
- •Навчальна мета
- •Вихідні знання та вміння
- •Питання для самопідготовки
- •Завдання для самопідготовки
- •Структура і зміст заняття
- •6. Література
- •Фізичні основи радіаційної гігієни
- •Методи і засоби санітарного нагляду за об’єктами, де використовуються джерела іонізуючої радіації
- •Інструкція з вимірювання індивідуальних доз зовнішнього опромінення за допомогою термолюмінесцентних дозиметрів (мал. 45.3)
- •Призначення дозиметра.
- •2. Конструкція і принцип роботи.
- •Інструкція з вимірювання індивідуальних доз зовнішнього опромінення за допомогою фотодозиметра іфк-2,3 (мал. 45.4)
- •Інструкція з визначення радіоактивного забруднення рук, робочих поверхонь, обладнання та спецодягу за допомогою приладу сзб-03 (мал. 45.5)
- •Інструкція з вимірювання радіоактивного забруднення робочих місць, обладнання, спецодягу та шкіри рук за допомогою вимірювача швидкості лічби уім 2-2
- •1. Призначення, технічні дані та характеристики.
- •2. Порядок роботи.
- •Припустимі рівні загального радіоактивного забруднення робочих поверхонь, шкіри, спецодягу та засобів індивідуального захисту, част./см2хв.
- •Інструкція до визначення радіоактивності об’єктів навколишнього середовища за допомогою радіометра дп-100
- •Інструкція по визначенню радіоактивності зразків продуктів і води у товстому шарі на радіометрі універсальному для гама-випромінювання руг-90 “адані” (мал. 45.6)
Методи і засоби санітарного нагляду за об’єктами, де використовуються джерела іонізуючої радіації
При такому нагляді використовуються загальноприйняті суб’єктивні методи і засоби та об’єктивний інструментальний радіаційний контроль.
Власне санітарний нагляд включає:
- знайомство з документацією, санітарним паспортом об’єкта, санітарне обстеження і описання об’єкта, візуальний огляд, опитування персоналу;
- вивчення і оцінку санітарного обладнання, водопостачання, вентиляції, покриття поверхонь стін, підлоги;
- збору, видалення, знешкодження відходів;
- дотримання санітарного режиму експлуатації, радіоасептики тощо.
Об’єктивний інструментальний радіаційний контроль включає 4 розділи:
визначення рівнів радіації, тобто потужності поглинутих доз радіації у повітрі (потужність експозиційних доз) за допомогою рентгенометрів та мікро-рентгенометрів (МРМ-1, МРМ-2, ДРГ-3-01, СРП-68-01, СРП-88Р та ін.) (мал. 45.1, 45.2);
Мал. 45.1. Сцинтиляційний радіометр переносний (СРП-68-01)
Мал. 45.2. Сцинтиляційний радіометр (СРП-88 Н)
- визначення індивідуальних доз опромінення персоналу за допомогою індивідуальних дозиметрів – конденсаторних (КІД-1, КІД-2 (мал. 45.3), Д-2РЕ, ДП-24), термолюмінесцентних (КДТ-02 мал. 45.7), фотографічних (ІФК-2,3 мал. 45.4, ІФКУ), хімічних (ДП-70) (мал. 45.3);
Мал. 45.3. Індивідуальний дозиметр „КІД-2”
(1- тумблер; 2 – ручка „уст.шкали”; 3 – шнур мережовий; 4 – шнур батарейний; 5 – гніздо „вимірювання”; 6 – гніздо „заряд”; 7 – „чутливість 0,05 Р” (R7); 8 – чутливість 1Р (R6); 9 – дозиметр 0,05 Р; 10 – дозиметр 1Р; 11 – запобіжник)
Мал. 45.4. Фотодозиметр ІНК-2,3
- визначення забруднення радіонуклідами робочих поверхонь, рук, одягу працюючих (переносні радіометри СРП-68-01, СЗБ-03 (мал. 45.5), УІМ 2-2 та ін.
- визначення концентрації радіонуклідів в об’єктах середовища – атмосферному повітрі, повітрі робочої зони, ґрунті, воді водойм, питній воді, харчових продуктах тощо (лабораторні радіометри РУГ-90 (мал. 45.6), РУГ-91, РУБ-91, ДП-100, ПП-16 та інших).
Мал. 45.5. Сигналізатор забруднення бета-випромінюючими
радіонуклідами СЗБ-03
Мал. 45.6. Гамма-радіометр РУГ-90 „Адані”
Мал. 45.7. Комплект індивідуальних термолюмінесцентних дозиметрів КДТ-02 М
(1 – Прилад термолюмінесцентного перетворення УПФ-02; 2 – Комплект дозиметрів; 3 – Дозиметр; 4 – Опромінював детекторів)
Інструкції до використання деяких з перерахованих приладів радіаційного контролю приведені далі.
Інструкція
до вимірювання потужності поглинутих у повітрі
доз рентгенівського і гама-випромінювання сцинтиляційним
радіометром переносним – СРП-68-01 (мал. 45.1)
Прилад (батарейного, або від мережі живлення, готується до роботи згідно інструкції) має подвійне призначення: а) для вимірювання ступеню забруднення радіонуклідами робочих поверхонь в імп/сек, для чого перемикач (зліва зверху) переводиться на шкалу С-1; б) для вимірювання потужності дози у повітрі в мкР/год, для чого цей перемикач переводять на шкалу мкR/h.
Потім перемикач режиму роботи встановлюють на постійну часу вимірювання – 2,5 або 5, а перемикач діапазонів – в положення, щоб показання стрілочного приладу складали не менше 30% всієї шкали. Детектор випромінювання розміщують на робочому місці таким чином, щоб умови його опромінення відповідали умовам опромінення персоналу, а також – за захисними екранами чи за стінами в суміжних приміщеннях.
Показання, враховуючи діапазон, знімають з верхньої (0-100) чи нижньої (0-30) шкали приладу. При цьому роблять 5-10 відліків протягом хвилини і розраховують середнє арифметичне.
Результати вимірювання потужності дози у повітрі оцінюють згідно нормативних документів: а) для рентгенологічних об’єктів: - на робочому місці (персонал категорії А) – до 1,7 мР/годину; - за стінами в суміжних приміщеннях (персонал категорії Б) – до 0,12 мР/годину; для категорії В (палати, за межами корпусу) – до 0,03 мР/годину.
Примітка. Для існуючих рентгенологічних об’єктів давньої побудови ці величини більші у 2 рази, відповідно.
б) для об’єктів з гама-випромінюваннями: в приміщеннях постійного перебування персоналу категорії А – до 1,4 мР/годину; перебування половину робочого часу – до 2,9 мР/годину. Для персоналу категорії Б (в суміжних приміщеннях, на території санітарно-захисних зон) – до 0,12 мР/годину, для категорії В – до 0,03 мР/годину.