4. Основні експлуатаційні особливості компресора та його пуск

Компресор вибухонебезпечний, так як температура спалаху мастила, що знаходиться у циліндрах, складає 220 ... 240С (такої температури можна досягти при адіабатному стиснені повітря при =6), а гримуча суміш, утворена від нагару, може спалахнути і раніше. Тому гранична ступінь підвищення тиску повітря, що утворюється в одній ступені, обмежена температурою спалаху мастил і не повинна перевищувати і перед пуском компресора необхідно ввімкнути систему охолодження компресора і мастильний насос (якщо він встановлений окремо), а також необхідно вести контроль температури повітря на виході, яка не повинна перевищувати 160С.

Через зворотно-поступальний рух поршнів подача газу нерівномірна, тому тиск в напірній магістралі коливається, що можна спостерігати по ударам зворотного клапана.

Наявність мастила та вологи в газі, що подається, вимагає встановлення спеціального мастиловологовідділювача на напірній магістралі.

Попадання мастила і нагару з компресора в напірну магістраль і повітрозбірник також може призвести до вибуху цих елементів установки.

5. Методика випробувань

При роботі компресора здійснюється політропний процес стиснення газу з охолодженням. В цьому випадку показник політропи m менше показника адіабати k.

Основна мета даної роботи – визначити основні характеристики компресора при певному режимі роботи:

де - ступінь підвищення тиску компресора; - політропний ККД.

Крім цього наближено визначають політропний напір без проміжного охолодження (між циліндрами), адіабатний і ізотермний напори компресора для порівняння їх значень і виявлення змін роботи, затраченої на стиснення і переміщення газу при різних процесах його стиснення.

6. Визначення продуктивності компресора

Продуктивність компресора визначають за допомогою витратомірної діафрагми 13 (див. рис. 1.1), що встановлюється в перерізі скидної труби (після повітрозбірника), по тарувальним графікам відповідно до показів манометра Δр₅ і термометра t₅, що встановлюються перед діафрагмою.

Порядок побудови тарувальної кривої аналогічний тому, який використо-вувався в роботі “Випробовування відцентрового вентилятора”. Але тут викорис-товують лише одну діафрагму. Тарувальні криві остаточно перевіряють експери-ментально.

Криві для визначення витрати побудовані для атмосферного тиску мм рт. Ст. І к. При інших атмосферних умовах величину вагової витрати визначають з виразу

G = G₀ ,

де визначають за атмосферними параметрами досліду, а ₀ = 1,2 кгс/м³.

Якщо ступінь підвищення тиску мало відрізняється від розрахункового, продуктивність компресора визначається наближено за формулою

Q = Q_р і G = Q,

де Q_р=3 м³/хв – розрахункова продуктивність;

n_р= 960 об/хв – розрахункова частота обертання.

7. Визначення ступеня підвищення тиску (стиску) газу в компресорі

Ступінь підвищення тиску газу в компресорі визначають стиском газу в кожному циліндрі: в першому циліндрі і в другому – , або , якщо (як часто приймається), а в компресорі в цілому виходять з виразу