Учні мають знати:
займенники поділяються на 9 розрядів: особові (я, ти, він, вона, воно), зворотній (себе), питальні (хто?, що?, який?, чий?, котрий?, скільки?), відносні (хто, що, який, чий, котрий, скільки), неозначені (будь-хто, хто-небудь, казна-хто, дехто, хтось, будь-що, абищо, деякий, котрийсь, якийсь), заперечні (ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки, аніхто, анічий), присвійні (твій, мій, свій, наш, ваш, їхній), вказівні (це, цей, той, такий), означальні (весь, усякий, сам, самий, жоден, кожний, інший);
до розряду особових займенників належать: я, ми (1 особа), ти, ви (2 особа), він, вона, воно, вони (3 особа);
особові займенники вказують на особу або осіб, які говорять чи пишуть (я, ми); на особу або осіб, до яких звернене мовлення (ти, ви), на особу чи предмет, про які йдеться (він, вона, воно, вони);
особові займенники змінюються за числами і відмінками;
1 особа
-
Однина
Множина
Н
Я
МИ
Р
МЕНЕ
НАС
Д
МЕНІ
НАМ
З
МЕНЕ
НАС
О
МНОЮ
НАМИ
М
(на)МЕНІ
(на)НАС
2 особа
-
Однина
Множина
Н
ТИ
ВИ
Р
ТЕБЕ
ВАС
Д З
ТЕБЕ
ВАС
О
ТОБОЮ
ВАМИ
М
(на)ТОБІ
(на)ВАС
3 особа
-
Однина
Множина
Н
ВІН, ВОНА, ВОНО
ВОНИ
Р
ЙОГО, НЬОГО, НЕЇ, ЇЇ
ЇХ, НИХ
Д
ЙОМУ, ЇЙ
ЇМ
З
ЙОГО, НЬОГО, ЇЇ
ЇХ, НИХ
О
НИМ. НЕЮ
НИМИ
М
(на) НЬОМУ, НІМ, НІЙ
(на) НИХ
у непрямих відмінках займенників 3 особи після прийменника з’являється приставний Н: у нього, до неї, у них;
займенник ВИ вживається не лише у формі множини, а також цей займенник прийнято вживати при ввічливому звертанні до однієї особи.
Учні мають уміти:
виділяти займенник серед інших частин мови;
правильно визначати розряди займенників;
виділяти особові займенники;
відмінювати особові займенники;
вживати приставний Н у формах особових займенників;
використовувати особовий займенник ВИ у ввічливому значенні при звертанні до однієї особи.
Інформація.
Особові займенники вказують на особу або осіб, які говорять чи пишуть (я, ми); на особу або осіб, до яких звернене мовлення (ти, ви), на особу чи предмет, про які йдеться (він, вона, воно, вони);
До розряду особових займенників належать: Я, МИ (1 особа), ТИ, ВИ (2 особа), ВІН, ВОНА, ВОНО, ВОНИ (3 особа);
особові займенники мають однину і множину.
|
ОДНИНА |
МНОЖИНА |
1 ОСОБА |
Я |
МИ |
2 ОСОБА |
ТИ |
ВИ |
3 ОСОБА |
ВІН, ВОНА, ВОНО |
ВОНИ |
Завдання1.
Прочитайте прислів’я та приказки. Витлумачте значення слів «прислів’я» та «приказки», поясніть зміст наведених прислів’їв та приказок. Виділіть у них особові займенники, На що вони вказують? Визначте їх особу і число. Чи потрібно,на вашу думку, використовувати прислів’я у мовленні?
1. На тобі небоже, що мені негоже. 2.Ти їй про Тараса, вона тобі про півтораста. 3. Про мене, Семене, хай усі коло мене, аби я зверху. 4. Не роби комусь, що тобі не миле. 5. Ото ткач: нитка рветься, а він у плач.
( Українські народні приказки та прислів’я. – К.: Веселка, 2003)
Очікувана відповідь.
У першому прислів’ї йдеться про факт, коли люди дають іншим те, що їм не потрібно, але є такі випадки, коли іншій людині дуже потрібна наша допомога і ми маємо поділитися навіть тим, що нам дуже дороге. У другому прислів’ї йдеться про недолік діалогу, який проявляється у тому, що один мовець говорить про одне, а інший говорить про зовсім інше. У третьому прислів’ї йдеться про прагнення особи бути на висоті і правити іншими У четвертому прислів’ї йдеться про те, що потрібно робити іншим лише добро, якщо ти хочеш щоб до тебе ставилися так само. У п’ятому прислів’ї йдеться про дуже вразливу людину, яка завжди плаче, хоч на це немає ніякої причини.
У першому прислів’ї використано особові займенники тобі (2-га особа) та мені (1-ша особа). У другому прислів’ї використано особові займенники ти (2-га особа), їй (3-тя особа), вона (3-тя особа) та тобі (2-га особа). У третьому прислів’ї прислів’ї використано особові займенники мене (1-ша особа) та я (1-ша особа). У четвертому прислів’ї використано особовий займенник тобі (2-га особа).. У п’ятому прислів’ї використано особовий займенник він (3особа).
Інформація.
Особові займенники змінюються за числами і відмінками.
Займенник він змінюється ще й за родами.
1 особа
-
Однина
Множина
Н
Я
МИ
Р
МЕНЕ
НАС
Д
МЕНІ
НАМ
З
МЕНЕ
НАС
О
МНОЮ
НАМИ
М
(на)МЕНІ
(на)НАС
2 особа
-
Однина
Множина
Н
ТИ
ВИ
Р
ТЕБЕ
ВАС
Д
ТОБІ
ВАМ
З
ТЕБЕ
ВАС
О
ТОБОЮ
ВАМИ
М
(на)ТОБІ
(на)ВАС
3 особа
-
Однина
Множина
Н
ВІН, ВОНА, ВОНО
ВОНИ
Р
ЙОГО, НЬОГО, НЕЇ, ЇЇ
ЇХ, НИХ
Д
ЙОМУ, ЇЙ
ЇМ
З
ЙОГО, НЬОГО, ЇЇ
ЇХ, НИХ
О
НИМ. НЕЮ
НИМИ
М
(на) НЬОМУ, НІМ, НІЙ
(на) НИХ
Завдання 2. Прочитайте виразно текст. З якого він твору? Чи читали ви цей твір? Про шо він? Що ви знаєте про його автора? Які типи мовлення поєднуются в тексті? Арґументуйте свою думку. Які особливості цього опису? Випишіть з тексту особові займенники. Яку роль вони виконують в тексті? Визначте особу, число, відмінок, рід кожного з них. Знайдіть і прочитайте опис дівчинки. Як на вашу думку автор ставиться до дівчинки?
Павлусь дивився на смужку і все думав, думав, довго так… І от здалося йому, що смужка та затремтіла, почала темніти, мовби хто заслонив її тінню. Павлусь підвівся трохи, глянув, – коли бачить, аж проти нього стоїть якась постать, немов людська. Він спершу злякався трохи, потім же бачить, що то щось зовсім не страшне, – таке маленьке, немов якась дівчинка малесенька; от він і нічого, перестав боятися. Дивиться на ту дівчинку, а вона така гарнесенька: оченята ясні, кучері довгі, сріблясті, сама в білій прозорій шаті, на голівці малесенька, золота корона, ще й крильцята має барвисті та хороші, як у метелика, так і міняється різними барвами, немов тая веселка. В рученятах у дівчинки довге стебло, квітка білої лелії, і пахне вона на всю хату. Павлусь глянув на дівчинку і зараз якось пізнав, що це цариця Лелія, – а він же так хотів її побачити.(Леся Українка. Лелія. – К.: Школа, 2008. – С. 134)