- •Полтава
- •Умовні скорочення
- •Розділ 1. Основи аналізу і синтезу логічних пристроїв
- •1.1. Загальні відомості про цифрові автомати
- •1.2. Логічні основи цифрової обчислювальної техніки
- •1.3. Арифметичні основи обчислювальної техніки
- •1.4. Основи синтезу логічних пристроїв
- •1.5. Лабораторний практикум. Дослідження складних логічних елементів
- •Контрольні запитання та завдання
- •Розділ 2. Аналіз і синтез комбінаційних функціональних цифрових вузлів
- •2.1. Шифратори і дешифратори
- •2.2. Мультиплексори і демультиплексори
- •2.3. Перетворювачі кодів, схеми контролю та компаратори слів
- •2.4. Лабораторний практикум. Дослідження схем комбінаційних цифрових пристроїв
- •Контрольні запитання та завдання
- •Розділ 3. Аналіз і синтез послідовнісних функціональних цифрових вузлів
- •3.1. Тригери
- •3.2. Регістри
- •3.3. Лічильники та дільники частоти слідування імпульсів
- •3.4. Основи синтезу послідовнісних цифрових пристроїв
- •3.5. Лабораторний практикум. Дослідження схем послідовнісних цифрових пристроїв
- •Контрольні запитання та завдання
- •Розділ 4. Пристрої пам’яті
- •Загальні відомості про запам’ятовувальні пристрої
- •Класифікація напівпровідникових запам’ятовувальних пристроїв
- •4.2. Постійні та оперативні запам’ятовувальні пристрої
- •Лабораторний практикум. Дослідження запам’ятовувальних пристроїв
- •Контрольні запитання та завдання
- •Розділ 5. Основи побудови арифметико-логічних і процесорних пристроїв
- •5.1. Алгоритми виконання арифметичних операцій над двійковими числами зі знаком
- •Виконання арифметичних операцій у пристроях із „плавучою” комою
- •5.2. Суматори
- •5.3. Помножувачі двійкових чисел
- •5.4. Арифметико-логічні пристрої. Узагальнена структура процесорного пристрою
- •5.5. Лабораторний практикум. Дослідження схем цифрових автоматів, що виконують арифметичні операції
- •Контрольні запитання та завдання
- •Контрольні завдання
- •1. Виконання арифметичних операцій в еом
- •Варіанти завдання:
- •2. Синтез логічних пристроїв
- •Порядок виконання завдання:
- •Варіанти завдання:
- •Використана література
5.5. Лабораторний практикум. Дослідження схем цифрових автоматів, що виконують арифметичні операції
У даному лабораторному практикумі проводяться дві лабораторні роботи: „Дослідження суматорів” та „Дослідження ЦА, що виконують арифметичні операції”.
У першій лабораторній роботі досліджуються три різновиди суматорів двійкових чисел: комбінаційний паралельний, послідовний та накопичувальний суматор. У звіті відображаються таблиці функціонування і висновки стосовно принципу їх роботи.
У другій лабораторній роботі досліджуються пристрій додавання та віднімання трирозрядних двійкових чисел із знаком та пристрій множення на основі комбінаційного суматора. Схеми дослідження, які бажано створити заздалегідь, дозволяють виконувати ці арифметичні операції із використанням комбінаційного суматора.
У звіті відображаються таблиці функціонування пристроїв і висновки стосовно принципу їх роботи.
Контрольні запитання та завдання
1. Назвіть порівняльні переваги і недоліки прямого, оберненого і додаткового кодів.
2. Що таке операція доповнення двійкового числа і для чого вона застосовується в ЕОМ?
3. Виконайте додавання чисел із знаком у двійковій системі числення з використанням додаткового коду: а) 3410 і 7510, б) – 3410 і 7510, в) 3410 і – 7510, г) – 3410 і – 7510. Перевірте отримані результати у десятковій системі.
4. Які ознаки переповнення розрядної сітки при додаванні двійкових чисел із знаком у додатковому коді?
5. Виконайте множення чисел 1101102 і 10112. Перевірте результат у десятковій системі.
6. Який існує зв’язок між розрядністю добутку і співмножників при виконанні множення двох чисел у формі з фіксованою комою? Визначте розрядність результату множення чисел 110111002 та 111011112.
7. Виконайте ділення числа 28610 на 1310 у двійковій системі числення з використанням алгоритму без відновлення остачі, результат перевірте у десятковій системі.
8. Поясніть порядок додавання та множення двійкових чисел у формі з „плавучою” комою. Як відбувається додавання двох чисел, поданих у формі з „плавучою” комою, якщо числа мають різні порядки?
9. Що називається суматором? Навести та пояснити класифікацію суматорів.
10. Зобразити схему та пояснити роботу двійкового однорозрядного напівсуматора.
11. Зобразити схему та пояснити роботу двійкового однорозрядного суматора на напівсуматорах.
12. Що називають мажоритарним елементом? Зобразити схему та пояснити роботу двійкового однорозрядного суматора на мажоритарному елементі.
13. Зобразити схему та пояснити роботу двійкового паралельного багаторозрядного суматора.
14. Зобразити схему та пояснити роботу двійкового послідовного багаторозрядного суматора.
15. Зобразити схему та пояснити роботу пристрою додавання і віднімання двійкових чисел із знаком на основі суматора.
16. Зобразити схему та пояснити роботу матричного помножувального блока.
17. Зобразити схему та пояснити роботу помножувача двійкових чисел, що реалізовує метод додавання часткових добутків зі зсувом.
18. Що таке АЛП? Для чого він призначений?
19. Пояснити роботу автомата, призначеного для додавання і віднімання двійкових чисел із знаком у режимах додавання і віднімання чисел.
20. Пояснити склад і призначення елементів схеми пристрою множення двійкових чисел на основі комбінаційного суматора.
21. З чого складається процесорний пристрій? Пояснити призначення його складових частин.
22. Що називається мікрокомандою? Навести декілька прикладів мікрокоманд.
23. Що розуміють під апаратною і програмною реалізацією складних цифрових автоматів?
24. Які цифрові автомати і логічні елементи містить у собі арифметико-логічний пристрій?
25. З чого складається універсальний програмний автомат? Пояснити призначення його складових частин.
ДОДАТОК