
- •Конспект лекцій
- •Електротехніка
- •Лекція 1 перехідні процеси в електричних ланцюгах
- •1.1. Основні поняття й визначення
- •1.2. Закони комутації й початкові умови
- •1.3. Перехідні процеси у лінійному ланцюзі з індуктивністю
- •Лекція 2 Перехідні процеси в лінійному ланцюзі з ємністю
- •Лекція 3 періодичні несинусоїдні струми
- •3.1. Представлення періодичних несинусоідних електричних величин рядами Фур’є.
- •3.2. Розрахунки лінійних ланцюгів при несинусоїдальній напрузі
- •3.3. Діюче та середнє значення несинусоїдального струму.
- •3.4. Коефіцієнти, які характеризують насинусоїдальний струм
- •3.5. Активна та повна потужності
- •Лекція 4 Електричні трансформатори
- •Лекція 5 електричні машини постійного току
- •5.1. Загальні відомості й поняття
- •5.2. Будова й основні елементи машини
- •5.3. Електрорушійна сила й електромагнітний момент машини постійного струму
- •5.4. Реакція якоря й комутація
- •5.5 Потужність, втрати й ккд машин постійного струму
- •Лекція 6 Електричні генератори та двигуни постійного струму
- •6.1 Класифікація машин постійного струму
- •6.2 Генератори постійного струму
- •6.2 Електродвигуни постійного струму
- •Лекція 7 електричні машини перемінного струму
- •7.1. Загальні відомості й поняття
- •7.2. Будова трифазних асинхронних електродвигунів
- •7.3. Асинхронні електродвигуни
- •Література
- •91034, М. Луганськ, кв. Молодіжний, 20а
Лекція 2 Перехідні процеси в лінійному ланцюзі з ємністю
Розглянемо перехідні процеси в ланцюзі, що складається з елементів ємності й активного опору, при вмиканні його під постійну й синусоїдальну напруги, а також при замиканні накоротко.
Включення ланцюга з елементами R і С під постійну напругу. При вмиканні ланцюга з R і C (рис. 2.1, а) під постійну напругу U, відповідно до другого закону Кірхгофа, можна записати:
|
(2.1) |
Тому
що сила струму
в ланцюзі
являє собою швидкість зміни заряду
,
то
рівняння (2.1) можна переписати у виді:
|
|
Розділюючи змінні, отримаємо:
|
|
де
– електромагнітна постійна часу
ланцюга.
Інтегруючи останнє диференціальне рівняння і потім зробивши потенціювання результату, знайдемо:
|
(2.2) |
Рис. 2.1. Ввімкнення ланцюга з елементами R, С під постійну напругу:
a — схема ланцюга; б — криві напруги й струму
Постійна інтегрування А знаходиться з початкових умов: при t=0 та uC(0)=0 і, отже, А =U. Підставляючи це у вираз (1.17) і, вирішуючи його щодо напруги ис, одержимо:
|
(2.3) |
Сила струму в ланцюзі визначиться рівнянням:
|
(2.4) |
На рис. 2.1, б побудовані криві uC=f(t) та i =f(t). Напруга uC плавно зростає до сталого значення, а сила струму i у міру заряду конденсатора поступово зменшується, асимптотична наближаючись до нуля.
Теоретично
заряд конденсатора закінчується при
.
Практично ж заряд конденсатора вважається
закінченим,
коли
,
що
має місце при
.
Замикання ланцюга з елементами R і С накоротко. Якщо ланцюг з елементами R, C (рис. 2.2, а) увімкнути до джерела живлення, а потім замкнути накоротко, то елемент ємності буде розряджатися. У цьому випадку рівняння електричної рівноваги запишеться у наступному виді:
|
|
Розділяючи змінні, отримаємо:
|
|
Інтегруючи це рівняння і потім здійснюючи потенціювання, відповідно знайдемо:
|
|
Рис. 2.2. Коротке замикання ланцюга з елементами R i C:
а — схема ланцюга; б — криві напруги й струму
Постійну інтегрування А визначають із початкових умов: при t=0, uс(0) = U0 і, отже, напруга при розряді конденсатора буде дорівнювати:
|
(2.5) |
Сила струму в ланцюзі при розряді конденсатора знаходиться за виразом:
|
|
На
рис. 2.2, б зображені криві
.
Вважається,
що при t=4,6·τ
, коли uс
= 0,01·U0
та
і=0,01·І,
розряд конденсатора практично
закінчується.
Енергетичні процеси у ланцюзі з елементами R і С. З енергетичної точки зору перехідні процеси при заряді конденсатора відбуваються за рахунок перетворення енергії системи. Дійсно, при вмиканні ланцюга струм, проходячи по елементові опору R, нагріває його, а напруга на елементі ємності C створює електричне поле, у якому накопичується енергія. Справді, звертаючись до рівняння (1.16) і, множачи обидві його частини на idt, одержимо:
|
(2.6) |
Де
–
енергія,
що
витрачається джерелом живлення;
–
енергія,
перетворена в теплоту;
–
енергія,
що
накопичується в електричному
полі.
Таким
чином, одна половина енергії,
що
витрачається джерелом, перетвориться
у теплоту, а інша накопичується у
електричному
полі конденсатора. Процес розряду
конденсатора з
енергетичної точки зору характеризується
перетворенням енергії, накопиченої
в електричному
полі конденсатора, у теплоту.
Вмикання ланцюга з елементами R і C під синусоїдальну напругу. При вмиканні ланцюга з елементами R і C (рис. 2.3, а) під синусоїдальну напругу рівняння електричної рівноваги для миттєвих значень матиме вид:
|
(2.7) |
а) б) в)
Рис. 2.3. Вмикання ланцюга з елементами R, C під синусоїдальну напругу:
а – схема ланцюга; б – криві напруги; в – криві струму
Напруга на конденсаторі буде являти собою суму сталої uCс і вільної uCв напруг. Ці складові відповідно дорівнюють:
|
|
де
|
|
Отже, перехідна напруга на конденсаторі буде дорівнювати:
|
|
Постійна інтегрування А визначається за початковими умовами: якщо при t=0 та uс(0) =0, то
|
|
Таким чином, закон зміни напруги буде наступний:
|
(2.8) |
Звідси випливає, що під час перехідного процесу на синусоїдальну сталу напругу накладається вільна напруга, абсолютна величина якої зменшується по показовому законі. На рис. 2.3, б приведені криві їхньої зміни.
Процес заряду закінчується при t=4,6·, коли ис практично досягає сталого значення. Варто враховувати, що значення uC залежить не тільки від амплітуди напруги на затисках ланцюга, але й від моменту вмикання. Найбільше сприятливо процес протікає, коли у момент вмикання uCу = 0. У цьому випадку, як видно з рівняння (2.8), перехідний процес є відсутній, і у ланцюзі відразу настає сталий режим роботи.
Найбільшого можливого значення ис досягає у тому випадку, якщо в момент вмикання uCc (0) = UCm, що може бути за умови ψ=φ або ψ-φ=π. У цьому випадку, якщо активний опір дорівнює нулю, через напівперіод після вмикання ланцюга напруга на конденсаторі може досягти значення:
|
|
Сила струму в ланцюзі при перехідному процесі визначається виразом:
|
|
Звідси випливає, що на початку процесу
струм має несинусоїдний характер, а
через час t=4,6τ практично
приймає синусоїдальну форму. На рис.
2.3, в
зображені криві сили струму при ψ=φ.
У момент t=0
стала складова струму проходить через
нуль, а вільна складова робить стрибок,
який дорівнює
,
і потім спадає за експоненціальним
законом. При малому значенні R
початкові кидки сили токи можуть бути
значними викликати в установці небажані
динамічні зусилля.