Академія правових наук України Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ

За редакцією

доктора юридичних наук, професора, академіка АПрН України

О. А. Підопригори,

доктора юридичних наук, професора,

члена-кореспондента АПрН України

О. Д. Святоцького

Рекомендовано

Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів

Київ - 2002

ББК 67.9(4УКР)304я73 П32

Гриф надано

Міністерством освіти і науки України (лист № 14/18.2-1748 від 3 грудня 2001 р.)

Авторський колектив: Підопригора О. А. — керівник авторського колективу (§ 5—8 розділу 1,

§ 3—5 розділу 2)

Бутнік-Сіверський О. Б. — розділ 15

Дроб'язко В. С. — § 1, 2 розділу 3, короткий термінологічний словник Крайнєв П. П. — § 3, 4 розділу 3; § 2, 3 розділу 6; розділ 12 Мельник О. М. — розділи 8—11, 17

Підопригора О. О. — розділи 4, 5; § 1 розділу 6; розділи 7, 13, 16 Притика Д. М. — розділ 14 Святоцький О. Д. — передмова; § 1—4 розділу 1; § 1, 2 розділу 2

Рецензенти:

О. В. Дзера — доктор юридичних наук, професор (Київський національний університет імені Тараса Шевченка)

Р. А. Калюжний — доктор юридичних наук, професор

(Київський інститут внутрішніх справ при Національній академії

внутрішніх справ України)

І5ВМ 966-7752-89-5

© Підопригора О. А., Бутнік-Сіверський О. Б. Дроб'язко В. С., Крайнєв П. П., Мельник О. М., Підопригора О. О., Притика Д. М., Святоцький О. Д., 2002 © Видавничий Дім «Ін Юре», 2002

Зміст

Передмова 7

Розділ 1. Загальні положення про інтелектуальну

власність 11

1. Інтелектуальна діяльність та її місце в соціально- економічному розвитку суспільства 11

1. Види інтелектуальної діяльності 23

2. Особливості літературної діяльності 27

3. Науково-технічна діяльність 32

4. Засоби індивідуалізації учасників цивільного

обороту, товарів і послуг 36

1.6. Становлення системи правової охорони

результатів інтелектуальної власності 37

1.7. Поняття права інтелектуальної власності 52.

1.8. Види права інтелектуальної власності 65

Розділ 2. Право інтелектуальної власності в Україні 76

2.1. Становлення і розвиток законодавства України

про інтелектуальну власність 76

2.2. Загальні положення законодавства України

про інтелектуальну власність 85

2.3. Авторське право і патентне право: спільне

і відмінність 106

2.4. Інтелектуальна власність України та її вплив

на соціально-економічний розвиток держави 115

2.5. Державне управління інтелектуальною власністю 120

Розділ 3. Об'єкти права інтелектуальної власності 128

1. Об'єкти авторського права 128

2. Об'єкти суміжних прав 136

3. Об'єкти промислової власності 138

4. Об'єкти засобів індивідуалізації учасників

цивільного обороту, товарів і послуг 151

зміст

Розділ 4. Об'єкти селекційних досягнень 163

Розділ 5. Об'єкти науково-технічної інформації 168

Розділ 6. Об'єкти нетрадиційних рішень 176

1. Об'єкти наукових відкриттів 176

2. Об'єкти раціоналізаторських пропозицій 178

3. Об'єкти захисту від недобросовісної

конкуренції 181

Розділ 7. Суб'єкти права інтелектуальної власності 187

1. Загальні положення 187

2. Автори — творці об'єктів права інтелектуальної власності 188

3. Заявники 195

4. Правонаступники як суб'єкти права

інтелектуальної власності 202

Розділ 8. Оформлення прав на об'єкти інтелектуальної

власності 207

8.1. Виникнення прав на твори науки, літератури

і мистецтва та об'єкти суміжних прав 207

8.2. Оформлення прав на об'єкти промислової

власності 208

8.3. Заявка на засоби індивідуалізації учасників

цивільного обороту, товарів і послуг 217

8.4. Видача охоронного документа на об'єкт інтелектуальної власності 224

Розділ 9. Права і обов'язки суб'єктів інтелектуальної власності, що випливають з охоронних документів 228

1. Виникнення суб'єктивних прав на об'єкти інтелектуальної власності 228

2. Особисті немайнові права на об'єкти

інтелектуальної власності 231

9.3. Майнові права авторів творів науки, літератури, мистецтва і суміжних прав та суб'єктів

промислової власності 239

Розділ 10. Припинення правової охорони інтелектуальної

власності 306

зміст

1. Загальні положення 306

2. Припинення правової охорони об'єктів

промислової власності 308

10.3. Припинення правової охорони засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту,

товарів і послуг 318

10.4. Припинення правової охорони знаків

для товарів і послуг 318

Розділ 11. Договори у сфері інтелектуальної діяльності 324

1. Загальні положення 324

2. Авторські договори 333

3. Договори у сфері науково-технічної діяльності 361

4. Договори на використання об'єктів

промислової власності 385

Розділ 12. Патентування об'єктів промислової власності

в іноземних державах 400

1. Загальні положення 400

2. Умови патентування об'єктів промислової

власності в іноземних державах 404

12.3. Договір про патентну кооперацію 407

Розділ 13. Колективне управління майновими правами

суб'єктів інтелектуальної власності 421

1. Загальні положення 421

2. Колективне управління майновими правами

авторів за типовим законом ВОІВ 424

3. Управління майновими правами суб'єктів промислової власності 430

4. Представники у справах інтелектуальної

власності (патентні повірені) 433

Розділ 14. Захист права інтелектуальної власності 441

1. Загальні положення про систему захисту прав інтелектуальної власності 441

1. Цивільно-правовий захист права

інтелектуальної власності 448

14.3. Кримінально-правовий захист права

інтелектуальної власності 460

ЗМІСТ

14.4. Адміністративне-правовий захист права

інтелектуальної власності 465

Розділ 15. Економіка інтелектуальної власності 467

1. Інтелектуальна власність — складова інтелектуального капіталу за економічним змістом 467

2. Оцінка вартості інтелектуальної власності 474

3. Інтелектуальна власність в господарській

діяльності 481

15.4. Механізм комерціалізації інтелектуальної

власності 488

15.5. Оподаткування операцій з нематеріальними

активами 493

Розділ 16. Міжнародні угоди в сфері інтелектуальної

власності 509

16.1. Загальні міжнародні угоди з питань

інтелектуальної власності 509

16.2. Міжнародні конвенції про охорону авторського

права і суміжних прав 515

16.3. Міжнародно-правова охорона промислової

власності 530

16.4. Міжнародно-правова охорона засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту,

товарів і послуг 548

Розділ 17. Стимулювання і заохочення інтелектуальної

діяльності 561

1. Загальні положення 561

2. Державне стимулювання і заохочення інтелектуальної діяльності 563

17.3. Пільги для учасників інтелектуальної діяльності 566

Короткий термінологічний словник 573

Основні джерела права інтелектуальної власності 610

Література для поглибленого вивчення курсу 618

Передмова!

Двадцять перше століття стане століттям економіки, заснованої на знаннях, у якій інтелектуальна власність буде основною рушій­ною силою¹.

Світло вільної наукової, технічної і художньої творчості з давніх часів наполегливо пробивається до світового визнання. Завдяки бурхливому розвитку науково-технічного прогресу, інтернаціоналі­зації господарських зв'язків, комп'ютеризації виробництва інфор­мація стала таким же об'єктом права власності, як і засоби вироб­ництва. Досвід розвинених країн показав, що саме по собі вироб­ництво вже не є визначальним чинником зростання економічних показників, воно поступово поступається місцем науці, розвитку но­вих технологій. У зв'язку з цим питома значимість інтелектуальної власності в житті людей зростає вже не щодня, а щогодини.

Охорона прав на результати інтелектуальної діяльності введена порівняно недавно — дещо більше 200 років тому, — термін, з істо­ричної точки зору, мізерно малий. І відносилася вона тільки до дея­ких видів інтелектуальних продуктів, що є результатами творчої діяльності, які вийшли на той час на ринок, — творів літератури і ми­стецтва, а також винаходів.

Відповідно до Конституції України, що гарантує кожному грома­дянину свободу літературної, художньої, наукової і технічної твор­чості, наша незалежна держава послідовно створює свої власні ме­ханізми захисту авторських прав, прав промислової власності, мо­ральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

'Матеріали Асамблеї держав — членів ВОІВ. Тридцять четверта серія засідань. Женева, 20—29 вересня 1999 р.

ПЕРЕДМОВА

Країни приймають закони з охорони інтелектуальної власності через такі основні причини:

по-перше, вони прагнуть законодавче оформити немайнові та майнові права творців на їхні твори і право суспільства на доступ до цих творів;

по-друге, уряди країн свідомо прагнуть заохочувати творчість, по­ширення і застосування результатів творчої праці, а також сприяти вільній торгівлі в інтересах економічного та соціального розвитку.

У цілому законодавство у сфері інтелектуальної власності прагне захистити інтереси авторів та інших творців інтелектуальних товарів і послуг шляхом надання їм певних визначених, обмежених у часі прав, що дозволяють їм контролювати використання їхньої творчої діяльності. Причому ці права стосуються не матеріального об'єкта, у якому може бути втілений результат творчої праці, а продукту діяльності людського розуму як такого.

Питання охорони і використання інтелектуальної власності в су­часних умовах переходу до ринкових відносин починають відіграва­ти все важливішу роль у комерційній, підприємницькій і виробничій діяльності підприємств та установ України усіх форм власності. У цьому відношенні всім, хто займається або готується до подібного роду діяльності, необхідно досить чітко уявляти собі, що таке інте­лектуальна власність, у чому полягає її сутність, як вона охоро­няється в. сучасному світі і до яких серйозних матеріальних витрат може привести порушення її прав.

Інтелектуальна власність, яка охороняється зараз у більшості країн світу, в сучасних умовах є одним з наймогутніших стимуля­торів прогресу у всіх галузях розвитку суспільства. Психологи вивча­ють її як результат розумової праці, новаторського пошуку. На­уковці, що вивчають творчу діяльність (фахівці з евристики), розгля­дають механізм діяльності людини, розкривають закономірності створення новацій. Соціологи встановлюють взаємозв'язок між роз­витком творчої діяльності, соціальним і науковим прогресом. Еко­номісти розглядають інтелектуальну власність як засіб підвищення ефективності виробництва. Правознавці вивчають її як об'єкт права у зв'язку із суспільною цінністю та пов'язані з нею правовідносини.

8

ПЕРЕДМОВА

Інтелектуальна власність — частина цивільного права, що вклю­чає дві сфери прав — промислову власність та авторське право і суміжні права. Промислова власність охоплює досить широке коло об'єктів, що знайшли застосування в міжнародному торговому обо­роті. Поняття «промислова власність», після прийняття Паризької конвенції про охорону промислової власності 1883 р., стало загаль­новживаним, універсальним у патентній практиці терміном, що ввійшов у побут міжнародних контактів.

До об'єктів права промислової власності відносяться: технічні рішення (винаходи), корисні моделі; символи чи позначення, що проставляються на промислових виробах, що використовуються при наданні послуг (знаки для товарів і послуг); зовнішній вигляд про­мислових виробів (промислові зразки — малюнки чи моделі); сорти рослин; зазначення місць походження товарів; найменування фірм, під якими вони виступають у господарському обороті (фірмові най­менування); топографії інтегральних мікросхем. У право промисло­вої власності включене також право на припинення недобросовісної конкуренції, тобто на використання прийомів, що суперечать уста­леним у промисловій і торговельній практиці чесним звичаям.

Авторське право і суміжні права охороняють права автора твору, створеного в результаті творчої інтелектуальної праці. Вони стосу­ються особливих форм творчості, що мають відношення головним чином до засобів масових комунікацій — не тільки до друкованих публікацій, а й до радіо- та телепередач, прокату фільмів, комп'ютер­них систем збереження та відтворення інформації.

Авторське право охороняє форму вираження ідей, а не самі ідеї. Як тільки ідеї втілюються в матеріальний носій, виникає правова охорона форми твору —розташування слів, нот, знаків. В об'єктив­ному змісті авторське право являє собою сукупність правових норм, що регулюють відношення з приводу створення і використання творів науки, літератури, мистецтва. У суб'єктивному змісті автор­ське право — це особисті немайнові та майнові права, що належать особам, котрі створили твори науки, літератури, мистецтва.

Права, які стосуються виконавців, виробників фонограм, відео­грам і організацій мовлення прийнято називати «суміжними права­ми», тобто правами в галузях, суміжних з авторським правом.

ПЕРЕДМОВА

Для того, щоб навчитися вчасно виявляти у своїй продукції, роз­робках створювані при цьому об'єкти інтелектуальної власності, не­обхідно набути певних знань у зазначеній сфері. Це дасть можливість одержати не тільки право на охорону інтелектуальної власності в країні та за кордоном, а й перетворити її у особливо конкуренто­спроможний на ринку товар, нерідко дуже дорогий і високоприбут­ковий, в разі правильного його використання.

Пропонований підручник підготовлений на виконання Указу Президента від 27 квітня 2001 року «Про заходи щодо охорони інте­лектуальної власності в Україні» для запровадження у вищих на­вчальних закладах курсу з основ інтелектуальної власності.

10

РОЗДІЛ 1

Загальні положення про інтелектуальну власність