2. Методика виконання роботи

Робота виконується за індивідуальними даними кожного студента, якими є:

• топографічна карта ділянки, що підлягає АФЗ;

• вихідні дані для розрахунку планового АФЗ видає викладач.

1. Розрахунок планового АФЗ виконати за наведеними вище формулами.

2. За розрахованими даними скласти проект планового АФЗ на топографічній карті в олівці. Нанесення осі першого маршруту АФЗ слід виконувати вздовж північної або південної рамки карти з таким розрахунком, щоб границя АФЗ перекривалася не менше 25-30% робочої площі аерофотознімка(див. рис. 1.1). Центр першого аерофотознімка на осі першого маршруту слід наносити на відстані B_x від східної (західної) рамки карти за границею ділянки АФЗ.

3. Відносно осі першого маршруту через відстань B_y нанести осі решти маршрутів

4. Нанести на карті зони поперечного перекриття між суміжними маршрутами на ділянці АФЗ.

5. Нанести на карті площу, яку покриває окремий аерофотознімок та площі подвійного і потрійного поздовжнього перекриття аерофотознімків одного маршруту.

6. Викреслити проект планового АФЗ на кальці (зняти копію з топографічної карти).

7. Скласти умовні позначення та виконати відповідне позарамкове оформлення.

2. Оформлення роботи

До захисту роботу оформити за такою схемою:

• вказати номер, тему, мету роботи;

• привести вихідні дані, розрахунок параметрів планового АФЗ з коротким поясненням та висновками вкінці пояснювальної записки;

• викреслити проект планового АФЗ на кальці з умовними позначеннями та з позарамковим оформленням.

4 Контрольні запитання

1. Види аерофотознімання та її призначення.

2. Аерофотознімальне та аеронавігаційне обладнання.

3. Класифікація аерофотоапаратів

4. Будова аерофотоапаратів

5. Від яких факторів залежить масштаб аерофотознімання?

6. Як пов’язані між собою величини m_а/зн; f_к; H_ф?

7. Від яких факторів залежить вибір типу носія для АФЗ?

8. Як обчислити абсолютну висоту аерофотознімання?

9. Як впливає рельєф місцевості на поздовжнє і поперечне перекриття аерофотознімків?

10. Від яких факторів залежить величина базису на аерофотознімку?

11. Які процеси входять в склад робіт при аерофотозніманні?

12. Роль метеорологічних умов для аерофотознімання.

13. Які метеофактори негативно впливають на якість аерофотознімання?

14. Пори року, непридатні для аерофотознімання.

15. Як нанести на топографічну карту площу, яку покриває окремий аерофотознімок?

16. Як нанести на топографічну карту зону поперечного перекриття між маршрутами аерофотознімання?

17. Як нанести на топографічну карту зону поздовжнього потрійного перекриття аерофотознімків?

Лабораторна робота №2 Тема: Оцінка якості планового аерофотознімання

Мета роботи:

• засвоїти методику оцінювання фотограмметричної та фотографічної якості матеріалів аерофотознімання;

• набути практичних навиків з виготовлення накидного монтажу аерофотознімання.

1. Основні положення

Від якості аерофотознімання залежить можливість використання аерофотосвітлин для подальшої фотограмметричної обробки, якість і вартість наступних робіт і кінцевих результатів. Оцінка якості матеріалів планового аерофотознімання (АФЗ) полягає у визначенні кількісних і якісних параметрів на основі діючих Положень [8].

Оцінці підлягають наступні показники:

• фотографічна якість аерофотосвітлин;

• поздовжнє і поперечне перекриття аерофотознімків;

• прямолінійність маршрутів АФЗ;

• правильність орієнтування аерефотоапарату (АФА);

• горизонтальність аерефотознімків;

• сталість масштабу;

• якість вирівнювання аероплівки.

Фотографічну якість аерофотосвітлин оцінюють наосновісенситометричних вимірювань, а у навчальних цілях – візуально. До фотографічної якості аерофотосвітлин ставляться наступні вимоги:

• висока різкість зображення, особливо на краях аерознімків;

• рівномірна оптична густина і достатня контрастність зображення (на аеросвітлинах не повинно бути абсолютно чорних і білих ділянок);

• достатня проробка деталей на світлих і тіньових ділянках:

• відсутність оптичних, хімічних і механічних пошкоджень зображення (засвітів, полос, подряпин, зображення хмар або тіней від них, жовтих плям, як результат неякісної фотохімічної обробки і т. п.)

Оцінку якості АФЗ виконують на накидному монтажі. Накидний монтаж (НМ) це тимчасове, приблизне з’єднання контактних аерофотознімків у загальну картину сфотографованої місцевості.

НМ виготовляють на дерев’яному щиті (креслярська дошка), аерофотосвітлини закріплюють на ньому кнопками. Спочатку аерофотознімки сортують по-маршрутно, а монтаж починають з верхнього правого аерофотознімка верхнього маршруту, з’єднуючи суміжні аерофотознімки за контурами в середній частині зони поздовжнього перекриття способом „мигання”. До першого маршруту монтують аерофотознімки другого маршруту, з’єднуючи їх за поперечним і поздовжнім перекриттями, розподіляючи порівну неспівпадання контурів, у загальну картину сфотографованої місцевості. Монтаж проводять так, щоб наступний аерофотознімок не закривав номера попереднього.

Для оцінки поздовжнього (Р_x) і поперечного (P_y) перекриття використовують фотограмметричну лінійку, довжина шкали якої рівна стороні аерофотознімка і поділена на 100 частин, тобто виражає відстані в процентах від сторони аерофотознімка.

Для визначення поздовжнього перекриття лінійку укладають так, як показано на рис.2.1.

Рисунок 2.1 - Визначення поздовжнього перекриття аерофотознімків.

При поздовжньому перекритті меншому 56% фотограмметричну обробку аерофотознімків виконати важко, а іноді неможливо. Аерофотознімки з поздовжнім перекриттям меншим 50% - бракують.

Поперечне перекриття визначають так, як показано на рисунку 2.2.

Рисунок 2.2 – Визначення поперечного перекриття аерофотознімків

Мінімальне поперечне перекриття допускається до 20%, при менших поперечних перекриттях виникають фотограмметричні розриви і такі аерофотознімки бракують.

Прямолінійність маршруту (n,%) оцінюють за величиною l (%), найбільшого відхилення головної точки одного з аерофотознімків маршруту від прямої L, яка з’єднує на накидному монтажі головні точки крайніх аерофотознімків цього ж маршруту (Рис. 2.3).

Оскільки, при P_x 50% головні точки аерофотознімків на накидному монтажі закриті, відстань L і стрілку прогину l виміряють по верхньому або по нижньому краю маршруту так, як це показано на рис. 2.4.

Рисунок 2.3 – Визначення прямолінійності маршруту

Величину непрямолінійності (n) обчислюють за формулою:

, (2.1)

де l – максимальне відхилення;

L – довжина замикаючої прямої.

При n 3% аерофотознімки бракують.

Головні точки аерофотознімка визначають точкою перетину двох прямих, які з’єднують протилежні координатні мітки аерофотознімка.

Правильність орієнтування аерофотоапарату (АФА) („ялинку”) перевіряють шляхом вимірювання на накидному монтажі кутів між поздовжніми сторонами аерофотознімків і базисом фотографування - лініями, які з’єднують центри (головні точки) суміжних аерофотознімків. Вимірювання виконують з допомогою транспортира або кутової шкали на фотограмметричній лінійці, як це показано на рис.2.4.

Рисунок 2.4 – Контроль орієнтування АФА („ялинка”)

При 5^о аерофотознімки бракують.

Оцінку кутів нахилу аерофотознімків виконують за показами круглого рівня АФА. Ціна поділки круглого рівня 1^о. Визначення кута нахилу аерофотознімка показано на рис.2.5.

Рисунок 2.5 – Круглий рівень аерофотознімка ( = 3^о)

Максимальний кут нахилу аерофотознімка для планового аерофотознімання допускається до 3^о.

Відхилення від заданого масштабу чи від заданої висоти фотографування визначають за показами радіовисотоміра або за формулою:

, (2.2)

де H₁ і H₂ – висота фотографування першого і другого аерофотознімків відповідно;

l₁ і l₂ – відстані між двома точками на першому і другому аерофотознімках відповідно.

Зміни висоти фотографування в межах одного маршруту не повинні перевищувати 50 м. Відхилення фактичної висоти фотографування від заданої допускається не більше 5%, а при висоті фотографування до 1000 м. – не більше 50 м.

Оцінку якості вирівнювання аероплівки виконують шляхом вимірювання відхилення зображень контрольних ниток від прямої лінії на краях аерознімка. Вказані відхилення не повинні перевищувати 0,1 мм при фокусних відстанях АФА 70 – 100 мм. Загальна оцінка виконується за трьохбальною системою.