Інструкція з вимірювання радіоактивного забруднення робочих місць, обладнання, спецодягу та шкіри рук за допомогою вимірювача швидкості лічби уім 2-2

1. Призначення, технічні дані та характеристики.

Прилад призначений для вимірювання середньої швидкості лічби імпульсів і сигналізації про перевищення встановлених порогових значень швидкості лічби імпульсів. Вимірювач застосовується в лабораторіях дозиметричного, радіометричного і технологічного контролю об’єктів, де використовуються джерела іонізуючої радіації.

Вимірювач може працювати з блоками детектування , , - та нейтронного випромінювання. Діапазон вимірювання швидкості лічби поділений на 10 піддіапазонів. Вимірювач забезпечує світлову і звукову сигналізацію про перевищення встановлених порогових значень швидкості лічби імпульсів.

Вимірювач складається з пристрою вимірювання і пристрою живлення.

2. Порядок роботи.

Вимірювач, підготовлений до роботи лаборантом кафедри, вмикають у мережу натисненням кнопки “мережа” на передній панелі приладу. При цьому повинна засвітитися червона лампочка помножувача шкали. Прогрівають прилад протягом 10 хвилин.

Обєкт, радіоактивне забруднення якого підлягає контролю, підносять до детектора випромінювання або сам детектор розміщують на вимірювальній поверхні, яку доцільно закрити поліетиленовою плівкою або целофаном (щоб не забруднити детектор).

Знімають показання приладу (част./см²хв).

Для приведення показань вимірювача до істинних значень вимірюваної величини користуються градуйованими графіками або таблицями. Результати вимірювання оцінюють згідно табл.1.

Таблиця 1

Припустимі рівні загального радіоактивного забруднення робочих поверхонь, шкіри, спецодягу та засобів індивідуального захисту, част./см2хв.

Об’єкт забруднення	Альфа-активні нукліди		Бета-активні нукліди
	окремі	інші
Непошкоджена шкіра, спецбілизна, рушники, внутрішня поверхня лицевих частин засобів індивідуального захисту.	1	1	100
Основний спецодяг, внутрішня поверхня додаткових засобів індивідуального захисту.	5	20	800
Поверхні приміщень постійного перебування персоналу та розміщеного в них обладнання, зовнішня поверхня спецвзуття.	5	20	2000
Поверхні приміщень періодичного перебування персоналу та розміщеного в них обладнання.	50	200	8000
Зовнішня поверхня додаткових засобів індивідуального захисту, що знімаються в саншлюзах.	50	200	10000

Інструкція до визначення радіоактивності об’єктів навколишнього середовища за допомогою радіометра дп-100

1. Пробу аерозолів отримують шляхом аспірації певного обєму повітря (100-200 л) через фільтр АФА-В-18; пробу води – шляхом випарювання 1-3 л до сухого залишку; пробу харчових продуктів висушують.

Фільтр з пилом, сухий залишок води, суху пробу продукту зважують, спалюють в муфельній печі до світло-сірої золи, яку також зважують. Наважку тієї чи іншої золи (250-300 мг) переносять на спеціальну підложку і вміщують під лічильник радіометра в свинцевому “будиночку”.

2. Вмикають тумблер живлення приладу, прогрівають 8-10 хв., встановлюють робочу напругу (1650 В для лічильника МСТ-17, 400 В – для лічильника СВТ-7).

3. Встановлюють нульові показання приладу натисканням кнопки електромеханічного лічильника та правої кнопки секундоміра (якщо горять неонові лампочки цифрового табло).

4. Натискуванням правої кнопки секундоміра починають вимірювання.

5. Через 5-10 повних хвилин натискуванням правої кнопки секундоміра зупиняють підрахунок, знімають показання електромеханічного лічильника (сотні) і суму цифр засвічених неонових лампочок (десятки і одиниці), ділять їх на термін вимірювання, наприклад:

n = = = 127,7 імп./хв.

6. В такому ж порядку вимірюють радіоактивний фон приладу, помістивши під лічильник порожню підложку. Потім фон віднімають від результату вимірювання проби.

7. Результат вимірювання перераховують на всю золу, а потім на об’єм протягнутого повітря, проби води, наважку продукту і виражають в бекерелях на м³ повітря, л води, кг продукту, порівнюють з гігієнічними нормативами (табл.2.), роблять відповідні висновки і рекомендації.