
- •Частина і Теорія ймовірностей
- •Т. М. Сукач, 2009
- •Рекомендована література.....................................................134 Додатки .....................................................................................135 Передмова
- •1.1 Основні формули комбінаторики
- •Розв’язання. Шукана кількість п’ятизначних чисел дорівнює різниці
- •1.2 Тренувальні вправи
- •2.1 Алгебра подій. Операції над подіями
- •Приклади вірогідних подій:
- •1) Випадання «герба» або «решки» при киданні монети;
- •2) Настання ночі по закінченні дня.
- •2.2 Класичне означення ймовірності
- •2.3 Алгебра ймовірностей
- •2.4 Формула повної ймовірності. Формула Байєса
- •2. 5 Повторення випробувань
- •2.5.1 Формула Бернуллі
- •2.5.2 Формула Пуассона
- •2.5.3 Локальна теорема Муавра-Лапласа
- •2.5.4 Інтегральна теорема Муавра-Лапласа
- •2.6 Тренувальні вправи
- •2.7 Індивідуальні семестрові завдання №1-4 Індивідуальне семестрове завдання №1
- •2.8. Зразки виконання індивідуальних семестрових завдань №1-4
- •3.1 Випадкові величини та функції розподілу
- •3.2 Дискретні випадкові величини
- •Багатокутник розподілу
- •Гіпергеометричний розподіл
- •Функція розподілу ймовірностей має вигляд
- •3.3 Тренувальні вправи
- •3.4 Індивідуальне семестрове завдання №5
- •3.5 Зразок виконання індивідуального семестрового завдання №5
- •3.6 Неперервні випадкові величини
- •3.7 Тренувальні вправи
- •3.8 Індивідуальне семестрове завдання №6
- •3.9 Зразок виконання індивідуального семестрового завдання №6
- •3.10 Нормальний закон розподілу
- •3.11 Тренувальні вправи
- •3.12 Індивідуальне семестрове завдання №7
- •3.13 Зразок виконання індивідуального семестрового завдання №7
- •3.14 Закон великих чисел
- •3.15 Тренувальні вправи
- •3.16 Зразки контрольних робіт з теорії ймовірностей
- •3.17 Питання до колоквіуму з курсу теорії ймовірностей
- •Додатки
- •Продовження додатку 1
3.1 Випадкові величини та функції розподілу
Змінна
величина
,
яка в результаті випробування приймає
дійсне значення, яке можна виразити за
допомогою числа, називається випадковою
величиною.
Випадкові величини можуть бути дискретними й неперервними.
Випадкова величина вважається заданою, якщо задані всі можливі її значення й відповідні їм імовірності, тобто значення випадкової величини характеризується певною ймовірністю.
Відповідність між значенням випадкової величини й ймовірностями називається законом розподілу випадкової величини.
Загальними законами розподілу для д.в.в. є ряд розподілу й функція розподілу.
Рядом
розподілу д.в.в.
називається таблиця,
перший рядок якої містіть можливі
значення випадкової величини
а другий – відповідні їм імовірності
.
х |
|
|
|
… |
|
р |
|
|
|
… |
|
Функція
називається функцією
розподілу
випадкової величини
,
якщо для будь-якого
визначена ймовірність того, що
прийме значення менше ніж
,
тобто і
. (1)
Властивості функції розподілу
1.
2.
Функція розподілу є не спадною: якщо
,
то
.
3. Функція розподілу неперервна зліва:
.
4. Імовірність попадання в інтервал:
.
5.
.
6.
.
3.2 Дискретні випадкові величини
Дискретною називають випадкову величину, можливі значення якої є окремі ізольовані числа.
Законом розподілу дискретної випадкової величини називається перелік її можливих значень і відповідних їм імовірностей.
Закон розподілу може бути заданий у вигляді таблиці:
х |
|
|
|
… |
|
р |
|
|
|
… |
|
Біноміальним
називається закон розподілу дискретної
випадкової величини Х
– числа появи подій у
незалежних
випробуваннях, у кожному з яких імовірність
появи подій дорівнює
;
імовірність можливого значення
(числа k
появ події обчислюється за формулою
Бернуллі):
.
Закон розподілу можна зобразити графічно – багатокутником розподілу або полігоном.
Приклад 1. На винищувачі є по дві ракети двох типів. По однієї й тій же цілі намічений дослідницький пуск спочатку ракетами першого, а потім другого типу. Пуск припиняється після першого влучення ракети. Визначити закон розподілу невитрачених ракет.
Імовірність
влучення при пуску ракети першого типу
,
а другого типу –
.
Розв’язання. – число невитрачених ракет.
Можливі
значення:
.
.
.
.
.
Ряд розподілу
|
0 |
1 |
2 |
3 |
|
|
0,245 |
0,245 |
0,21 |
0,3 |
Багатокутник розподілу
Якщо число випробувань велике, а ймовірність р появи події в кожному випробуванні дуже мала, то використовують наближену формулу Пуассона
,
де — число появи події в п незалежних випробуваннях;
— середнє
число появи події в п
випробуваннях —
кажуть,
що випадкова величина розподілена за
законом Пуассона.
Приклад 2. Пристрій складається з трьох незалежно працюючих елементів. Ймовірність відмови кожного елемента в одному досвіді дорівнює 0,1. Скласти закон розподілу числа елементів, які відмовили в одному досліді.
Розв’язання. Величина Х — число елементів, які відмовили в одному досвіді, має наступні можливі значення:
(
відмовили всі три елементи).
За
формулою Бернуллі,
отримаємо
.
.
.
.
Контроль:
.
Бажаний біноміальний закон розподілу Х:
|
0 |
1 |
2 |
3 |
|
0,729 |
0,243 |
0,027 |
0,001 |
Приклад 3. (на розподіл Пуассона) Підручник видано кількістю 100000 примірников. Ймовірність того, що підручник сброшюруван неправильно, дорівнює 0,0001. Знайти ймовірність того, що тираж містить рівно п'ять бракованих книг.
Розв’язання.
.
п — велике, а р — мале, за законом розподілу Пуассона
1)
.
2) Шукана вірогідність:
.
Геометричний розподіл
Якщо
проводяться п
незалежних подій з ймовірністю появи
події А
,
які закінчуються
при перший появі події А
, то ймовірність такої події за теоремою
добутку ймовірностей незалежних подій
При цьому:
.
Приклад
4. Проводиться
стрільба по мішені до першого влучення.
Ймовірність влучення в ціль
.
Знайти ймовірність того, що влучення
буде при третьому пострілі.
Розв’язання.
.
.