3. Економічні збитки від паразитарних хвороб.

1. Смертність та вимушений забій.

2. Уражений збудниками інвазійних хвороб молодняк погано росте і розвивається.

3. Зниження продуктивності.

4. Ряд інвазійних хвороб є небезпечними для людей.

4. Завдання ветеринарної паразитології.

1. Лікування хворих тварин та профілактика інвазійних хвороб.

2. Забезпечення благополуччя господарств щодо інвазійних хвороб.

3. Пошуки надійних та зручних методів, засобів обеззараження гною, стічних вод від інвазійного начала.

4. Розкриття шляхів циркуляції збудників.

 Питання для самоконтролю

1. Що таке паразитизм, паразитоценоз?

2. Дати визначення паразитології, як науки..

3. Яка є паразитологія?

4. Які ви знаєте наукові школи паразитологів?

5. Які завдання ветеринарної паразитології?

1. Типи взаємовідносин організмів у природі.

2. Походження паразитизму та поширення його в природі.

3. Систематика паразитів.

4. Паразитоценози. Класифікація паразитів за часом паразитування: тимчасові та стаціонарні (постійні та періодичні). Ектопаразити. Ендопаразити.

5. Живителі паразитів: остаточний (дефінітивний), проміжний, додатковий, резервуарний, облігатний та факультативний. Моноксенні та гетероксенні паразити. Переносники – механічні та біологічні.

6. Вплив паразита на живителя: механічний, інокуляторний, токсичний, трофічний та алергічний.

7. Вплив живителя на паразита.

 Основні терміни і поняття: остаточний (дефінітивний), проміжний, додатковий, резервуарний, облігатний та факультативний; паразитоценоз; асоціативні хвороби; тимчасові та стаціонарні паразити; механічний, інокуляторний, токсичний, трофічний та алергічний вплив.

 Література:

1. Артеменко Ю.Г., Галат В.Ф., Артеменко Л.П.

Ветеринарна паразитологія. – К.: Учбово – методичний центр Мінагропрому України, 1998, с. 14 – 18.

2. Галат В.Ф., Березовський А.В., Прус М.П., Сорока Н.М. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин. – К.: Вища освіта, 2006, с. 9 – 15.

1. Типи взаємовідносин організмів у природі.

Живі організми земної кулі утворюють різні угрупування і форми співжиття.

І. Індиферентне співжиття – живі організми знаходяться поряд, зберігають незалежність і разом з цим становлять нерозривне ціле (мешканці морського дна).

ІІ. Дружні взаємовідносини – коли організми не приносять один одному шкоди.

1. Мутуалізм (взаємо корисний симбіоз)- співжиття двох різнорідних організмів, які приносять один одному користь (наприклад – війкові інфузорії та бактерії у рубці жуйних розщеплюють целюлозу, при цьому використовуючи їх тіло для свого життя).

2. Коменсалізм (нахлібництво) – коли один організм живе за рахунок іншого, не завдаючи йому шкоди.

   • Синойкіа (квартирництво) – коли одна тварина використовує іншу як притулок, тобто тільки один має користь (наприклад: деякі види риб відкладають ікру в порожнину молюсків);

   • Епойкіа (нахлібництво) – співжиття з тимчасовим прикріпленням до хазяїна (наприклад: риба - причепа).

ІІІ. Ворожі взаємовідносини – коли один організм завдає шкоди іншому.

1. Хижацтво – хижак сильніший за здобич, він її вбиває а потім пожирає ( лисиця - заєць).

2. Паразитизм – паразит використовує живителя для проживання, поживи і розмноження; він слабший від свого живителя, тому тварина не гине, а тяжко хворіє.

   • Гіперпаразитизм – коли паразит поселяється всередині або на тілі іншого паразита (споровики в статевих протоках токсокари).

   • Псевдопаразитизм – випадкове потрапляння в тіло тварин істот, які не ведуть паразитичного способу життя (дощовий черв’як в кишечнику тварин може призвести до порушення травлення).