
- •Загальні методичні вказівки до лабораторних робіт
- •Методика опрацювання результатів лабораторних досліджень
- •Лабораторна робота № 1 дослідження питомих об’ємного та поверхневого опорів твердих діелектриків
- •1.1 Основні теоретичні відомості
- •1.2 Опис лабораторного обладнання
- •1.3 Послідовність виконання роботи
- •1.3.1 Вимірювання об'ємного опору
- •1.3.2 Вимірювання поверхневого опору
- •1.4 Опрацювання результатів вимірювань
- •1.5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2 дослідження поляризації діелектриків та діелектричних втрат при високих частотах резонансним методом
- •2.1 Основні теоретичні відомості
- •2.2 Опис лабораторного обладнання
- •3.3 Послідовність виконання роботи
- •3.3.1 Налаштування куметра е9-4
- •3.3.2 Вимірювання ємності та добротності
- •2.4 Опрацювання результатів вимірювань
- •2.5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3 дослідження діелектричних втрат та визначення діелектричної проникності електроізоляційних матеріалів при високій напрузі промислової частоти
- •3.1 Основні теоретичні відомості
- •3.2 Опис лабораторної установки
- •3.3 Послідовність виконання роботи
- •3.4 Опрацювання результатів вимірювань
- •3.5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4 дослідження поляризації сегнетоелектриків
- •4.1 Основні теоретичні відомості
- •4.2 Опис лабораторного обладнання
- •4.3 Послідовність виконання роботи
- •4.3.1 Визначення масштабів горизонтального та вертикального відхилень променя осцилографа
- •4.3.2 Визначення характеристик сегнетоелектрика
- •4.3.3 Визначення температури точки Кюрі сегнетоелектричного конденсатора
- •4.4 Опрацювання результатів вимірювань
- •4.5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5 визначення електричної міцності діелектриків
- •5.1 Основні теоретичні відомості
- •Опис лабораторної установки
- •5.2.1 Вимоги до зразків матеріалів та електродів
- •5.3 Послідовність виконання роботи
- •5.3.1 Дослідження пробою газоподібних діелектриків
- •5.3.2 Дослідження пробою рідких діелектриків
- •5.3.3 Дослідження пробою твердих діелектриків
- •5.4 Опрацювання результатів вимірювань
- •5.5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6 дослідження електричних властивостей провідникових матеріалів
- •6.1 Основні теоретичні відомості
- •6.2 Опис лабораторної установки
- •Амперметра – вольтметра
- •6.3 Послідовність виконання роботи
- •6.4 Опрацювання результатів вимірювань та оформлення звіту
- •6.5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №7 дослідження властивостей феромагнітних матеріалів
- •7.1 Основні теоретичні відомості
- •7.2 Опис лабораторної установки
- •7.3 Послідовність виконання роботи
- •7.4 Опрацювання результатів вимірювань та офорлення звіту
- •7.5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 8 визначення магнітної проникності та втрат в феритах
- •8.1 Основні теоретичні відомості
- •8.2 Опис лабораторної установки
- •8.3 Послідовність виконання роботи
- •8.4 Опрацювання результатів вимірювань
- •8.5 Контрольні запитання
2.2 Опис лабораторного обладнання
В даній роботі використовується вимірювач добротності (куметр) Е9-4, зовнішній вигляд якого зображений на рисунку 2.2, а спрощена електрична схема якого наведена, на рисунку 2.3.
V2
V1
Рисунок 2.2 – Зовнішній вигляд вимірювача добротності Е9-4
Г V1
V2
C0
Cx
Rx
Рисунок 2.3 – Спрощена схема вимірювача добротності
Генератор Г забезпечує живлення коливального контуру напругою до 60 В із частотами в діапазоні від 35 кГц до 50 МГц. За допомогою вольтметра V1 ("Рівень") встановлюють і контролюють рівень напруги генератора. Опір R є еквівалентним активним опором коливального контуру. Змінні котушки індуктивності L дозволяють проводити вимірювання на різних частотах. Вольтметром V2 (шкала Q на передній панелі приладу) вимірюють напругу на ємності контуру. Вольтметр V2 проградуйований в одиницях добротності. Ємність при заданій частоті прикладеної напруги та фіксованій індуктивності дає можливість настроювати коливальний контур в резонанс.
Досліджуваний
зразок матеріалу приєднується до
затискачів 1 та 2 (
).
В приладі при визначенні діелектричної
проникності та тангенса кута діелектричних
втрат tgδ
діелектриків використаний резонансний
метод. Для визначення ємності
та tgδ
досліджуваного зразка діелектрика
необхідно два рази настроїти контур в
резонанс: без зразка, визначивши параметри
контуру
і
,
та з зразком, визначаючи параметри
контуру
і
.
Ємність досліджуваного зразка
.
(2.5)
Добротність
контуру
–
це відношення хвильового опору контуру
до його активного опору
,
(2.6)
де
– хвильовий опір,
– резонансна
частота.
Тангенс кута діелектричних втрат tgδ досліджуваного зразка виражається через добротність контуру без зразка та з зразком співвідношенням:
.
(2.7)
3.3 Послідовність виконання роботи
3.3.1 Налаштування куметра е9-4
Ознайомитися з будовою куметра Е9-4, вивчити методику вимірювання ємності та добротності.
Перемикач режиму роботи поставити в положення "Встановлення нуля".
Ручку "Рівень" поставити в крайнє ліве положення.
Ввімкнути прилад, дати йому прогрітися протягом 10-15 хвилин.
Перемикач шкали встановити в положення "200".
Ручками "Нуль Q" та "Нуль рівня" встановити стрілки вольтметрів
та
на нульові позначки.
Перемикач режиму роботи перевести в положення "Калібрування".
Ручкою "Рівень" встановити стрілку вольтметра V1 навпроти червоної риски.
Потенціометром "Калібрування 200" встановити стрілку вольтметра добротності "Q" навпроти поділки 200.
Повторити операції (пункти 5–9) при інших положеннях перемикача шкали добротності .
3.3.2 Вимірювання ємності та добротності
1 Перемикач режиму роботи поставити в положення "Вимірювання".
2 Ручку "Рівень" поставити в крайнє ліве положення, перемикач шкали – в положення "200".
3 До
затискачів
приєднати еталонну котушку, яка відповідає
заданому діапазону частот.
4
Встановити ємність змінного конденсатора
в положення, задане викладачем.
5 Ручкою
"Частота''
встановити в контурі резонанс за
максимальним відхиленням стрілки
вольтметра
.
6 Записати
значення ємності
та добротності
в таблицю 2.1.
7 До затискачів під’єднати електроди. Встановити між електродами один з досліджуваних зразків.
8 Ручкою "Ємність" встановити в контурі резонанс. Для підвищення точності відліку ємність по основній шкалі виставити на ближню цілу поділку, а більш точно резонанс встановити за допомогою підстроювального конденсатора, покази якого просумувати з основною ємністю з відповідним знаком.
9 Записати
значення ємності
та добротності
в таблицю 2.1.
10 Повторити вимірювання ємності та добротності з іншими зразками та при інших заданих викладачем частотах.
11 Виміряти
товщину
діелектрика, ширину
та довжину
електродів.
Результати вимірювань записати в таблицю 2.1.
Таблиця 2.1 – Результати вимірювань і розрахунків
Назва матеріалу |
Результати вимірювань |
Результати розрахунків |
|||||||
Товщина , м |
Частота
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|