ВСТУП

1. Суть ливарного виробництва.

2. Переваги ливарного виробництва.

3. Схема техпроцесу одержання відливки.

Машини і механізми складаються з деталей різної форми і розмірів, які одержують з фасонних заготовок шляхом їх механічної обробки. Заготовки можуть бути литими, кованими, штампованими, зварними, з прокату і т.п. Всі вони за формою і розмірами повинні максимально наближатись до майбутньої деталі, мати мінімальні припуски на механічну обробку, необхідні фізико-механічні властивості та бути дешевими. Цим вимогам найбільше відповідають литі фасонні заготовки з чавуну, сталі, кольорових сплавів. Їх виготовлення є універсальним, простим, швидким і дешевим.

Ливарне виробництво – процес одержання деталей та фасонних заготовок шляхом заливання рідкого металу в ливарні форми з наступним його охолодженням.

Відливки – вироби, виготовлені одним із способів лиття.

Питома вага відливок в машинобудуванні складає в середньому 65 %. Литтям одержують деталі від кількох грамів до 250-300 т різної конфігурації зі складними зовнішніми і внутрішніми контурами.

Переваги ливарного виробництва у порівнянні з іншими способами одержання заготовок:

1. Простота і дешевизна виготовлення (не потребує тривалої підготовки виробництва та крупних матеріальних витрат, виробництво легко переналагодити на випуск інших заготовок).

2. Можливість одержання заготовок різної форми, габаритів і маси.

3. Досягнення механічних і технологічних властивостей у відповідності з вимогами, які висуваються до деталей.

4. Одержання значної точності форми та зменшення припусків на механічну обробку.

5. Можливість масового механізованого виробництва відливок з гарантованою точністю розмірів і постійністю фізико-механічних властивостей.

Схема техпроцесу одержання відливки:

1. Виготовлення модельного комплекту.

2. Приготування формових і стержневих сумішей.

3. Формування (виготовлення напівформ).

4. Виготовлення стержнів.

5. Сушка форм і стержнів.

6. Складання ливарних форм.

7. Плавка металу.

8. Заливка форм рідким металом.

9. Вибивка відливок з форм та стержнів з відливок.

10. Обрубка, очистка, термообробка.

11. Контроль і прийом заготовок.

За останні десятиріччя впроваджені прогресивні способи виробництва лиття:

• рідкі самотвердіючі суміші для виготовлення форм та стержнів;

• холоднотвердіючі суміші;

• виробництво стержнів по оснащенню, що нагрівається;

• автоматичні ливарні лінії;

• відцентрове литво;

• литво за моделями, що виплавляються;

• оболонкове литво;

• литво за моделями, що випалюються;

• литво під тиском;

• плавка металу в індукційних вакуумних печах, методом електрошлакового переплаву

та ін.

Розділ 1 Технологічне оснащення

Тема 1.1 Загальні поняття про ливарну форму

1. Склад ливарної форми.

2. Типи ливарних форм.

3. Призначення модельних комплектів.

4. Класифікація модельних комплектів.

5. Вимоги до модельних комплектів.

6. Особливості конструкції моделей.

Склад і типи ливарних форм

Ливарна форма служить для одержання зовнішніх, а іноді і внутрішніх контурів відливки.

Рисунок 1. Ескіз складеної ливарної форми:

1 – порожнина форми; 2 – стержень; 3 – нижня опока; 4 – верхня опока; 5 – випор;

6 – чаша; 7 – стояк; 8 – шлакоуловлювач; 9 – живильники; 10 – формова суміш.

Ливарна форма складається з двох напівформ (верхньої та нижньої), які виготовляють в опоках. Правильність положення однієї напівформи відносно іншої фіксується штирями. Внутрішні контури деталі утворюються за допомогою стержнів, правильну їх установку забезпечують стержневі знаки, а у випадку необхідності – жеребейки. Для підводу металу у форму служить ливникова система, яка складається з ливникової чаші (воронки), стояка, шлаковловлювача і живильників.

Для зміцнення формувальної маси у верхній опоці її іноді виготовляють з хрестовинами. Іноді заглиблення або виступ відливки можна отримати не з допомогою стержнів, а з допомогою так званого болвана з формової суміші, який розташовують по можливості в нижній напівформі. Для виведення з відливки газів та неметалічних включень установлюють випори.

Тип ливарної форми та порядок її виготовлення визначається розмірами, кількістю, формою відливок і т.д.

В залежності від призначення і терміну служби ливарні форми ділять на:

1) разові – їх використовують одноразово, після одержання відливки вони руйнуються; виготовляють їх з піщано-глиняних сумішей, сумішей з рідким склом, застосовують в одиничному, серійному і масовому виробництві;

2) напівпостійні – витримують 50 – 200 заливань; після кожного заливання виправляються і покриваються формовою фарбою; виготовляють з високовогнетривких сумішей;

3) постійні (багаторазові) – витримують до декількох тисяч заливань; виготовляють з чавуну або сталі; застосовують в серійному і масовому виробництві.

У разових формах одержують 80 % відливок будь-якої конфігурації, маси і складності з чорних і кольорових сплавів; у напівпостійних та постійних формах виготовляють переважно нескладні і некрупні відливки.

За методом ущільнення формової суміші розрізняють ручний і машинний спосіб виготовлення ливарних форм.

Ручний спосіб застосовують в одиничному та малосерійному виробництві, а також для крупного литва, цей спосіб трудомісткий, малопродуктивний, відливки мають малу точність.

Машинний спосіб застосовують в масовому та серійному виробництві.

В залежності від стану форми перед заливанням металом вони можуть бути сирими або сухими.

Автоматична формовка застосовується в умовах масового виробництва або при виготовленні форм для однієї відливки (спеціалізовані автомати).

Вибір типу ливарної форми залежить від властивостей сплаву, розмірів, маси, форми відливки і серійності виробництва.

Способи лиття у разові форми:

1. Лиття в піщано-глиняні форми.

2. Лиття за моделями, що виплавляються.

3. Лиття в оболонкові форми.

Способи лиття у багаторазові форми:

1. Лиття в кокіль.

2. Лиття під тиском.

3. Відцентрове лиття.

4. Електрошлакове лиття.

5. Безперервне лиття.