у вузькому розумінні – це фонди фінансових ресурсів, які утворилися на основі розвитку міжнародних економічних відносин і використовуються для забезпечення безперервності суспільного відтворення на світовому рівні та задоволення суспільних потреб, що мають міжнародне значення;

2. Інституціональному – це сукупність банків, валютних та фондових бірж, міжнародних фінансових інституцій, регіональних фінансово-кредитних установ, міжнародних та регіональних економічних організацій та об’єднань, через які здійснюється рух світових фінансових потоків.

Об’єктом міжнародних фінансів є потоки грошових коштів і пов’язані з ними фінансові відносини на світовому ринку.

Суб’єктами міжнародних фінансів є фізичні та юридичні особи, уряди, міжнародні організації та фінансові інституції, а також банки та інші фінансово-кредитні установи. Суб’єкти міжнародних фінансів з позиції конкретної держави поділяються на резидентів і нерезидентів.

• інші суб’єкти господарської діяльності.

Роль міжнародних фінансів у світовій економічній системі проявляється через їх функції:

розподільча – через механізм міжнародних фінансів відбувається грошовий розподіл і перерозподіл світового продукту.

• контрольна – в процесі міжнародних фінансових відносин здійснюється облік та аналіз руху світового суспільного продукту.

Сферами міжнародних фінансів є:

• міжнародний фінансовий ринок;

• міжнародні платіжні розрахунки;

• міжнародні валютні операції;

• міжнародні валютні системи;

• міжнародні організації та інституції;

• регулювання міжнародних фінансів.

9.2. Система грошових потоків міжнародних фінансів.

Функціонування міжнародних фінансів базується на валютно-фінансових потоках.

Міжнародні валютно-фінансові потоки – це потоки іноземних валют або будь-яких інших фінансових активів, що зумовлені економічною діяльністю суб’єктів світового господарства.

Міжнародні валютно-фінансові потоки можуть бути згруповані за напрямами (Рис. 9.1).

Рух грошових потоків у сфері міжнародних фінансів опосередковують фінансові операції.

Фінансові операції – це дії, спрямовані на вирішення певного завдання з організації та управління грошовими відносинами.

Рис. 9.1. Система валютно-фінансових потоків міжнародних фінансів

Об’єктами фінансових операцій є фінансові активи, до яких належать національна та іноземна валюта, цінні папери, дорогоцінні метали, нерухомість та ін.

Головними каналами руху фінансових потоків є:

• валютно-кредитне і розрахункове обслуговування купівлі-продажу товарів і послуг;

• зарубіжні інвестиції в основний і оборотний капітал;

• операції з цінними паперами;

• валютні операції;

• фінансове сприяння розвитку країн та державні внески в міжнародні організації.

9.3. Особливості діяльності інститутів системи міжнародного валютно-кредитного регулювання.

Національні за своїм походженням фінансові ресурси стають міжнародними та завдяки сучасній міжнародній системі перерозподілу фінансових ресурсів, компонентами якої виступають:

• міжнародного ринкового механізму;

• міжнародного офіційного (позаринкового механізму).

У міждержавному регулюванні валютних та кредитних відносин основна роль належить спеціальним міжнародним валютно-фінансовим організаціям, серед яких провідне місце займають Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк, Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), регіональні банки та валютно-кредитні організації ЄС – Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Європейський фонд валютного співробітництва, Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР).

Міжнародний валютний фонд (МВФ) – це міжурядова валютно-кредитна організація, яка виконує функції регулювання, фінансування, нагляду та консультування держав-членів у сфері валютно-фінансових відносин. Створений на міжнародній конференції в м. Бреттон-Вудсі (США) в 1944 р., а розпочав працювати з 1 березня 1947 р. Має статус спеціалізованого закладу ООН. У 1959 р. членами Фонду були 49 держав, у 1970 р. - 116, 1992 р. – 157, 1997 р. – 182 держава.

Ресурси МВФ формуються за рахунок внесків країн-учасниць відповідно до встановленої для кожної країни квоти.

Кредитні операції МВФ здійснює лише з офіційними органами країн-членів. Кредити МВФ надає лише з дотриманням певних економічних і політичних вимог у формі програми стабілізації економіки..

Група Світового банку – багатостороння неурядова кредитно-фінансова установа, яка об’єднує чотири окремі фінансові установи:

Міжнародний банк реконструкції та розвитку;

Міжнародну фінансову корпорацію;

Міжнародну асоціацію розвитку;

Багатостороннє агентство гарантії інвестицій.

Офіційні цілі усіх членів Групи Світового банку – подолання бідності і підвищення життєвих стандартів країн-членів шляхом сприяння економічному розвитку останніх і залучення ресурсів з розвинених країн до країн, що розвиваються. Кожна з установ Групи Світового банку має свої функції і відіграє самостійну роль.

Мета Світового банку – сприяння економічному прогресу на користь найбідніших верств населення в країнах, що розвиваються, і фінансування інвестицій, які сприятимуть економічному зростанню. Інвестиції спрямовуються як на будівництво доріг, електростанцій, шкіл, зрошувальних систем, так і на сприяння розвитку сільськогосподарських структур, перекваліфікацію вчителів, програми поліпшення харчування дітей та вагітних жінок.

Банк міжнародних розрахунків – є першою в історії міжнародною фінансовою інституцією. Він був створений у 1930 р. Основне завдання банку полягає у налагодженні співробітництва між центральними банками провідних країн світу та здійснення розрахунків між ними. Банк забезпечує здійснення розрахунків між країнами Європейської валютної системи.

В Європі функціонують такі регіональні валютно-кредитні організації:

• Європейський інвестиційний банк;

• Європейський банк реконструкції та розвитку;

• Європейський фонд валютного співробітництва;

• Паризький клуб кредиторів;

• Лондонський клуб.

4. Міжнародний фінансовий ринок та його структура.

Міжнародний фінансовий ринок – це система економічних відносин, що забезпечує акумуляцію та перерозподіл міжнародних фінансових потоків.

Міжнародний фінансовий ринок виступає механізмом купівлі-продажу фінансових активів і відповідного задоволення попиту та пропозиції суб’єктів міжнародних економічних відносин на грошовий капітал.

Характерними рисами міжнародного фінансового ринку є:

• значний обсяг фінансових ресурсів та операцій;

• глобальність (відсутність територіальних обмежень);

• цілодобовий режим здійснення операцій;

• широкий діапазон фінансових інструментів;

• високий рівень використання інформаційних технологій.

Відповідно до видів фінансових активів до елементів міжнародного фінансового ринку відносять:

• міжнародний валютний ринок;

• міжнародний ринок кредитних ресурсів;

• міжнародний ринок цінних паперів.

Міжнародний валютний ринок – це система економічних та організаційних відносин з приводу купівлі-продажу іноземних валют і платіжних документів у іноземній валюті.

Валюта – грошова одиниця держави, яка обертається як на його внутрішньому ринку, так і за його межами.

«Валюта» походить від італійського «valuta» – цінність, вартість.

Валютний курс – це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни.

На міжнародному валютному ринку здійснюється широкий спектр операцій.

Валютні операції – це операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності або переміщення валютних цінностей між суб’єктами ринку.

Операції валютного ринку поділяються на:

• депозитно-кредитні;

• конверсійні – поділяються на:

1. Касові валютні операції;

2. Строкові валютні операції .

В окрему групу валютних операцій виділяють валютні спекуляції – це операції валютного ринку, розраховані на отримання прибутку від зміни валютних курсів, що супроводжуються валютним ризиком.

Найбільші валютні центри розташовані у Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Цюриху, Франкфурті-на-Майні, Сан-Франциско, Токіо, Гонконгу, Сінгапурі та ін.

Міжнародний ринок кредитних ресурсів – це специфічна сфера руху коштів між країнами.

Міжнародний кредит – це економічні відносини, які виникають між кредиторами і позичальниками різних країн з приводу надання, використання та погашення позики.

Суб’єктами міжнародного кредиту виступають корпорації, комерційні банки, кредитні організації, нефінансові заклади, держави та державні органи, а також регіональні міжнародні банки розвитку, міжнародні фінансові інститути.

Міжнародний ринок цінних паперів – це ринок, на якому здійснюється переміщення фінансових зобов’язань та інструментів у вигляді цінних паперів за межі країни шляхом купівлі продажу з метою отримання прибутку.

Міжнародний ринок цінних паперів – це система економічних відносин з приводу переміщення фінансових зобов’язань та інструментів у вигляді цінних паперів за межі країни шляхом їх купівлі-продажу.

Структура міжнародного ринку цінних паперів розглядається у декількох аспектах:

1. З точки зору тривалості залучення коштів та характеру їх використання:

• міжнародний ринок боргових цінних паперів;

• міжнародний ринок титулів (прав) власності;

У загальному розумінні депозитарна розписка – банківський сертифікат на акції закордонної компанії, що тримаються підрозділом міжнародного банку в її країні.

2. Залежно від типу емітента:

• ринок суверенних боргів;

• ринок приватних боргів;

Окрему увагу слід звернути на функціонування євроринку, на якому здійснюється обіг цінних паперів, грошовим компонентом яких є євровалюта (валюта, яка перебуває в руках нерезидентів країни її походження).

На думку багатьох експертів, євроринок є досить умовним поняттям, оскільки він є результатом інтернаціоналізації ринків цінних паперів через міжнародні фінансові центри: більшість угод на євроринку здійснюється через фінансові центри Лондону, Гонконгу, Сінгапуру, деяких країн Карибського регіону, а також, меншою мірою, Нью-Йорку та Токіо.

9.5. Міжнародна фінансова політика, її типи та інструменти.

Міжнародна фінансова політика – це сукупність заходів та дій державі у галузі міжнародних фінансів.

Формами реалізації міжнародної фінансової політики є планування, укладання міжнародних угод, видання нормативно-законодавчих актів, оперативне керівництво та контроль фінансових процесів у сфері міжнародних економічних відносин.

За характером заходів і дій держави, а також їх наслідків міжнародна фінансова політика поділяється на:

• довгострокову – передбачає структурні зміни міжнародного фінансового механізму: зміни у системі міжнародних розрахунків і платіжних засобів, режимі валютних паритетів і курсів, ролі золота в міжнародних відносинах, наборі резервних валют, методах вирівнювання платіжного балансу;

• поточну – це щоденне оперативне регулювання кон’юнктури валютних ринків і ринків капіталу, міжнародної інвестиційної діяльності, її оподаткування.

Складовими елементами поточної міжнародної фінансової політики виступають:

• валютна політика, яка базується на методах:

1. дисконтна політика;

2. курсова політика;

3. політика валютних обмежень;

4. забезпечення конвертованості національної валюти;

5. диверсифікація валютних резервів.

• податкова політика;

• кредитна політика.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Дайте визначення міжнародних фінансів як економічної категорії. Які функції вони виконують?

2. У яких напрямах рухаються міжнародні валютно-фінансові потоки?

3. Яким чином групуються фінансові операції?

4. Обґрунтуйте роль Міжнародного валютного фонду в економічній системі світу.

5. Назвіть валютно-кредитні організації, які функціонують в Європі.

6. Визначте структуру міжнародного фінансового ринку та охарактеризуйте специфіку функціонування кожного з елементів.

7. З яких елементів формується поточна міжнародна фінансова політика?

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 9

Тема: «Міжнародні фінанси»

Мета: засвоєння та поглиблення теоретичних знань про економічну природу та роль міжнародних фінансів, валютно-фінансових потоки і фінансові операції, фінанси міжнародних організацій та фінансових інституцій, структуру міжнародного фінансового ринку та особливості реалізації міжнародної фінансової політики

План

1. Міжнародні фінанси, їх суб’єкти, об’єкти та функції.

2. Фінансові операції, їх групи.

3. Фінанси міжнародних організацій.

4. Міжнародний фінансових ринок, його роль та характерні риси.

5. Особливості функціонування міжнародного валютного ринку.

6. Міжнародний ринок кредитних ресурсів як сфера руху міжнародного кредиту.

7. Структура міжнародного ринку цінних паперів.

8. Міжнародна фінансова політика, форми її реалізації та складові.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

1. З точки зору яких аспектів розуміють категорію «міжнародні фінанси»?

2. Назвіть об’єкти та суб’єкти міжнародних фінансів. Охарактеризуйте суб’єктів міжнародних фінансів з точки зору вітчизняного законодавства.

3. Охарактеризуйте розподільчу функцію міжнародних фінансів, об’єктивні закономірності та суб’єктивні чинники її дії.

4. Дайте визначення міжнародних валютно-фінансових потоків. В яких напрямах вони «рухаються»?

5. Охарактеризуйте сутність фінансових операцій як основи міжнародних валютно-фінансових потоків.

6. Охарактеризуйте діяльність Міжнародного валютного фонду. Які види кредитів він надає?

7. Дайте характеристику кредитно-фінансової підтримки, яка надається Міжнародним банком реконструкції та розвитку.

8. Дайте визначення фінансового ринку та назвіть його характерні риси.

9. Охарактеризуйте особливості функціонування ринків-елементів міжнародного фінансового ринку.

10. Розкрийте сутність валютного курсу та його видів.

11. Дайте визначення валютних операцій.

12. Міжнародний кредит та його види.

13. Розкрийте всебічно сутність міжнародного ринку цінних паперів.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 5

Тема: «Міжнародні фінанси»

Мета: отримання практичних навичок щодо визначення прямих котирувань валютного курсу на основі обернених і обернених – на основі прямих, а також використання крос-курсів

Методичні рекомендації до розв’язку задач

Визначення і запис валютного кусу називають валютним котируванням або котируванням валютного курсу.

Повне котирування означає, що встановлюється кус покупки і курс продажу:

USD/UAH* = 5,4350-5,4850.

Валютне котирування буває наступних видів:

• прямим (американський варіант);

• оберненим (європейський варіант;

У більшості країн застосовують пряме котирування.

• крос-котируванням – визначає курс двох валют одна до одної через курс кожної з них відносно третьої валюти, часто до долара США.

1. Визначення прямих котирувань валютного курсу на основі обернених і обернених – на основі прямих

Задача 9.1 (1,0 бал )

Використовуючи взаємозв’язок прямого і оберненого котирування валютного курсу, заповніть пусті клітини таблиці.

Значення обмінних курсів на валютному ринку

Задача 9.2 (1,0 бал )

Використовуючи взаємозв’язок прямого і оберненого котирування валютного курсу, заповніть пусті клітини таблиці.

Середньорічні значення обмінних курсів на валютному ринку України

По прямому котируванню:

*гривень за 10000 одиниць валюти;

**гривень за 10 одиниць валюти

***гривень за 1000 одиниць валюти.

По оберненим котируванням для усіх валюти використовувати єдиний вимірник: одиниць валюти за 1 гривню.

2. Використання крос-курсів

Задача 9.3 (1,0 бал )

Фізична особа Н має 5000 USD, які бажає повести в EUR.

Банком встановлені такі курси:

USD/UAH = 5,3400-5,3700;

EUR/UAH = 6,4200-6,5500.

Визначити, крос-курс і курс, за яким відбудеться обмін, а також суму, яку отримає Н в євро.

Задача 9.4

Курси валют, за даними Національного банку України станом на 30 травня 2004 р., становили:

USD/UAH = 5,33 (гривень за 1 американський долар);

JPY/UAH = 5,21 (гривень за 100 японських єн).

Визначити крос-курс USD/JPY (японських єн за 1 американський долар).

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Тема: «Міжнародні фінанси»

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

1. Міжнародна валютна система та її еволюція.

2. Взаємодія України з міжнародними фінансово-кредитними організаціями.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Структурні зрушення у міжнародній фінансовій системі в умовах глобалізації.

2. Фінансова глобалізація як фактор розвитку міжнародного фінансового ринку.

3. Основні тенденції у розвитку міжнародного ринку цінних паперів.

4. Становлення та розвиток міжнародного ринку кредитних ресурсів.

5. Фінансове стимулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

6. Проблема конвертованості національної грошової одиниці України.

7. Міжнародні фінансові організації як важлива складова сучасної інституціональної структури світового фінансового ринку.

8. Особливості діяльності організацій групи Світового банку.

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

1. Проблема конвертованості валюти.

2. Сучасні форми кредитування експорту, їх переваги та недоліки.

ДИКТАНТ

Тема 9. «Міжнародні фінанси»

СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНІ СХЕМИ І ТАБЛИЦІ

до теми 9 «Міжнародні фінанси»

Рис. 9.1. Система валютно-фінансових потоків міжнародних фінансів