1. Визначення та зміст ветеринарної паразитології, зв’язок її з біологічними, медичними та ветеринарними науками.

асиміляція (синтез) дисиміляція (розпад)

Від способу живлення всі живі організми діляться:

І. Автотрофи (рослини)– синтезують їжу з неорганічних речовин.

ІІ. Гетеротрофи (тварини, бактерії) – живляться речовинами, які виготовили автотрофи.

1. сапрофіти (бактерії, гриби) – живляться рештками мертвих рослин і тварин;

2. хижаки – убивають жертву, а потім поїдають її (вовк і заєць);

3. паразити – живуть на поверхні тварини або в її органах і тканинах (живителів), живляться за їх рахунок і завдають їм шкоди.

Паразитизм – це антагоністичне співвідношення, при якому один з організмів (паразит) живе за рахунок іншого (живителя).

Паразитоценоз – сукупність паразитичних форм, які населяють певний орган, систему органів або весь організм (вивчає школа О.П.Маркевича).

Паразитологія – (від грец. parasitos - нахлібник, дармоїд і logos – вчення) - вивчає систематику, морфологію, цикл розвитку різних паразитичних організмів та хвороби, як вони спричиняють і заходи боротьби з ними.

загальна – вивчає взаємовідносини паразитів та їх хазяїв

ветеринарна – вивчає паразитів – хвороби – заходи боротьби у тварин

медична – вивчає паразитів – хвороби – заходи боротьби у людей

Мікробіологія

(забарвлення, мікроскопія мазків)

агрономічна - вивчає паразитів – хвороби – заходи боротьби у рослин

терапія, епізоотологія(методи діагностики)

Зоогігієна

(профілактика)

ВСЕ

(трихінелоскопія)

Хірургія

(лікування ценурозу)

фармакологія (лікарські засоби)

економіка с/г (економ. збитки, ефективність, проти паразитарні заходи)

2. Коротка історія розвитку паразитології.

Перші згадки про паразитів та їх шкоду зафіксовані в працях Гіпократа та Аристотеля (до н.е.). До 18 ст. паразитологія була описана, як наука сформована в 19 ст.

Вітчизняні вчені:

• І.І.Мечніков – довів наявність алергії при інвазійних хворобах.

• І.А. Порчинський – вивчив оводів, мух.

• Д.Л. Романовський – забарвлення найпростіших іхіміотерапію.

• Е.Г. Марциновський – піроплазмоз коней та заходи боротьби з ним.

Наукові школи:

1. академіка К.І. Скрябіна – вивчення гельмінтів, хвороби та заходи боротьби з ними (до повного їх знищення). К.І. Скрябін написав 700 наукових праць.

2. академіка Є.Н. Павловського – вивчення проблем загальної паразитології – природна вогнещевість трансмісивних хвороб; 600 наукових праць.

3. професора В.О. Догеля – вивчення паразитів риб і залежності зараження від навколишнього середовища і фізіологічного стану.

4. професора В.Л. Якимова – школа паразитологів і хіміотерапевтів – вивчення піроплазмідозів і кокцидіозів.

5. академіка О.П. Маркевича – українська школа екологічного напрямку – вивчення проблеми загальної паразитології, паразитоценоз.

Розвиток ветеринарної паразитології в Україні.

• Харківська державна зооветеринарна академія – Є.А. Островський, С.А. Каменський,

Н.П. Петропавлівський, С.В.Іваницький, А.Ф.Носик, В.К.Чернуха.

• НАУ - О.П. Маркевич, Р.С.Чеботарьов, В.Ф.Галат

• УААН (м. Харків) – Ю.С.Коломієць, М.Д.Кльосов, З.Г. Попова, І.А.Машкей

• БДАУ – М.С.Крикунов, М.М.Вовченко, Ю.Г.Артеменко.

• Науково – виробнича фірма «Бровафарма» - А.В.Березовський – проти паразитарні препарати.