Очікуване виконання.
Текст узято з твору Андрія Куркова. Велика повітроплавна подорож. – К.:Генеза, 2007. – С. 13.
Політавши довкола села, Васько Утюженко побачив зграю диких качок, що збиралися у далеку путь. Він приземлився і підійшов до птахів.
– Пробачте, – звернувся до них (особовий), котик, – а ви (особовий), бува, не на Південь мандруєте?
Качки оторопіли й одсахнулися, лише одна сизо-зелена качка прискіпливо оглянула Василька й відповіла:
– Так, ми (особовий) на Південь. Але чому ви запитуєте про це (вказівний) , шановний молодий коте?
– Ми (особовий) з другом хочемо мандрувати, – зніяковіло кошеня, – й ось хотіли б полетіти в теплі краї з якоюсь (означальний) зграєю.
Качки щільно оточили кошеня, здивовано крякаючи й викручуючи дзьобами.
– А на чому ж ви (особовий) полетите? – поцікавилась серйозна сизо-зелена качка.
– Ні на чому (відносний). Самі (означальний) полетимо, – відповів Василько.
– Ви хочете сказати, що ви (особовий) – літаючий кіт?
– Саме так, – відповів котик. – І мій(особовий) друг песик теж!
– Чудова компанія! – усміхнулася серйозна качка. – Я (особовий) не заперечую! Лише летітимете позаду зграї, а якщо замучитеся – ми вас (особові) не чекатимемо!
– Гаразд! – зрадів котик. – А коли ви(особовий) вилітаєте?
– Коли жабки прокумкають полудень.
( Курков А. Велика повітроплавна подорож. – К.: Генеза, 2007. – С. 13)
У першій репліці займенник ви вжито у множині. У другій – при звертанні до однієї особи. У четвертій – при звертанні до однієї особи. У шостій – при звертанні до однієї особи. У восьмій – у множині. У дев’ятій – у множині. Ви обов’язково потрібно вживати, звертаючись до старших, незнайомих людей, до вчителів. Бажаним є таке звертання і до батьків, дідусів та бабусь, оскільки воно історично властиве нашій культурі − зміни відбулися під впливом російської культури.
Інформація.
Особовий займенник ти вживається за дружнього й теплого спілкування однакових за віком, молодших або добре знайомих співрозмовників.
Займенник ви передає поважливе, підкреслено шанобливе ставлення до старшої за віком або малознайомої людини. За офіційних обставин навіть добре знайомі дорослі люди найчастіше спілкуються на «ви».
У родині до старших (батьків, дідуся, бабусі) звертаються залежно від уподобань і традицій родини. За давнім українським звичаєм, до старших зверталися на «ви». «Куди це ви, мамо?» − сполохано кинулись діти. Б. Олійник.
Завдання 6. Напишіть привітання зі святом чи з днем народження вчительці, дідусеві чи бабусі, використовуючи шанобливе Ви.
Завдання 7.
Уважно прогляньте таблиці. Що в них повідомляється про особові займенники? Побудуйте зв’язну розповідь про особові займенники.
1 особа
-
Однина
Множина
Н
Я
МИ
Р
МЕНЕ
НАС
Д
МЕНІ
НАМ
З
МЕНЕ
НАС
О
МНОЮ
НАМИ
М
(на)МЕНІ
(на)НАС
2 особа
-
Однина
Множина
Н
ТИ
ВИ
Р
ТЕБЕ
ВАС
Д З
ТЕБЕ
ВАС
О
ТОБОЮ
ВАМИ
М
(на)ТОБІ
(на)ВАС
3 особа
-
Однина
Множина
Н
ВІН, ВОНА, ВОНО
ВОНИ
Р
ЙОГО, НЬОГО, НЕЇ, ЇЇ
ЇХ, НИХ
Д
ЙОМУ, ЇЙ
ЇМ
З
ЙОГО, НЬОГО, ЇЇ
ЇХ, НИХ
О
НИМ. НЕЮ
НИМИ
М
(на) НЬОМУ, НІМ, НІЙ
(на) НИХ
Очікуване виконання.
Особові займенники змінюються за числами і відмінками;
У непрямих відмінках займенників 3-ої особи після прийменника з’являється приставний Н: у нього, до неї, у них.
Інформація.
Послідовність розбору займенника як частини мови.
Займенник, його загальне значення.
З яким слово співвідноситься у тексті?
Початкова форма.
Розряд за значенням.
Рід (якщо є).
Число (якщо є).
Відмінок.
Домашнє завдання.
1. Випишіть з будь-якого художнього твору невеличкий уривок, який можна вважати текстом. Доведіть, що він є текстом. Підкресліть у ньому займенники. Які з них є особовими? Використовуючи отримані на уроці знання, зробіть розбір особових займенників.
2. Напишіть діалог (5-7 реплік), використовуючи особовий займенник Ви при звертанні до однієї особи.
Отже мета уроку, як і загальна мета навчання української мови становить системне утворення. Основою будь-якої системи є взаємозв’язок компонентів, йдеться про взаємозв’язане досягнення цілей навчання, виховання і розвитку на уроках української мови. А тому завдання на уроках мають бути комплексними, спрямованими на досягнення навчальних, розвивальних і виховних цілей. На жаль, автори підручників і вчителі не завжди дотримуються цієї умови.
Під час планування уроків української мови, підготовки проектів уроків учитель має подбати про організацію всіх видів предметної діяльності (навчально-мовної, правописної, мовленнєвої), оволодіння учнями операційною діяльністю, спрямованою на формування мовних, правописних і мовленнєвих умінь, а також розвиток їх емоційно-естетичної, розумової, інтелектуальної, мнемонічної, морально-етичної, соціокультурної діяльності, опанування національних і загальнолюдських культурних і духовних цінностей, естетичний і морально-етичний розвиток особистості, оволодіння нею соціокультурними нормами.