13.4. Представники у справах інтелектуальної власності (патентні повірені)

Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» у п. 2 ст. 5 встановлює, що іноземні особи та особи без громадянст­ва, які проживають або мають постійне місцезнаходження поза ме­жами України, у відносинах з Установою реалізують свої права через представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), зареєстрованих відповідно до закону.

Заявники України також можуть доручати представникам у спра­вах інтелектуальної власності або іншим довіреним особам вести справи з Установою. Різниця в тому, що іноземні особи можуть вес­ти свої справи з Установою України лише через представників інте­лектуальної власності. Особи України вести справи з Установою мо­жуть через зазначених представників лише за своїм бажанням.

Слід підкреслити й те, що ведення справ з Установою через пред­ставника у справах інтелектуальної власності (патентних повірених) потребує певних витрат заявника. Разом з тим сам заявник не завжди може кваліфіковано оформити заявочні матеріали та вести інші справи. У таких випадках без кваліфікованої допомоги патентного повіреного не обійтися.

Отже, патентний повірений повинен бути фахівцем високого рів­ня у сфері патентного законодавства. До нього пред'являються до­сить високі вимоги. Патентний повірений повинен володіти не тіль­ки належними діловими якостями, але й керуватися моральними за­садами. Тому чинне законодавство України про інтелектуальну влас­ність встановлює досить жорсткі вимоги до особистості патентного повіреного.

28 2-Щ

433

РОЗДІЛ 13

Приписи щодо патентних повірених містяться й в інших патент­них законах України. Проте про них нічого не згадується в Законі України «Про авторське право і суміжні права».

Кабінет Міністрів України постановою від 10 серпня 1994 р. затвердив спеціальне Положення про представників у справах інте­лектуальної власності (патентних повірених). До зазначеної поста­нови вносилися зміни і доповнення від 10 жовтня 1994 р. та 27 серп­ня 1997 р.

У Постанові Кабінету Міністрів України у редакції від 27 серпня 1997 р. зазначається, що відповідно до чинного законодавства Ук­раїни про інтелектуальну власність Положення про представників у справах інтелектуальної власності визначає правовий статус зазначе­них представників (патентних повірених) і регулює відносини, що складаються у зв'язку з набуттям, реалізацією і припиненням права займатися діяльністю патентного повіреного.

Патентний повірений повинен бути громадянином України, який:

• постійно проживає в Україні;

• має повну вищу освіту, а також повну вищу освіту у сфері охо­ рони інтелектуальної власності;

• має не менш як п'ятирічний досвід практичної роботи у сфері охорони інтелектуальної власності;

• склав кваліфікаційні екзамени, пройшов атестацію і одержав свідоцтво на право займатися діяльністю патентного повіреного.

Патентними повіреними не можуть бути працівники Установи та установ, що належать до сфери її управління, а також особи, яким це заборонено відповідно до законодавства.

Положенням визначені такі основні функції патентного повіре­ного. Основним його завданням є надання фізичним і юридичним особам необхідної допомоги та послуг, пов'язаних з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності. Патентний повірений пред­ставляє інтереси зазначених осіб в Установі та установах, що нале­жать до сфери його управління, а також у суді, кредитних установах» у відносинах з іншими фізичними і юридичними особами.

Іншими словами, заявник вдається до допомоги патентного^ повіреного в тих випадках, коли він сам з тих чи інших причин не ба-;

434

Колективне управління майновими правами

жає вести свої справи, пов'язані з охороною прав на об'єкти промис­лової власності. Проте в Положенні мова йде про представників у справах інтелектуальної власності і тільки в дужках згадуються па­тентні повірені. Справа в тому, що зазначені представники можуть надавати ту ж правову допомогу, консультації, поради авторам творів науки, літератури і мистецтва та представляти їхні інтереси у суді та інших державних і недержавних органах. Останнім часом збільшила­ся кількість судових спорів, пов'язаних із захистом саме авторських та суміжних прав. Отже, представники у справах інтелектуальної власності ведуть справи осіб, яких вони представляють, у повному діапазоні інтелектуальної власності та інтелектуальної діяльності.

При цьому така допомога зазначеним особам може надаватися ще й до виникнення суб'єктивних прав на той чи інший об'єкт інтелек­туальної власності. Наприклад, ще при розробці того чи іншого об'єкта промислової власності може потребуватися консультація, як уникнути порушення патентних прав інших осіб.

Надання кредитів також часто потребує кваліфікованої допомоги фахівців, без якої не обійтися. У відносинах з іншими фізичними і юридичними особами можуть виникати питання, для розв'язання яких теж потрібна допомога фахівця.

Патентний повірений може здійснювати свої професійні функції лише при наявності у нього спеціального документа про надання йо­му такого права. Установа веде Державний реєстр представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених). Патентно­му повіреному, який занесений до Державного реєстру, видається реєстраційний номер. Самовільне заняття діяльністю патентного повіреного — без державної реєстрації — категорично заборо­няється.

Відомості про зареєстрованих патентних повірених систематично публікуються в офіційному бюлетені Установи. Щодо патентного повіреного, який працює за наймом, то відомості про нього надає особа, яка уклала з ним трудовий договір.

Патентний повірений повинен мати особисту печатку із зазна­ченням свого прізвища та реєстраційного номера. Він відкриває в ус­тановах банків на території України розрахунковий та інші рахунки.

28-2 Ізі

РОЗДІЛ 13

Свої ділові відносини з особами, яких патентний повірений бе­реться представляти, він оформляє письмовим договором, довіреніс­тю або іншим документом, що засвідчує його повноваження відпо­відно до чинного законодавства.

Інколи повноваження патентного повіреного засвідчуються шля­хом зазначення його прізвища і реєстраційного номера в заявці на видачу охоронного документа на об'єкт промислової власності, але за умови, що заявка підписана самим заявником.

За загальним правилом Установа не несе відповідальності за зо­бов'язаннями патентного повіреного.

Права патентного повіреного визначаються Положенням, яким він керується неухильно під час виконання своїх професійних обо­в'язків. У своїх діях, пов'язаних з охороною інтелектуальних прав, патентний повірений незалежний і керується тільки законом. Він ве­де всі справи, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності. Має право вступати у відносини з Установою та іншими установами, що належать до сфери її управління, судовими органа­ми, кредитними установами та іншими фізичними і юридичними особами. Патентний повірений в межах наданих повноважень підпи­сує заяви, клопотання, описи, формули винаходів та інші докумен­ти, пов'язані з охороною прав на зазначені об'єкти. Він має право подавати та одержувати матеріали, що стосуються охоронних доку­ментів, виконувати платіжні операції від імені заявника, подавати доповнення до заявки, заперечення, скарги. Патентний повірений має право вживати заходів до підтримання чинності охоронних доку­ментів.

Патентні повірені мають право проводити науково-дослідні робо­ти, частиною яких є патентні дослідження. Така необхідність вини­кає у випадках, коли потрібно довести, наприклад, патентну чистоту заявки або, навпаки, порушення патентних прав власника об'єкта.

Патентний повірений є представником особи, яку він представ­ляє, в усіх державних і судових органах.

Патентний повірений наділений широким колом прав стосовно інформації про справу, яку він веде, у чому б ця інформація не поля­гала. Він має право визначати порядок ознайомлення з інформацією, яка є предметом його професійного, ділового та іншого інтересу,

436

Колективне управління майновими правами

включаючи віднесення її до категорії конфіденційної. Патентний повірений має право вживати необхідних заходів для захисту цієї ін­формації, якщо інше не обумовлено законодавством та дорученням особи, яку він представляє.

За погодженням з особою, яку представляє патентний повірений, він може передавати свої повноваження іншій особі, безперечно, па­тентному повіреному. Про таку передачу патентний повірений зо­бов'язаний сповістити Установу.

Патентний повірений має право займатися своєю діяльністю індивідуально або разом з іншими патентними повіреними, створю­вати патентні агентства, фірми, бюро, контори тощо з правами юри­дичної особи. Патентний повірений має право виконувати свої функції за договором найму.

Обоє 'язки патентного повіреного. Патентний повірений зобов'яза­ний сумлінно виконувати свої обов'язки, в межах і на підставі чин­ного законодавства захищати інтереси особи, яку він представляє. Він зобов'язаний не розголошувати відомості, що стосуються здійс­нюваних ним професійних функцій. Положення не обмежує коло інформації, яка не підлягає розголошенню. Це можуть бути будь-які питання, що стосуються охорони прав на об'єкти інтелектуальної діяльності, а також зміст консультацій, порад, роз'яснень тощо. Це правило стосується також і питань, що ставила особа, яку він пред­ставляє. Адже інколи зміст запитання патентному повіреному може розкрити напрям технічних та інших пошуків або хід чи зміст техніч­ної творчості тощо.

Патентний повірений не має права вести одночасно справи про­тилежних сторін. Він зобов'язаний відмовитися від надання своїх послуг або припинити їх надання, якщо вони можуть бути викорис­тані у справі, в якій він уже представляв або консультував іншу осо­бу з протилежними інтересами і конфлікт не був вирішений.

Набуття та припинення права займатися діяльністю патентного повіреного. Патентний повірений набуває право займатися своєю діяльністю лише з моменту його атестації як такого і одержання ним реєстраційного номера. Зазначені дії здійснює Установа, яка для проведення цієї роботи створює атестаційну та апеляційну комісії. Атестаційна комісія визначає і затверджує порядок проведення ква-

437

РОЗДІЛ 13

ліфікаційних екзаменів, екзаменаційні завдання, призначає екзаме­наторів. Комісія також вирішує питання про допуск кандидатів на патентного повіреного до кваліфікаційних екзаменів та їх атестацію.

Скарги кандидатів у патентні повірені з приводу їх атестації роз­глядаються Апеляційною комісією, яка також здійснює контроль за додержанням патентними повіреними чинного законодавства та по­ложення про патентних повірених. Таким чином, функції Апеля­ційної комісії значно ширші від розгляду лише скарг кандидатів. Апеляційна комісія має своїм завданням забезпечити законність у діяльності патентних повірених, вона, власне кажучи, відповідає за кваліфікаційний рівень патентних повірених.

Атестація кандидатів у патентні повірені здійснюється на підставі заяви, поданої до Установи. До заяви повинні бути додані копії до­кументів про освіту, документ про стаж роботи у сфері охорони інте­лектуальної власності, документ про внесення плати за атестацію, а також (на розсуд кандидата) інші документи, що характеризують рівень професійних знань кандидата у патентні повірені.

У своїх заявочних матеріалах кандидат у патентні повірені має визначити спеціалізацію майбутньої діяльності, яка враховується атестаційною комісією під час проведення екзамену. Дані про спе­ціалізацію патентного повіреного заносяться до Державного реєстру та свідоцтва представника у справах інтелектуальної власності (па­тентного повіреного).

У разі успішного складання екзамену кандидат атестується як представник у справах інтелектуальної власності (патентний повіре­ний). Рішення атестаційної комісії затверджує голова Державного департаменту інтелектуальної власності.

Відмова атестаційної комісії в атестації як патентного повіреного може бути оскаржена кандидатом у патентні повірені до Апеляційної комісії Установи, яка має прийняти рішення по скарзі протягом місяця від дати одержання скарги. Рішення апеляційної комісії може бути оскаржене Голові Департаменту, рішення якого є остаточним.

Після атестації кандидата як патентного повіреного він подає за­яву до Установи з проханням зареєструвати його в Державному реєс­трі та про видачу йому свідоцтва представника у справах інтелекту­альної власності (патентного повіреного). Заява повинна бути пода-

438

Колективне управління майновими правами

на не пізніше року від дати прийняття рішення атестаційною комі­сією Установи. Якщо протягом зазначеного року заява не надійшла до Установи, заінтересована особа повинна пройти атестацію пов­торно.

Право займатися діяльністю патентного повіреного виникає від дати внесення патентного повіреного до Державного реєстру.

За всі дії, пов'язані з атестацією кандидата в патентні повірені, стягується встановлений збір.

За порушення вимог законодавства України про інтелектуальну власність і Положення про патентних повірених рішенням Установи до патентного повіреного можуть бути вжиті такі заходи:

• попередження;

• зупинення дії свідоцтва представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) про право займатися діяльністю патентного повіреного на період одного року;

• скасування свідоцтва.

Свідоцтво представника в справах інтелектуальної власності (па­тентного повіреного) може бути скасовано у разі:

• клопотання патентного повіреного;

• втрати патентним повіреним громадянства України;

• виїзду патентного повіреного на постійне місце проживання за межі України;

• засудження патентного повіреного за вчинення злочину (після набрання вироком чинності);

• обмеження судом дієздатності або визнання патентного повіре­ ного недієздатним;

• систематичного або грубого порушення патентним повіреним вимог чинного законодавства України про інтелектуальну власність.

Скасування свідоцтва тягне за собою припинення права займати­ся діяльністю патентного повіреного.

Питання для контролю

1. Поняття колективного управління майновими правами суб'єктів інтелектуальної власності.

439

РОЗДІЛ 13

2. Колективне управління майновими правами суб'єктів авторсь­ кого права і суміжних прав.

3. Управління майновими правами суб'єктів промислової влас­ ності.

4. Представники у справах інтелектуальної власності (патентні повірені).

440

РОЗДІЛ 14

Захист права інтелектуальної власності