віртуальна реальність
- •5.4.1 Засоби відтвореня вр.
- •5.4.2 Способи створення стереозображень
- •5.5 Аналогове відео
- •5.6 Способи відтворення відеосигналу
- •5.7 Представлення телевізійного сигналу
- •5.8 Відеостандарти
- •5.9 Формати аналогових відеокамер
- •5.10 Цифрове відео
- •5.11 Апаратні засоби роботи з відео
- •5.12 Технологія відеомонтажу
- •5.13 Види відеомонтажу
- •5.14 Формати файлів
- •5.15 Підходи до стиснення відеоінформації
- •5.16 Стандарти кодування відео mpeg
- •5.17 Дефекти відеозображень при використанні методів стиснення mpeg
- •5.19 Будова 3d-акселератора
- •5.20 Основні характеристики 3d-акселератора
- •5.21 Чіпсети для 3d-акселераторів
- •5.22 Програмне забезпечення для 3d-акселераторів
- •5.23 Практика створення мультимедійних видань
- •5.23.1 Програми для створення мультимедіа-презентацій
- •5.23.2 Авторські системи
- •5.24 Шляхи створення мультимедійних видань
- •5.25 Компакт диски. Стандарти. Програми підготовки та запису компакт дисків.
- •5.25.1 Основи технології cdrom
- •5.25.2 Стандарти cdrom
- •5.25.3 Програми підготовки і запису компакт-дисків
- •Література
5.25 Компакт диски. Стандарти. Програми підготовки та запису компакт дисків.
5.25.1 Основи технології cdrom
Товщина компакт-диску складає 1.2 мм, а діаметр - 120 мм. Диск виготовляється з полікарбонату, покритого з одного боку тонким металічним шаром (алюмінію, рідше - золота) і захисною плівкою спеціального прозорого лаку. Інформація на диску записана у вигляді чергування заглиблень в поверхні металічного шару. Двійковий 0 представляється на диску у вигляді заглиблення, або у вигляді основної поверхні, а двійкова одиниця - у вигляді границі між ними. При кодуванні 1 байта (8 біт) інформації на диску записується 14 біт + 3 біти злиття (merge bits). Базова інформаційна одиниця - це кадр (frame), що містить 24 кодованих байти або 588 біт (24х(14+3)+180 біт для корекції помилок). Кадри утворюють сектори і блоки. Сектор містить 3234 кодованих байти (2352 інформаційних байти і 882 байти для корекції помилок і керування). Така організація зберігання даних на компакт-диску та використання алгоритмів корекції помилок дозволяють забезпечити якісне читання інформації з імовірністю помилки на біт, рівній 10-10.
Поверхня диску ділиться на 3 області:
Вхідна директорія (Lead In) - область у формі кільця, найближчого до центру диску (ширина 4 мм). Читання інформації з диску починається саме з вхідної директорії, де містяться зміст (Volume Table of Contents, VTOC), адреси записів, кількість заголовків, сумарний час запису (об’єм), назва диску (Disk Label).
Область даних.
Вихідна директорія (Lead Out), що містить мітку кінця диску.
CD бувають трьох типів:
CDROM - диски, виготовлені промисловим методом (методом штампування),
CD-R (CD-Recodable) - CD, що можна записувати,
CD-RW (CD-Rewritable) - CD, що можна перезаписувати.
Для однократного запису використовуються “чисті” диски, що являють собою звичайний компакт-диск, відбиваючий шар якого виконаний, як правило, з золотої або срібної плівки, а між ним і полікарбонатною основою розташований реєструючий шар із органічного матеріалу, що темніє при нагріванні. Довжина хвилі лазерного променя (як і при читанні) складає 780 нм, а його інтенсивність більш ніж в 10 разів вища, ніж звичайного CDROM-драйва.
В процесі запису лазерний промінь нагріває окремі ділянки реєструючого шару, які темніють і розсіюють світло, утворюючи ділянки, подібні пітам (pits). Однак відбиваюча здатність дзеркального шару і чіткість пітів у CD-R нижча, ніж у CDROM. Тому деякі CDROM-драйви можуть не читати ці диски.
CD-RW реєструючий шар виконаний з матеріалу, що змінює під впливом променя свій фазовий стан з аморфного на кристалічний і навпаки, в результаті чого міняється прозорість шару. При нагріванні лазерним променем вище критичної температури матеріал реєструючого шару переходить в аморфний стан і залишається в ньому після остигання, що дозволяє витирати інформацію з таких дисків. CD-RW витримують до декількох десятків тисяч циклів перезапису. Але їх відбиваюча здатність значно нижче CDROM і CD-R. Тому для їх читання необхідний спеціальний CDROM-драйв з автоматичним регулюванням підсилення фотоприймача.