Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КРИМІНАЛІСТИКА_ПЛАНИ СіПЗ_ДГУ 2012.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
841.73 Кб
Скачать

Методичні рекомендації та завдання щодо підготовки до семінарського заняття

Вихідним положенням для заняття по даній темі є положення про розслідування злочину як процесу пізнання минулої події, яке протікає у формі доказування.

Багатоликий і надзвичайно складний світ злочинів потребує, щоб його розпізнавали, уважно вивчали і досліджувати з метою профілак­тики, розкриття та розслідування. Як і будь-яка інша наука, криміналістика вирішує це завдання, застосовуючи певну методологію наукового дослідження. З точки зору матеріалістичної діалектики, методологія являє собою вчення про методи пізнання і перетворення дійсності, принципи організації пізнавальної та практико-перетворювальної діяльності взагалі, з одного боку, а з іншого – сукупність методів, прийомів і засобів досліджень, які застосовуються у будь-якій науці. У структурі методів криміналістики, заснованих на матеріалістичній діалектиці, виділяють загальнонаукові і спеціальні методи науки і практичної діяльності. Особливість пізнання злочину як події минулого обумовлює використання такого методу, що дістав назву криміналістичної ідентифікації (ототожнення).

У ході самостійної підготовки варто враховувати спірні моменти по темі. Ряд авторів до криміналістичної ідентифікації включає і встановлення групової приналежності, виділяючи в зв'язку з цим індивідуальну та групову ідентифікацію. А деякі вчені заперечують існування криміналістичної діагностики. Відповідно цим поглядам побудовані підручники. Тому, готуючись до заняття з питань, пов'язаних з криміналістичною діагностикою, треба мати на увазі, що корисними у цьому відношенні можуть бути лише певні літературні джерела (наприклад: Криминалистика: том 1. Учебник / Под ред. проф. Р.С. Белкина, В.П. Лаврова, И.М. Лузгина. – М.: Академия МВД СССР, 1987. С. 76-80; Макаренко Є.І. Вступ у криміналістику. – Дніпропетровськ: АМСУ, 2000. С. 178-189; та деякі ін.).

Готуючись до заняття, студенти зобов'язані в своїх зошитах:

● Законспектувати визначення понять: ознаки і властивості об'єкта, ідентифікаційної ознаки, ідентифікаційної сукупності ознак, ідентифікаційного поля, ідентифікаційного періоду.

● Виготовити схему, в якій відобразити розбіжності положень криміналістичної ідентифікації – встановлення групової приналежності – криміналістичної діагностики (порівняння цих понять доцільно здійснювати за такими моментами: сутність, об'єкти, види об'єктів, суб'єкти, види, форми, значення для практики).

Під час семінару перевіряється виконання цього завдання, здійснюється опитування студентів за основних питань теми, після чого вони переглядають відеофільм «Криміналістична ідентифікація», а у подальшому під керівництвом викладача знайомляться з матеріалами криміналістичних експертиз із метою:

● виділити серед об'єктів криміналістичного дослідження ті, стосовно яких мала місце криміналістична ідентифікація, встановлення групової приналежності або криміналістична діагностика (людина, тварина, рідина, газ, сипуча речовина, пилевидна речовина, предмет, ділянка місцевості); вид, форму, суб'єкта криміналістичної ідентифікації, встановлення групової приналежності чи діагностики;

● визначити за висновком криміналістичної експертизи, протоколом пред'явлення для впізнання, довідкою про перевірку за криміналістичним обліком і т. ін., що містяться в копіях кримінальних справ, у яких із них вирішено питання про ідентифікацію, встановлення групової приналежності, діагностичного характеру;

● визначити за матеріалами кримінального провадження значення висновків експерта щодо ідентифікації або встановлення групової приналежності для розкриття і розслідування кримінального правопорушення.

Л І Т Е Р А Т У Р А :

Основна: Криміналістика: Підручник для студентів юрид. спец. вищих закладів освіти / Глібко В.М., Дудніков А.Л., Журавель В.А. та ін. / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2004.– 684 с.

Додаткова: Белкин Р.С., Сегай М.Я. Равен самому себе. - К.: Лыбидь, 1991; Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. Общая и частные теории. – М., 1987. С. 195-208; Кирсанов З.И. Криминалистическое распознание и диагностика. – В кн.: Современные проблемы судебной экспертизы и пути повышения эффективности деятельности судебно-экспертных учреждений в борьбе с преступностью. – М., 1983; Колмаков В.П. Идентификационные действия следователя. М.: Юрид. лит., 1977; Корухов Ю.Г. Криминалистическая диагностика. - М., 1998; Лук’янчиков Є.Д. Методологічні засади інформаційного забезпечення розслідування злочинів: Монографія. – К.: НАВСУ, 2005. – 360 с.; Макаренко Є.І. Вступ у криміналістику. Навч. посібник. – Дніпропетровськ: АМСУ, 2000. С. 163-191; Седова Т.А. Проблемы методологии и практики нетрадиционной криминалистической идентификации. – Л.: ЛГУ. 1986; Снетков В.А. Проблемы криминалистической диагностики. - М., 1972.- Вып. 23; та ін.

Р озділ 2. КРИМІНАЛІСТИЧНА ТЕХНІКА

Тема

5

НАУКОВІ ЗАСАДИ

КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ТЕХНІКИ ТА ЇЇ ГАЛУЗЕЙ

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ (2 години)

Місце проведення заняття: навчально-методична лабораторія кафедри кримінально-правових дисциплін.

Мета заняття: ознайомлення з арсеналом техніко-криміналістичних засобів, що застосовуються для виявлення, фіксації, вилучення та дослідження доказової інформації під час кримінального провадження.

Матеріальне забезпечення: ● Копії кримінальних справ про окремі види злочинів для безпосереднього ознайомлення студентів із способами застосування техніко-криміналістичних засобів під час проведення окремих слідчих дій;

● Відеодвійка для перегляду фільму «Криміналістична техніка» (10 хв.).

План семінару:

  1. Поняття, завдання і система «Криміналістичної техніки» як розділу науки криміналістики.

  2. Класифікація техніко-криміналістичних засобів, прийомів і методів в криміналістиці та правові засади й умови їхнього застосування під час розслідування злочинів та судового розгляду кримінальних справ.

3. Техніко-криміналістичні засоби і методи, що використовуються для збирання інформації щодо злочину і його учасників під час провадження слідчих дій та набори, в які вони комплектуються.

4. Техніко-криміналістичні засоби і методи, що застосовуються для лабораторних досліджень речових доказів.