
- •Національний технічний університет україни
- •С.О. Кудря, в.М. Головко
- •Передмова
- •1. Принципи конструювання
- •1.1. Мета та завдання конструювання
- •1.2. Економічні засади конструювання
- •1.3. Поняття корисної віддачі та довговічності
- •1.4. Експлуатаційна надійність
- •1.5. Уніфікація виробничих рішень
- •1.6. Утворення номенклатури та рядів об’єктів виробництва
- •1.7. Загальні правила та методичні положення конструювання
- •Контрольні запитання до розділу 1
- •2. Конструювання вітроенергетичних установок
- •2.1. Загальні підходи до побудови систем вітроенергетичних установок
- •2.2. Вихідні положення до розрахунку вітроенергетичних установок
- •2.3. Аеродинамічний розрахунок ротора вітроустановки
- •Для крильчастих роторів поверхня обмаху становить
- •2.4. Визначення навантажень на елементи систем регулювання вітроустановок
- •2.5. Опори вітроустановок
- •2.6. Схеми генерування електричної енергії вітроустановками
- •2.7. Приклади розрахунків
- •Контрольні запитання до розділу 2
- •3. Конструювання сонячних енергетичних установок
- •3.1. Загальні підходи до побудови теплових сонячних енергетичних установок
- •Для окремої точки векторного простору співвідношення (3.1) становитиме:
- •Примітка: чисельник: дані за змінного кута нахилу;
- •3.2. Розрахунок фотоелектричних перетворювачів (сонячних батарей)
- •3.3. Приклади розрахунків
- •Контрольні запитання до розділу 3
- •4. Конструювання малих гідроелектростанцій
- •4.1. Основні схеми та склад споруд малих гідроелектростанцій
- •4.1.1. Схеми пригребельних гідроелектростанцій
- •4.1.2. Дериваційні схеми гідроелектростанцій
- •4.1.3. Гребельно-дериваційні (змішані) схеми гідроелектростанцій
- •4.1.4. Основні стадії проектування малих гідроелектростанцій
- •4.2. Гідрологічні та гідроенергетичні розрахунки під час конструювання малих гідроелектростанцій
- •4.2.1. Основні показники гідрологічних розрахунків
- •4.2.2. Методи оцінювання норми стоку
- •4.2.3. Визначення об’єму водосховища
- •4.2.4. Гідроенергетичні розрахунки
- •4.3. Турбіни малих гідроелектостанцій
- •4.3.1. Активні турбіни
- •4.3.2. Реактивні турбіни
- •4.4. Електрообладнання малих гідроелектростанцій
- •4.4.1. Вибір потужності генератора електростанції
- •4.4.2. Синхронні генератори
- •4.4.3. Асинхронні генератори
- •4.4.4. Автоматизація гідроелектростанцій
- •4.5. Приклади розрахунків
- •10. Визначення максимальних витрат весняного паводка, м3/с;
- •Контрольні запитання до розділу 4
- •5. Конструювання біогазових установок
- •5.1. Технологічна схема біогазової установки
- •Вміст органічних речовин у біомасі, що піддається ферментації, становить, %: – у стоках – 0,04…0,06;
- •5.1.1. Збирання та підготовка вхідної сировини
- •5.1.2. Метанове бродіння
- •5.1.3. Розподіл продуктів ферментації (бродіння)
- •5.1.4. Використання продуктів ферментації
- •5.2. Розрахунок основних блоків технологічного обладнання біогазових установок
- •5.2.1. Обладнання для підготовки вхідної маси
- •5.2.2. Визначення основних параметрів метантенка
- •5.2.3. Визначення основних параметрів газгольдера
- •5.2.4. Розрахунок кількості теплоти в установці
- •5.2.5. Визначення вихідних показників установки
- •5.3. Приклади розрахунків
- •Контрольні запитання до розділу 5
- •6.1. Структурні схеми геотермальних установок
- •6.1.1. Принципові схеми систем геотермального теплопостачання
- •6.1.2. Розрахунок об’єму видобування термальної води для забезпечення теплового навантаження системи з догріванням від пікової котельні
- •6.1.3. Кількість видобувних та поглинальних свердловин
- •6.2. Розрахунок теплообмінного обладнання геотермальних установок
- •6.2.1. Розрахунок потужності насоса для закачування теплоносія в поглинаючу свердловину
- •6.3. Приклади розрахунків
- •Контрольні запитання до розділу 6
- •Список літератури
- •Предметний покажчик
2.3. Аеродинамічний розрахунок ротора вітроустановки
Передумова проведення розрахунку – визначення вихідних даних, що містять такі основні показники:
потужність, яку сподіваються отримати від вітроагрегата (отримується за навантажувальними графіками споживача);
швидкість вітру, за якої розвивається задана потужність;
швидкохідність (кількість модулів) ротора за максимального коефіцієнта потужності цього типу ротора;
коефіцієнт потужності вітроустановки.
Розрахунок починається з визначення геометричних параметрів ротора з рівняння потужності вітроустановки:
,
де – масова густина повітря, що залежить від температури та тиску атмосфери (за t=15С та р = 760 мм рт.ст. = 0,125 кгс2м–4); F – площа обмаху ротора; vн – номінальна швидкість вітру; – коефіцієнт потужності вітроустановки; k – коефіцієнт узгодження системних одиниць виміру (k=1/102 під час розрахунку в системі СІ).
Для крильчастих роторів поверхня обмаху становить
,
а потужність вітроустановки становитиме, кВт:
Діаметр ротора становитиме:
Для інших значень температур та тиску вводять поправку в рівняння потужності:
де В0 – 760 мм рт. ст.; В – поточне значення тиску.
У такому разі діаметр ротора дорівнюватиме:
.
Швидкість вітру, за якої ротор має розвивати задану для розрахунку потужність, приймають виходячи з метеоданих місцевості та умов, описаних у п. 2.2.
Наступним етапом розрахунку є обрання профілю лопатей.
Профіль встановлюється під потрібний кут атаки до результуючої швидкості с. Кут, утворений хордою профілю з віссю ротора становить + . Для кута атаки також наведено коефіцієнти піднімальної сили Сa (за полярами Лілієнталя, рис. 2.4), отримані експериментально для кожного виду профілю.
Послідовність визначення параметрів лопаті така:
Визначають «робочий» діаметр
вітроустановки:
де Р – потужність вітроустановки; F – ККД лопатей ( 0,9);
Визначають швидкості на кінцях лопатей:
обирають (задають) швидкість вітру (v);
визначають швидкість вітру, що протікає через ротор:
приймають (задають) кількість модулів ротора:
u/v = z;
визначають колову швидкість:
u = v z;
визначають кут (між вектором результуючої швидкості с та напрямком осі):
визначають результуючу швидкість:
(для швидкохідних вітроустановок с u).
Визначають дійсний діаметр D:
відстань між лопатями:
де m – кількість лопатей;
ширину повітряної полоси між лопатями:
b = a cos;
діаметр:
довжину кола D;
кутову швидкість:
частоту обертання:
– доцільну
ширину лопаті
Рис.
2.3.
Швидкості та сили на лопаті вітряного
двигуна:
–
швидкість вітру, яка проходить через
ротор; u1
– відносна швидкість лопаті;
с
– результуюча швидкість лопаті; А
– підйомна сила; S1,
S2
– складові осьової сили;
Т1,
–
складова підйомної сили; Т2
–
складова сили опору;
–
кут атаки;
– кут між напрямком швидкості с
та віссю обертання ротора
Визначають ширину та кут установки лопаті на 2/3 радіуса ротора:
визначають довжину кола на 2/3 радіуса;
визначають кількість модулів на 2/3 радіуса;
для обраного профілю за атласом (полярами Лілієнталя) (рис. 2.4) обирають доцільний кут атаки та визначають коефіцієнт піднімальної сили са;
доцільна ширина лопаті на 2/3 радіуса становить:
визначають кут :
кут установки лопаті становить + .
Визначають ширину та кут установки лопаті на зовнішньому кінці:
визначають довжину кола, що описує зовнішній кінець;
визначають кількість модулів;
обирають кут атаки та визначають коефіцієнт піднімальної сили;
визначають доцільну ширину лопаті:
визначають кут :
кут установки лопаті становить + .
Визначають ширину та кут установки лопаті на внутрішньому кінці лопаті (1/3 радіуса):
визначають довжину кола на 1/3 радіуса;
визначають кількість модулів;
приймають кут атаки та визначають кут піднімальної сили;
визначають кут та кут установки лопаті + .
Визначають обернений коефіцієнт якості лопаті:
для прийнятого профілю та кута атаки за полярами визначають коефіцієнти піднімальної сили сa та опору сw;
визначають коефіцієнт (обернений) якості:
Р
ис.
2.4.
Поляри Лілієнталя для лопатей нескінченної
довжини