
- •Загальні методичні вказівки до лабораторних робіт
- •Методика опрацювання результатів лабораторних досліджень
- •Лабораторна робота № 1 дослідження питомих об’ємного та поверхневого опорів твердих діелектриків
- •1.1 Основні теоретичні відомості
- •1.2 Опис лабораторного обладнання
- •1.3 Послідовність виконання роботи
- •1.3.1 Вимірювання об'ємного опору
- •1.3.2 Вимірювання поверхневого опору
- •1.4 Опрацювання результатів вимірювань
- •1.5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2 дослідження поляризації діелектриків та діелектричних втрат при високих частотах резонансним методом
- •2.1 Основні теоретичні відомості
- •2.2 Опис лабораторного обладнання
- •3.3 Послідовність виконання роботи
- •3.3.1 Налаштування куметра е9-4
- •3.3.2 Вимірювання ємності та добротності
- •2.4 Опрацювання результатів вимірювань
- •2.5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3 дослідження діелектричних втрат та визначення діелектричної проникності електроізоляційних матеріалів при високій напрузі промислової частоти
- •3.1 Основні теоретичні відомості
- •3.2 Опис лабораторної установки
- •3.3 Послідовність виконання роботи
- •3.4 Опрацювання результатів вимірювань
- •3.5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4 дослідження поляризації сегнетоелектриків
- •4.1 Основні теоретичні відомості
- •4.2 Опис лабораторного обладнання
- •4.3 Послідовність виконання роботи
- •4.3.1 Визначення масштабів горизонтального та вертикального відхилень променя осцилографа
- •4.3.2 Визначення характеристик сегнетоелектрика
- •4.3.3 Визначення температури точки Кюрі сегнетоелектричного конденсатора
- •4.4 Опрацювання результатів вимірювань
- •4.5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5 визначення електричної міцності діелектриків
- •5.1 Основні теоретичні відомості
- •Опис лабораторної установки
- •5.2.1 Вимоги до зразків матеріалів та електродів
- •5.3 Послідовність виконання роботи
- •5.3.1 Дослідження пробою газоподібних діелектриків
- •5.3.2 Дослідження пробою рідких діелектриків
- •5.3.3 Дослідження пробою твердих діелектриків
- •5.4 Опрацювання результатів вимірювань
- •5.5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6 дослідження електричних властивостей провідникових матеріалів
- •6.1 Основні теоретичні відомості
- •6.2 Опис лабораторної установки
- •Амперметра – вольтметра
- •6.3 Послідовність виконання роботи
- •6.4 Опрацювання результатів вимірювань та оформлення звіту
- •6.5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №7 дослідження властивостей феромагнітних матеріалів
- •7.1 Основні теоретичні відомості
- •7.2 Опис лабораторної установки
- •7.3 Послідовність виконання роботи
- •7.4 Опрацювання результатів вимірювань та офорлення звіту
- •7.5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 8 визначення магнітної проникності та втрат в феритах
- •8.1 Основні теоретичні відомості
- •8.2 Опис лабораторної установки
- •8.3 Послідовність виконання роботи
- •8.4 Опрацювання результатів вимірювань
- •8.5 Контрольні запитання
6.2 Опис лабораторної установки
Лабораторна установка складається з термостата, в якому встановлені дротяні зразки провідникових матеріалів для дослідження: міді, алюмінію, латуні, заліза (сталі), манганіну, константану, ніхрому. Вимірювання електричного опору зразків в лабораторії здійснюють на постійному струмі одним з наступних двох способів.
1. Одинарно-подвійним мостом постійного струму типу Р329 (рисунок 6.1). При цьому вимірювання опорів, значення яких менші 50 Ом, здійснюють подвійним мостом з чотириконтактним під'єднанням зразка Rx за схемою, наведеною на рисунку 6.2. Рекомендовані значення опорів плечей моста для проведення вимірювань наведені в таблиці 6.2.
Таблиця 6.2 – Рекомендовані значення опорів плечей моста Р329
Опір зразка Rx, Ом |
100-10 |
10-1 |
1-0,1 |
0,1-0,01 |
Значення зразкового опору RN, Ом |
1 |
1 |
1 |
1 |
Опори відношення R2 = R3, Ом |
10 |
100 |
1000 |
10000 |
Рисунок 6.1 – Зовнішній вигляд моста Р329
Рисунок 6.2 – Схема лабораторної установки для вимірювання опору провідників подвійним мостом
Для вимірювання опору необхідно:
- натиснути та зафіксувати, повернувши на 90°, кнопку "Заспокоєння 10 кОм";
- в залежності від очікуваного значення вимірюваного опору встановити орієнтовно значення R1 та R2 = R3;
- увімкнути джерело живлення і встановити деяке значення струму. Максимальний струм через зразковий опір RN = 1 Ом не повинен перевищувати 0,5 А;
- перемиканням ручок декад опору порівняння R1 зрівноважити міст, встановивши стрілку гальванометра G в нульове положення. При цьому слід натиснути спочатку кнопку "Грубо", а потім кнопку "Точно".
Значення вимірюваного опору розрахувати за формулою
.
(6.9)
2. Вимірювання методом амперметра – вольтметра здійснюють за схемою, наведеною на рисунку 6.3.
Рисунок 6.3 – Схема вимірювання опору методом
Амперметра – вольтметра
Вимірявши напругу U і струм I , опір зразка визначають за законом Ома:
(6.10)
6.3 Послідовність виконання роботи
Ознайомитися з обладнанням лабораторної установки, вивчити інструкції з експлуатації приладів;
Скласти електричне коло для вимірювання опору зразків за схемою, наведеною на рисунку 6.1 або 6.2 (за вказівкою викладача);
Виміряти опір зразків провідникових матеріалів при температурі навколишнього середовища Т0;
Увімкнути термостат і провести вимірювання опору зразків при різних температурах, підвищуючи її на 15–20 0С до Тк 120 0С.
Результати вимірювань записати в таблицю 6.3.
Таблиця 6.3 – Результати вимірювань і обчислень
№ з/п |
Т, 0С |
мідь |
алюміній |
латунь |
Сталь |
манганін |
константан |
ніхром |
|||||||
Rx, Ом |
, мкОмм |
Rx, Ом |
, мкОмм |
Rx, Ом |
, мкОмм |
Rx, Ом |
, мкОмм |
Rx, Ом |
, мкОмм |
Rx, Ом |
, мкОмм |
Rx, Ом |
, мкОмм |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|