5.3.1.Параметиізовані класи (шаблони)

Для мов зі строгим контролем типів даних успадкування є не кращий спосіб побудови контейнерних класів, тому що в цьому випадку необхідно вводити нові підкласи й у підсумку бібліотека сильно розростається. Інший шлях полягає в розробці класів, у яких тип передається як параметр. Такі класи називаються параметризованими шаблонами.

template <class T> class List {

// T - параметр шаблон, тип даних, альтернатива (void*)

public:

void addElement(T newValue);

T firstElement();

ListIterator <T> iterator();

private:

Link <T>* firstLink;

};

Template <class T> class Link {

public:

T value;

Link * nextLink;

Link (T, Link*);

};

Функції, які визначають методи в шаблоні класу, повинні так само описуватися як шаблони.

template <class T> void List <T>::addElement (T newValue) {

firstLink = new Link(newValue, firstLink);

//першим елементом стає той, котрий тільки що доданий

}

template <class T> T List <T>:: firstElement(){

Link* first = firstLink;

T result = first ( value;

FirstLink = first ( nextLink;

delete first;

return result;

}

template <class T> Link<T>::Link (T v, Link *n):value(v), nextLink(n) {};

Використовуючи таке визначення, зручно створювати списки різного типу:

List <int> one; //список цілих

List <double> two; //список дійсних

List <char> three; //список символів

Крім явних достоїнств, які складаються в зручності використання шаблонів, вони мають і ряд недоліків:

1. Шаблон не дозволяє визначати списки різнотипних даних, тому що всі елементи повинні відповідати оголошеному типу. Однак цей недолік можна обійти, якщо замість елементів зберігати покажчики на них.

52. Використання шаблонів приводить до різкого збільшення коду, тому що їхня реалізація в основному інтерпретується через складні макроси. У результаті для кожного нового параметра створюються нові класи й реалізації методів.

5.3.2.Ітератори stl

Ітератори STL складаються з пар значень, що відзначають початок і кінець контейнерних структур, тобто задають деякий діапазон значень. Причому кінцеве значення ітератора розглядається не як частина обумовленого діапазону, а як позамежний елемент. Коли інкрементація (++) застосовується до ітератора, що вказує на останній елемент у послідовності, то ітератор приймає позамежне значення. Оператор разйменування (*) здійснює доступ до даних, що визначаються ітератором. Крім того, у стандартних контейнерних класах ітератор, що вказує на початок діапазону, визначається функцією begin(), а на кінець діапазону – функцією end().

Контейнерний клас, що входить в STL, не використає ітератор, як “дружні” класи, визначає тип даних для ітератора, а також методи, які повертають значення ітератора. Наприклад, інтератор для класу списку визначається в такий спосіб:

template <class T> class List {

public:

typedef ListIterator <T> iterator;

iterator begin(){

// повертає ітератор у вихідний стан

return ListIterator <T> (firstLink);

}

iterator end(){

// повертає позамежний елемент

return ListIterator <T> (0);

}

};

template <class T> class ListIterator {

public:

ListIterator (Link <T>* sl):currentLink(sl) {};

void operator ++ (){

// перехід до наступного елемента

currentLink = current ( nextLink;

}

T operator * (){

//повернути поточний елемент (разйменування)

return currentLink ( value;

}

bool operator = = (ListIterator <T>& rigth){

return current = = rigth.currentLink; };

private:

Link <T>* currentLink;

};

Тепер ітератор може бути оголошений й ініціалізований деяким списком:

List <int> aList;

List <int>:: iterator start = aList.begin();

List <int>:: iterator end = aList.end();

А сам цикл поелементного перегляду буде виглядати так:

for(;iterator itr != end; itr++)

{cout << (*itr) << endl;}