Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КРИМІНАЛІСТИКА_ПЛАНИ СіПЗ_ДГУ 2012.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
841.73 Кб
Скачать

Методичні рекомендації та завдання щодо підготовки до семінарського заняття

Готуючись до семінарського заняття, варто з'ясувати, що чинне законодавство України передбачає відповідальність за суспільно небезпечні діяння, результати яких можуть мати ознаки кримінальних (злочин і кримінальний проступок), адміністративних, цивільних та інших правопорушень. Тому не всяка протиправна діяльність є злочинною. Злочинна діяльність – це посягання особи на об'єкти кримінально-правової охорони та об'єктивні умови, пов'язані з ними.

Злочинна діяльність є складним соціальним явищем, яке досліджується кількома правничими науками. Кожна з них досліджує певну групу закономірностей цього явища. Так, кримінальне право вивчає поняття, види, склад злочинів і заходи покарання за них; кримінальний процес – процесуальний порядок кримінального провадження під час досудового та судово­го слідства; кримінологія – причини й умови вчинення злочинів і заходи щодо запобігання останнім. Ці та інші науки в цілому є необхідним комплек­сом юридичних та науково-технічних знань, що визнача­ють напрямки кримінально-правової боротьби зі злочинністю.

У процесі самостійної роботи над темою треба враховувати, що злочинна діяльність має певну структуру, основними складовими якої є такі чотири елементи: суб'єкт злочинної діяльності, предмет злочинної діяльності, спосіб і засіб злочинної діяльності та сліди злочину. З'ясовуючи їх, варто мати на увазі, що теорія механізму вчинення злочину та гносеологічні основи виникнення криміналістичної інформації висвітлюються лише у підручниках (посібниках), виданих ученими-криміналістами за останні десятиріччя.

Представників криміналістичної науки злочин привертає увагу також, але не взагалі, не як складне соціальне явище, а як протиправна діяльність, як акт людської поведінки. Встановлення об'єктивної істини ґрунтується на тім, що кожний злочин – це певне діяння, котре в силу всезагального закону про взаємозв'язок і обумовленість усіх предметів, фактів і явищ матеріального світу детерміноване навколишнім середовищем, обумовлюється ним, відображається в ньому.

Всезагальна властивість відображення матерії дозволяє подію злочину інтерпретувати як процес відображення і слідоутворення. Якщо якась подія існувала в минулому, то обов'язково мають бути сліди-відбитки. Отже, всякий матеріальний об'єкт, подія або явище несе інформацію і є її джерелом. При цьому доказовою інформацією в кримінальному процесі є інформація, отримана з будь-яких установлених законом джерел із дотриманням процесуальних вимог, що використовується для логічного доказування певних обставин у кримінальній справі. Згідно ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказової інформації з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Такий діяльнісний підхід інтегрує різноманітні криміналістичні засоби і методи, спрямову­ючи їх на пізнання характеру події злочину та утворених слідів.

На початку семінарського заняття викладач здійснює контрольне опитування студентів за наведеними вище питаннями теми. Доповіді студентів поєднуються з подальшим висвітленням питань теми.

Після контрольного опитування студенти під керівництвом викладача:

● Знайомляться з матеріалами кримінальних справ і визначають механізм учинення окремих різновидів злочинів. При цьому звертається увага студентів на структуру розслідування, джерела криміналістичної (доказової) інформації та засоби і методи її використання під час розслідування злочинів.

● Визначають за матеріалами кримінальної справи значення криміналістичної інформації, що міститься у протоколах слідчих дій та висновках експертів, для розкриття і розслідування кримінального правопорушення.

Л І Т Е Р А Т У Р А :

Основна: Криміналістика: Підручник для студентів юрид. спец. вищих закладів освіти / Глібко В.М., Дудніков А.Л., Журавель В.А. та ін. / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2004.– 684 с.

Додаткова: Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. Общая и частные теории. – М., 1987; Зуйков Г.Г. Применение математической логики и ЭВМ для решения криминалистических задач на основе «модус операнди». В кн.: Правовая кибернетика. – М., 1973. – С. 143; Ищенко А.В., Карпов Н.С. Научное обеспечение практики борьбы с преступностью. – К., 1997; Карпов Н.С. Злочинна діяльність: Монографія. – К.: Вид-во Семенко серія, 2004. – 310 с.; Іщенко А.В. Методологічні проблеми криміналістики. – К., 1997; Лузгин И.М., Лавров В.П. Способ сокрытия преступления и его криминалистическое значение. – М., 1980; Макаренко Є.І. Вступ у криміналістику. Навч. посібник. – Дніпропетровськ: АМСУ, 2000. С. 101-136; Салтевський М. Про поняття доказів у новому кримінально-процесуальному законодавстві // Право України, – 199б, – №3. – С. 126-133; та ін.

Тема

4

МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КРИМІНАЛІСТИКИ.

КРИМІНАЛІСТИЧНА ІДЕНТИФІКАЦІЯ І ДІАГНОСТИКА

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ (2 години)

Місце проведення заняття: навчально-методична лабораторія кафедри кримінально-правових дисциплін.

Мета заняття: з'ясування методів науки криміналістики і практичної діяльності органів досудового розслідування по розкриттю окремих злочинів; опанування прийомами логічного мислення (аналіз, синтез, індукція, дедукція, гіпотеза, аналогія) в пізнанні істини у процесі кримінального провадження; перевірка й поглиблення знань студентів щодо видів і форм криміналістичної ідентифікації, встановлення групової приналежності та діагностики під час розслідування.

Матеріальне забезпечення:

● Копії постанов про призначення криміналістичних експертиз та висновки експертів (12 шт. на навчальну групу).

● Відеодвійка для перегляду фільмів «Криміналістична ідентифікація» (20 хв.), «Метод 3-мерной идентификации» (5 хв.), «Преступников распознают по ДНК».

План семінару:

  1. Поняття методології криміналістики. Характеристика загальнонаукових і спеціальних методів криміналістики.

  2. Поняття криміналістичної ідентифікації як методу пізнання і одержання доказів при розслідуванні кримінальних правопорушень.

  3. Об'єкти ідентифікації та їх ознаки. Види і форми ідентифікації.

  4. Встановлення групової приналежності об'єкту та його доказове значення.

  5. Поняття криміналістичної діагностики та її значення в розкритті і розслідуванні кримінальних правопорушень.