2.2 Визначення витрат води промисловими підприємствами

Промислові підприємства, як і житлові квартали міста, витрачають воду на декілька видів потреб: технологічні потреби, пов’язані з виробництвом продукції, господарсько-питні потреби працівників підприємства, на приймання душу, на гасіння можливих пожеж на території підприємства, а також на поливання ділянок зелених насаджень, що розташовані на їх території. Нормативи витрат води на технологічні потреби можуть визначатись у розрахунку на одну зміну, один технологічний агрегат чи технологічний процес, на одиницю виробленої продукції.

Оскільки водоспоживання будь-якого промислового підприємства характеризується нерівномірністю (добовою чи годинною), яка для певних технологічних процесів може бути дуже значною, належить розглянути два основних варіанти умов постачання води з міського водопроводу на потреби підприємства. Ці умови будуть суттєво впливати на роботу міського водопроводу.

1. На підприємстві є власні регулювальні резервуари для води, місткість яких може повністю задовольнити усі добові потреби підприємства. В цьому випадку підприємство може відбирати воду з міського водопроводу рівномірно протягом доби. При цьому уся нерівномірність водоспоживання буде компенсуватись наповненням та спорожненням регулювальних резервуарів. Можливим є також режим, при якому підприємство відбирає воду, заповнюючи резервуари лише в години найменшого водоспоживання житловими кварталами. Такий режим відбору води є найсприятливішим для системи міського водопроводу. При проектуванні за розрахунковий випадок беруть рівномірний відбір підприємством води протягом доби. При цьому потрібно розрахувати загальний об’єм води, що витрачається на підприємстві протягом доби на вищевказані потреби, а потім визначити секундну витрату води з міського водопроводу, яка буде зосереджена у певному вузлі, тобто

, (л/с), (2.13)

де – об’єм води, що витрачається підприємством за добу, (л/добу).

2. На підприємстві немає регулювальних ємностей. У цьому випадку споживання води з міського водопроводу буде нерівномірним впродовж доби. Коливання відбору води з міського водопроводу будуть повторювати коливання водоспоживання підприємства. За розрахункову витрату в цьому випадку належить брати секундну витрату в зміну найбільшого водоспоживання (максимальну зміну)

, (л/с), (2.14)

де – об’єм води, що витрачається підприємством за максимальну зміну без врахування витрат на душ та гасіння пожеж на території підприємства, (л/зміну);

– тривалість однієї зміни, (год);

– секундна витрата води на потреби душових кабін у максимальну зміну, (л/с);

– секундна витрата води на гасіння однієї пожежі на території промислового підприємства, (л/с);

– розрахункова кількість одночасних пожеж на території промислового підприємства.

За максимальну зміну можна брати зміну, коли випускається максимальна кількість продукції. При цьому, як видно з формули (2.14), усі витрати води крім витрат на душ та на гасіння пожеж розподіляються рівномірно протягом максимальної зміни. Душові та пожежні витрати є епізодичними. Пожежа виникає випадково, а душові кабіни працюють одночасно тільки наприкінці зміни. В разі відсутності регулювальних резервуарів система водопостачання повинна забезпечувати можливість пропуску цих витрат одночасно з витратами на усі інші потреби.

Для проектних розрахунків ці формули не є зручними. Зручніше проводити розрахунок секундних витрат за кожним окремо видом потреб підприємства у воді. Тоді секундна витрата води промисловим підприємством визначатиметься за формулою

, (л/с), (2.15)

де – витрати води на технологічні потреби, (л/с);

– витрати води на господарсько-питні потреби працівників підприємства, (л/с);

– витрати води на потреби душових кабін, (л/с);

– витрати води на потреби гасіння пожеж на території підприємства, (л/с);

– витрати води на поливання зелених насаджень на території підприємства, (л/с).

Розглянемо детальніше види витрат води на промисловому підприємстві. Їх розрахункові значення для формули (2.15) будуть визначатися по-різному залежно від наявності чи відсутності власних регулювальних ємностей на підприємстві.

2.2.1 Визначення витрат води на технологічні потреби

Розглянемо витрати води на технологічні потреби у випадку їх нормування на одиницю продукції, що випускається. У цьому випадку за наявності регулювальних ємностей у підприємства ці витрати потрібно розраховувати за формулою

, (л/с), (2.16)

де – норматив водоспоживання на одиницю продукції, що випускається підприємством (літрів);

– кількість одиниць продукції, що випускається підприємством за добу, (шт.).

За відсутності регулюючих ємностей витрати води на технологічні потреби можна розрахувати за формулою

, (л/с), (2.17)

де – кількість одиниць продукції, що випускає підприємство за максимальну зміну (шт.);

– тривалість однієї зміни на підприємстві, (год).