Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
kurs lec-3-1.doc
Скачиваний:
68
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
14.54 Mб
Скачать

2.3. Аеродинамічний розрахунок ротора вітроустановки

Передумова проведення розрахунку – визначення вихідних даних, що містять такі основні показники:

  • потужність, яку сподіваються отримати від вітроагрегата (отримується за навантажувальними графіками споживача);

  • швидкість вітру, за якої розвивається задана потужність;

  • швидкохідність (кількість модулів) ротора за максимального коефіцієнта потужності цього типу ротора;

  • коефіцієнт потужності вітроустановки.

Розрахунок починається з визначення геометричних параметрів ротора з рівняння потужності вітроустановки:

,

де  – масова густина повітря, що залежить від температури та тиску атмосфери (за t=15С та р = 760 мм рт.ст.  = 0,125 кгс2м–4); F – площа обмаху ротора; vн – номінальна швидкість вітру;  – коефіцієнт потужності вітроустановки; k – коефіцієнт узгодження системних одиниць виміру (k=1/102 під час розрахунку в системі СІ).

Для крильчастих роторів поверхня обмаху становить

,

а потужність вітроустановки становитиме, кВт:

Діаметр ротора становитиме:

Для інших значень температур та тиску вводять поправку в рівняння потужності:

де В0 – 760 мм рт. ст.; В – поточне значення тиску.

У такому разі діаметр ротора дорівнюватиме:

.

Швидкість вітру, за якої ротор має розвивати задану для розрахунку потужність, приймають виходячи з метеоданих місцевості та умов, описаних у п. 2.2.

Наступним етапом розрахунку є обрання профілю лопатей.

Профіль встановлюється під потрібний кут атаки  до результуючої швидкості с. Кут, утворений хордою профілю з віссю ротора становить  + . Для кута атаки також наведено коефіцієнти піднімальної сили Сa (за полярами Лілієнталя, рис. 2.4), отримані експериментально для кожного виду профілю.

Послідовність визначення параметрів лопаті така:

  1. Визначають «робочий» діаметр вітроустановки:

де Р – потужність вітроустановки; FККД лопатей ( 0,9);

  1. Визначають швидкості на кінцях лопатей:

  • обирають (задають) швидкість вітру (v);

  • визначають швидкість вітру, що протікає через ротор:

  • приймають (задають) кількість модулів ротора:

u/v = z;

  • визначають колову швидкість:

u = v z;

  • визначають кут  (між вектором результуючої швидкості с та нап­рямком осі):

  • визначають результуючу швидкість:

(для швидкохідних вітроустановок с u).

  1. Визначають дійсний діаметр D:

  • відстань між лопатями:

де m – кількість лопатей;

  • ширину повітряної полоси між лопатями:

b = a cos;

  • діаметр:

  • довжину кола D;

  • кутову швидкість:

  • частоту обертання:

– доцільну ширину лопаті

Рис. 2.3. Швидкості та сили на лопаті вітряного двигуна: – швидкість вітру, яка проходить через ротор; u1 – відносна швидкість лопаті; с – результуюча швидкість лопаті; А – підйомна сила; S1, S2 – складові осьової сили; Т1, – складова підйомної сили; Т2 – складова сили опору;  – кут атаки;  – кут між напрямком швидкості с та віссю обертання ротора

  1. Визначають ширину та кут установки лопаті на 2/3 радіуса ротора:

  • визначають довжину кола на 2/3 радіуса;

  • визначають кількість модулів на 2/3 радіуса;

  • для обраного профілю за атласом (полярами Лілієнталя) (рис. 2.4) обирають доцільний кут атаки та визначають коефіцієнт піднімальної сили са;

  • доцільна ширина лопаті на 2/3 радіуса становить:

  • визначають кут :

  • кут установки лопаті становить  + .

  1. Визначають ширину та кут установки лопаті на зовнішньому кінці:

  • визначають довжину кола, що описує зовнішній кінець;

  • визначають кількість модулів;

  • обирають кут атаки та визначають коефіцієнт піднімальної сили;

  • визначають доцільну ширину лопаті:

  • визначають кут :

  • кут установки лопаті становить  + .

  1. Визначають ширину та кут установки лопаті на внутрішньому кінці лопаті (1/3 радіуса):

  • визначають довжину кола на 1/3 радіуса;

  • визначають кількість модулів;

  • приймають кут атаки та визначають кут піднімальної сили;

  • визначають кут  та кут установки лопаті  + .

  1. Визначають обернений коефіцієнт якості лопаті:

  • для прийнятого профілю та кута атаки за полярами визначають коефіцієнти піднімальної сили сa та опору сw;

  • визначають коефіцієнт (обернений) якості:

Р ис. 2.4. Поляри Лілієнталя для лопатей нескінченної довжини

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]