Тема № 5

Методи визначення і гігієнічна оцінка штучного

освітлення приміщень

1. Навчальна мета

1.1. Засвоїти роль і значення раціонального штучного освітлення як засобу подовження активної діяльності людей та профілактики захворювань і втоми.

1.2. Освоїти методи вимірювання та гігієнічної оцінки штучного освітлення приміщень різного призначення за допомогою люксметра і розрахунковими методами та визначення яскравості поверхонь.

2. Вихідні знання та вміння

2.1. Знати:

2.1.1. Фізичні основи освітлення, світлові поняття і одиниці.

2.1.2. Фізіологічні функції зорового аналізатора, їх залежність від освітленості.

2.1.3. Гігієнічне значення та вимоги до штучного освітлення приміщень різного призначення.

2.1.4. Види джерел штучного освітлення, їх порівняльну характеристику (переваги, недоліки).

2.1.5. Фактори, що впливають на рівень штучної освітленості .

2.1.6. Методи оцінки штучного освітлення і принципи його гігієнічного нормування.

2.2. Вміти:

2.2.1. Вимірювати рівень освітленості, яскравості та інших показників інструментальними та визначати розрахунковими методами.

2.2.2. Давати комплексну гігієнічну оцінку штучного освітлення приміщень та робочих місць з врахуванням характеру зорової роботи та призначення приміщень.

2.2.3. Складати обґрунтовані висновки та рекомендації щодо оптимізації штучного освітлення приміщень.

3. Питання для самопідготовки

3.1. Гігієнічне значення штучного освітлення як фактора навколишнього середовища в сучасних умовах.

3.2. Вплив штучного освітлення на функціональний стан ЦНС, працездатність.

3.3. Вплив штучного освітлення на функції зору.

3.4. Основні світлотехнічні поняття та одиниці їх вимірювання.

3.5. Порівняльна гігієнічна оцінка різних джерел штучного освітлення (переваги та недоліки ламп розжарювання і люмінесцентних ламп).

3.6. Основні показники освітлення та фактори, які впливають на рівень освітленості .

3.7. Визначення освітленості розрахунковим методом “Ватт”, його сутність, основні етапи розрахунку.

3.8. Гігієнічне значення та методика визначення рівномірності освітлення.

3.9. Гігієнічне значення та методика визначення яскравості освітлювальної поверхні.

3.10. Законодавчі документи, що регламентують природне та штучне освітленість приміщень та інших об’єктів різного призначення.

4. Завдання (задачі для самопідготовки)

4.1. Розрахуйте методом “Ватт” і дайте оцінку освітленості в класі, площа якого 40 кв. м, освітлюється 6 лампами розжарювання по 200 Вт кожна.

4.2. Рівні освітленості в двох точках, які віддалені на відстань 0,75 м, складають 450 і 275 люкс. Розрахуйте коефіцієнт рівномірності освітленості (відношення мінімальної до максимальної) та дайте гігієнічну оцінку одержаним результатам.

4.3. Розрахуйте яскравість операційного поля, якщо освітленість дорівнює 4000 лк. Коефіцієнт відбиття раневої поверхні 0,35. Чи викличе створювана яскравість зоровий дискомфорт?

4.4. Лампа розжарювання на відстані 1,5 м створює на робочому місці освітленість 150 лк. Як зміниться рівень освітленості, якщо лампу перенести на відстань 3 м?

4.5. Маніпуляційна лікарняного відділення з площею 20 кв. м освітлюється шістьма світильниками прямого світла: в кожному з них лампа ЛБ потужністю 40 Вт. Розрахуйте орієнтовну освітленість методом “Ватт”. Чи достатня вона?

5. Структура та зміст заняття

Заняття практичне і проводиться в навчальних лабораторіях, де вікна затінюють темними шторами. Після перевірки вихідного рівня знань кожен студент отримує індивідуальне завдання, необхідні прилади і вимірює показники штучного освітлення учбової лабораторії (за схемою, що додається; див. додаток 1). На підставі отриманих результатів студенти виконують необхідні розрахунки, заносять їх до протоколів, схематично замальовують люксметр, роблять обгрунтовані висновки і рекомендації. На заключному етапі заняття доповідають результати своєї роботи. Кінцевий рівень знань студентів контролюється шляхом опиту і перевірки протоколів.

6. Література

6.1. Основна:

6.1.1. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. / Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін. / За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. С. 199-207.

6.1.2. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены. / Е.И.Гончарук, Ю.И.Кундиев, В.Г.Бардов и др. – К.: Вища школа, 2000. – С. 242-254.

6.1.3. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять. / І.І.Даценко, О.Б.Денисюк, С.Л.Долошицький та ін. / За ред. І.І.Даценко – Львів, 1992. – С.51-57.

6.1.4. Габович Р.Д., Познанский С.С., шахбазян Г.х. Гигиена. К.: Вища школа, 1983. – С. 132-133.

6.1.5. Лекція.

6.2. Додаткова:

6.2.1. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М.: Медицина, 1971. – С. 258-269, 278-280.

6.2.2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної і тропічної гігієни. – К.: Вища школа, 1995. – С. 298-301.

6.2.3. СНиП ІІ-4-79. Строительные нормы и правила. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. – М.: 1980. – С. 20-25.