8. Методи навчання.

У навчальному процесі застосовуються лекції; практичні заняття; індивідуальні заняття; самостійна робота; виконання ІНДС.

9. Методи оцінювання.

У процесі вивчення дисципліни "Екологічне право" використовуються наступні методи оцінювання навчальної роботи студента:

• поточне тестування та опитування;

• підсумкове тестування по кожному змістовому модулю;

• оцінювання виконання ІНДС;

• підсумковий письмовий екзамен.

Підсумковий бал (за 100-бальною шкалою) з дисципліни "Екологічне право" визначається як середньозважена величина, в залежності від питомої ваги кожної складової залікового кредиту:

5 семестр (2/1) (%)

Заліковий модуль 1	Заліковий модуль 2 (ректорська контрольна робота)	Заліковий модуль 3 (підсумкова оцінка з ІНДЗ)	Заліковий модуль 4 (письмовий екзамен)	Разом
20%	20 %	20 %	40 %	100 %
8 тиждень	16 тиждень	18 тиждень

Шкала оцінювання

За шкалою Університету	За національною шкалою	За шкалою ECTS
90-100	Відмінно	А (відмінно)
85-89	Добре	В (дуже добре)
75-84		С (добре)
65-74	Задовільно	D (задовільно)
60-64		Е (достатньо)
35-59	Незадовільно	FX (незадовільно з можливістю повторного складання)
1-34		F (незадовільно з обов٬язковим повторним курсом)

Теми рефератів з дисципліни “Екологічне право”

1. Роль екологічного права у здійсненні екологічної політики держави.

2. Право на відшкодування екологічної шкоди.

3. Особливості екологічних правовідносин.

4. Зміст права власності на природні ресурси.

5. Підстави виникнення відносин права власності на природні ресурси.

6. Форми охорони права власності на природні ресурси.

7. Підстави виникнення права природокористування.

8. Суб’єкти та об’єкти права природокористування.

9. Поняття та особливості суб’єктивного права громадян на екологічну безпеку.

10. Державний нагляд і контроль як гарантії права громадян на екологічну безпеку.

11. Державна екологічна експертиза.

12. Громадська екологічна експертиза.

13. Спеціальні екологічні експертизи.

14. Поняття функції управління в галузі екології.

15. Органи управління в галузі екології.

16. Правовий режим земель водного фонду.

17. Економіко-правове стимулювання екологічної діяльності.

18. Право на безпечне для життя і здоров’я довкілля.

19. Види відповідальності за екологічні правопорушення.

20. Особливості природокористування у заповідниках.

21. Правове забезпечення ефективності природокористування заповідним фондом.

22. Стандартизація і нормування у галузі охорони атмосферного повітря.

23. Захист прав користувачів атмосферного повітря.

24. Правова охорона тваринного світу. Червона книга України.

25. Суб’єкти, види і підстави права використання тваринного світу.

26. Правове регулювання рибальства і рибного господарства в Україні.

27. Екологічні правопорушення як підстава відповідальності та їх класифікація.

28. Характеристика Закону України “Про пестициди і агрохімікати”.

29. Відповідальність за забруднення земель сільськогосподарського призначення.

30. Підстави і порядок виникнення права користування надрами.

31. Правові заходи, що забезпечують охорону надр.

32. Компетенція органів управління щодо використання і відтворення надр.

33. Плата за користування надрами.

34. Охорона ділянок надр, що становить особливу наукову або культурну цінність.

35. Обмеження, тимчасова заборона (звуження) або припинення користування надрами.

36. Відповідальність за порушення законодавства про надра.

37. Підстави виникнення та види права водокористування.

38. Поняття судової експертології і судової експертизи, їхні види і значення.

39. Підготовка і призначення судової експертизи.

40. Порядок утворення курортних та лікувально-оздоровчих зон та курортів.

41. Проблеми відповідальності за порушення режиму використання та охорони курортних лікувально-оздоровчих зон і курортів.

42. Види курортних та лікувально-оздоровчих зон і курортів.

43. Правовий режим окремих територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

44. Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд.

45. Правові форми та види використання територій і об’єктів природно-заповідного фонду.

46. Атмосферне повітря як об’єкт правового регулювання охорони і використання.

47. Захист прав користувачів атмосферного повітря.

48. Відповідальність за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.