Кейс гiпотетичний сценарiй краху

Сцена перша. 2 грудня 1992 р. “Глобал Вiста Файненс” (“Global Vista Finance”), невелика кредитна компанiя у Гонконгу, закривається. Протягом декiлькох мiсяцiв вона активно вкладала бiльшу частину iз 7 млн. дол., одержаних нею у борг, у ринок нерухомостi Гонконгу, який у даний момент руйнується.

Наступного дня юрми вкладникiв починають збиратися коло головної контори “Грешам Бенк Лтд” (“Gresham Bank Ltd”), гонконзького банку середньої величини. До цього вiн займався вельми пристойним бiзнесом: одержував позики вiд бiльш крупних банкiв та перепозичав їх за вищими ставками невеликим нерегульованим фiрмам типу “Глобал Вiста”. Але одного дня стало вiдомо, що цей бiзнес не такий вже i пристойний, i “Грешам” виявив, що iншi банки вiдмовляються давати йому новi позики.

Сцена друга. Хоча у Гонконгу немає центрального банку, неофiцiйна угода мiж мiсцевими банками передбачає, що величезний “Iстерн Iмперiал Бенк “ (“Eastern Imperial Bank”) iз статком у 30 млрд.дол. допомагає iншим дружнiм банкам, коли вони опиняються у скрутному становищi. Пiсля тривалих переговорiв “Iстерн імперiал” надає надзвичайний кредит крихiтнiй “Глобал Веста” пiд високi відсотки. Проте, роблячи цей крок, банк також ризикує. Багато вкладникiв, стурбованих тим, що “Iстерн імперiал” видiлив значну частку свого капiталу на позику торговцям нерухомiстю, починають переводити свої внески в iншi банки. I коли “Iстерн імперiал” починає шукати новi джерела грошей, вiн виявляє, що iншi великi банки вимагають з нього ставку позикового відсотка значно вищу від звичайної.

Сцена третя. Величезнi грошовi суми починають електроннi подорожi по всьому свiту у мiру того, як банки, великi iнвестори, ТНК та деякi уряди перемiщають свої долари у надiйнiші притулки, в основному у банки Нью-Йорку. Вже на 6-е грудня у банках тих мiсць, якi вважаються менш надiйними (у Панамi, Сингапурi, на Багамських островах, у Канадi), починаеться криза.

Сцена четверта. Першим банком у США, який зазнає струсу, стає “Хартленд Нешнл Бенк” у Чикаго (“Heartland National Bank”), з капiталом у 15 млрд. дол. Це порiвняно мiцний та консервативний банк, який має ряд процвiтаючих вiддiлень у штатi Iлiнойс. Але його власник - “Iстерн імперiал Бенк”, становище якого стало хитким. Цей зв’язок дуже турбує головних вкладникiв “Хартленд Нешнл”- три великих грошові фонди, якi починають вилучати з банку мiльйони доларiв 8 грудня. Чикагський федеральний резервний банк (Federal Reserve Bank of Chicago) негайно вступає у гру та вливає у “Хартленд Нешнл” новi суми.

Сцена п’ята. Наступного дня “Трансамерикана Iнвестмент Бенк” (“Transamericana Investment Bank”) у Лондонi з капiталом у 3 млрд дол.США залишається без готiвкових грошей. Вiн виступав як основне джерело позик у євродоларах для країн Латинської Америки, якi гостро потребували кредитiв. Пiсля 24 годин переговорiв, якi усе бiльше розпалювалися, банк “Трансамерикана” розумiє, що не може одержати нового кредиту вiд володiючого ним консорцiуму iз восьми приватних банкiв (один банк США, один швейцарський, один нiмецький, чотири латиноамериканськi, один гонконзький “Iстерн імперiал”). Центральний банк Швейцарії погодився надати 1/8 тiєї суми, яка була необхiдна “Трансамерикані” для виходу iз становища, але центральнi банки США, Нiмеччини та Великобританії заявляють, що вони не мають нi юридичних, нi моральних забов”язань для таких дiй. Центральнi банки Латинської Америки стверджують, що вони з радiстю допомогли б банку “Трансамерикана”, але вони не мають потрiбних сум, щоб пiдтримати його. Таким чином “Трансамерикана” падає.

Сцена шоста. 11 грудня Гектор Аквінас-Маркс, мiнiстр фiнансiв у новому соцiал-лейбористському урядi Аргентини, збирає групу iноземних банкiрiв i заявляє, що Аргентина вiдмовляється вiд виплати свого зовнiшнього боргу у сумi 55 млрд. дол. Банкiри глибоко приголомшенi цим, хоча би через те, що вони оцiнювали борг у 40 млрд. дол. Як пояснює мiстер Аквiнас-Маркс, пiдстави для цього кроку Аргентини досить простi. Вже декiлька тижнiв країна не може одержати новi позики, необхiднi для погашення відсотків за старими позиками Неправильнi дії вiдносно банку “Трансамерикана”, за його словами, - остання крапля. Вiдтепер Аргентина, яка має невеликий додатнiй баланс зовнiшньої торгiвлi, буде платити за необхiднi їй товари готiвкою. “Ви нам нiколи не були потрiбнi, - каже пан Аквiнас-Маркс iноземним банкiрам. - Це ми вам були потрiбнi”.

Сцена сьома. 12 грудня сутінки згущуються над усiм банкiвським спiвтовариством у мiру того, як банки банкрутують в результатi заяви Аргентини. Похмурий настрiй панує у нью-йоркськiй штаб-квартирi “Мегабенк” (“Megabank”) - органiзації з капiталом у 54 млрд. дол., яка стала iнiцiатором видiлення позики Аргентинi. “Мегабенк” розподiлив позику Аргентини по частинах - десяткам iнших банкiв у країнi та сам позичив 1 млрд. дол.

Проте у конторi валютної торгiвлi “Мегабенк” у Цюрiху з’явилася надiя. У цiй конторi Реннi Зiтц, торговець 23 рокiв, заробив для банку понад 1 млрд.дол. тим, що утримував протягом декiлькох тижнiв “коротку позицiю” (short position) у щвейцарських франках. Вiн позичив цю валюту та продав її, а потiм отримав величезний прибуток, викупивши пiзнiше таку ж кiлькiсть франкiв, коли курс швейцарської валюти вiдносно долара рiзко впав.

Долар пiшов угору внаслiдок того, що деякi швейцарськi iнвестори почали переводити свої рахунки у швейцарських банках у долари, а потiм вiдправляти їх телеграфом до Нью-Йорку, де вони одержать захист Федеральної корпорації страхування депозитiв, ФКСД (Federal Deposit Insurance Corporation, FDIC). Органи, якi регулюють банкiвськi операції у Швейцарії, не помiтили угоди пана Зiтца, оскiльки вiн оформив її через вiддiлення “Мегабенк” на островi Вануату у пiвденнiй частинi Тихого океану - контору, яка складається з одного клерка, одного письмового стола та телефаксу.

Сцена восьма. 13 грудня “Хоуп енд Транс Бенк” (Норе & Trust Bank) у невеликому мiстечку Янгстаун у штатi Огайо приєднується до “гори банкiвських трупiв” у США. Нi керiвники банку, нi федеральнi фiнансовi органи не змогли врятувати його, коли стало вiдомо, що цей банк брав участь у витiвцi “Мегабенк” з видiлення позик Аргентинi.

Проте Джо Ланчпейл, майстер цеху фiрми “Т’юб енд Пронг” у Янгстаунi (Tybe & Prong) все одно йде до банку. Вiн вiдчуває впевненiсть у тому, що зможе одержати 898,42 дол. зi свого рахунку, оскiльки банк застрахований ФКСД. Представник ФКСД дiйсно знаходиться у банку, i пан Ланчпейл забирає одержану готiвку додому, де вiн закопує їх у сухому мiсцi пiд гаражом. Вiдчуваючи значне полегшення, вiн вмикає свiй японський телевiзор i вiдкриває банку голандського пива. Ковтаючи пиво вiн дивиться вечiрнi новини, якi розповiдають йому про економiчний хаос, який здається, має мiсце усюди. Потiм вiн дiзнається, що фiрма “Тьюб енд Пронг” закриваеться. Для її продукції немає експортного ринку.

Запитання:

1. Як події у Гонконгу вплинули на майстра цеху фірми “Т’юб енд Пронг” у штатi Огайо?

2. Якi методи використовувала “Трансамерикана” на мiжнародних ринках капiталу? Розгляньте окремо конкретнi фiнансовi iнструменти (мiсцевi та закордоннi ринки, Євроринок тощо).

3. Чому, на Вашу думку, великi транснацiональнi банки, якi вкладають капiтали та дiють за кордоном, занепокоєнi доступнiстю капiталу на мiсцевих ринках, i ситуацiєю на великих глобальних ринках капiталiв?

4. Покажiть як завдяки взаємозв’язку складових свiтової банкiвської системи нестабiльнiсть в Гонконгу може викликати реакцiю банкiвських iнститутiв в багатьох країнах свiту: у Канадi, США, Англії, Швейцарії, Нiмеччинi, на Багамах, у Панамi, Аргентинi, Сингапурi, Вануату.

5. Проаналiзуйте взаємозалежнiсть ринкiв капiталу та промислового зростання у свiтовому масштабi, базуючись на даному кейсi.