7 Питання

В зошиті

Румби можуть бути вираховані за значеннями дирекційних кутів…..

8-

9

Визначити напрямки на топографічній карті і місцевості можна за допомогою азимутів: дійсний азимут – кут між північним напрямком географічного (дійсного) меридіана і напрямком на певну точку; магнітний азимут– кут між північним напрямком магнітного меридіана і напрямком на певну точку.

При переході від дійсного азимута до магнітного необхідно враховувати магнітне схилення – кут між північними напрямками дійсного і магнітного меридіанів.

         Дирекційний кут – це кут, виміряний на топографічній карті між північним напрямком вертикальної лінії кілометрової сітки і напрямком на точку.

         Рельєф на карті зображується горизонталями – лініями перерізу нерівностей місцевості горизонтальними площинами, проведеними через однакові проміжки за висотою. Відстань між сусідніми січними площинами називається висотою перерізу.

 

10 Топографічна карта світу має багатоаркушевий вигляд. Поділ карти на аркуші називаєтьсярозграфленням, а прийнята система їх позначення – номенклатурою. Номенклатура знаходиться в тісній залежності як від масштабу карти, так і від географічного розміщення (за географічною широтою і довготою) зображеної на даному аркуші території.  За основу розграфлення і номенклатури топографічних і оглядово-топографічних карт всіх масштабів взято розграфлення й номенклатуру аркушів міжнародної карти масштабу 1:1 000 000. її рамки – трапеції, утворені меридіанами й паралелями, проведеними відповідно через 6° довготи і 4° широти (рис. 3).

11 Визначення площ земельних ділянок є одним з найважливіших видів геодезичних робіт для цілей земельного кадастру.

Залежно від господарської значимості земельних ділянок, наявності планово-топографічного матеріалу, топографічних умов місцевості й необхідної точності застосовують різні способи визначення площ.

1. Аналітичний, коли площа обчислюється за результатами вимірів ліній на місцевості, за результатами вимірів ліній і кутів на місцевості або по їхніх функціях (координатам вершин фігур).

2. Графічний, коли площа обчислюється за результатами

вимірів ліній або координат на плані (карті).

3. Механічний, коли площа визначається за планом за допомогою спеціальних приладів (планіметрів) або пристосувань (палеток). Іноді ці способи застосовують комбіновано, наприклад, частина лінійних величин для обчислення площі визначають за планом, а частину беруть із результатів вимірів на місцевості.

Площі можна також визначити на ЕОМ по цифровій моделі місцевості по спеціальній програмі.

При аналітичному способі визначення площ застосовуються формули геометрії, тригонометрії й аналітичній геометрії. При визначенні площ невеликих ділянок (для обліку площ, зайнятих будовами, садибами, площ оранки, посіву) ділянки розбиваються на найпростіші геометричні фігури, переважно трикутники, прямокутники, рідше трапеції. У цьому випадку площі ділянок визначаються як суми площ окремих фігур, що обчислюють по лінійних елементах - висотам і підставам.

Якщо по границях ділянки виконані геодезичні виміри, то площа всього ділянки або його частини можна обчислити по формулах, наведеним стосовно до наступних фігур ділянок (рис. 23.1).

Рис.23.1 Геометричні фігури для визначення площ дільниць (а, б)

Трикутник (рис.23.1  а). Площа Трикутника визначається по сторонах l₁ и l₂, куту β₂, ув'язненому між ними, за формулою