Еволюція грошей

У результаті стихійного розвитку обміну виникають гроші.

1. Проста чи випадкова форма вартості хА=уВ

1 сокира = 3 мішки зерна

2 сокири = 1 вівця

Відносна форма вартості, абстрактна праця,

вартість або згусток енергії людини

Еквівалент,

конкретний вид праці, споживча вартість

2. Розгорнута форма вартості

хА = yВ = zС = nМ безліч еквівалентів

Недолік: незавершеність виражень вартості.

3.Загальна форма вартості

yB

zC = xA

nМ

Зі світу товарів виділяється товар, частіше інших обмінюваний, що користується визнанням у більшості.

У ролі еквівалента: сіль, худоба, хутро, тютюн, намиста, мушлі, прянощі і т. ін.

Недолік: утруднений обмін між регіонами.

Загальна форма вартості  представлення продуктів у вигляді згустку людської праці.

4. Грошова форма

Золото стало загальним еквівалентом

Чому золото стало грошима?

Золото протистояло товарам як звичайний товар, що володіє споживчою вартістю.

Особливі властивості золота закріпили його в ранзі загального еквівалента.

1. Золото може бути ділене.

2. Портативність (у малій кількості – багато людської праці).

3. Збережуваність.

4. Пластичність.

Гроші з'явилися в результаті стихійного розвитку обміну.

Гроші – кров економіки, вони необхідні для обігу.

Інфляція – надмірний випуск в обіг грошей, що спричиняє зростання середнього рівня цін.

Функції грошей:

1. Міра вартості.

2. Засіб розрахунку (обіг платежів). Потрібні реальні гроші.

3. Засіб заощадження й утворення скарбів.

Еволюція форм грошей:

Т оварні Паперові Кредитні Електронні

гроші гроші гроші гроші

Грошовий обіг – це рух грошей у готівковій і безготівковій формах, що обслуговує реалізацію товарів і нетоварні платежі в господарстві.

Закон грошового обігу передбачає, що на протязі певного періоду в обігу повинна бути певна, об'єктно-певна грошова маса. Цей закон встановлює внутрішній зв'язок між кількістю грошей, масою товарів, рівнем цін, швидкістю обігу грошей.

Сучасні західні економісти використовують підхід Фішера: , де V - середня швидкість обігу грошей. Але в сучасних умовах потрібно враховувати й гроші, попит на які створює заощадження, придбання цінних паперів і т.і. Тоді , де L- попит на гроші.

Грошова маса - це сукупність всіх коштів у готівковій і безготівковій формах, які забезпечують реалізацію товарів, послуг, і всі нетоварні платежі в народному господарстві.

Структура грошової маси

Г отівка Безготівкові гроші

Розмінні білонні монети

Чекові внески

Банкноти

Депозитні сертифікати

Білети державної скарбниці

Державні цінні папери й т.д.

Рис. 3.1

Білонна монета – це розмінна монета, що виготовляється з недорогоцінних металів і сплавів, номінальна вартість якої менше або дорівнює сумі вартості поміщеного в неї металу й витрат на її карбування.

Грошову масу можна умовно розділити на активні гроші (ті, що увесь час в обігу) і пасивні (вексель, депозити).

Залежно від рівня ліквідності кошти ранжуються й заносяться в грошові агрегати: M₀, M₁, M₂, M₃, L.

M₀ – готівка;

M₁ – M₀ + чекові депозити;

M₂ – M₁ + заощадження;

M₃ – M₂ + внески спеціальних установ і високі депозити;

L – M₃ + облігації й т.д.

Структурі грошової маси більш розвиненої економіки відповідає зменшення M₀, чим вона менше, тим краще.

У розвинених країнах M₀ = 5-10 % від суми М.

В Україні M₀ = 38 %, але вона зменшується.

У Франції використовується методика створення агрегатів: 2 агрегати; у Німеччині й Швейцарії – 3; у США - 4; Англії – 5; в Україні – 4 (M₀, M₁, M₂, M₃).

Грошова система - це форма організації грошового обігу, що історично склалась в конкретній країні й закріплена державою.

Грошова система

М еталева

Б іметалізм із XVI століття до початку XIX століття (золото й срібло)

М онометалізм із 1816 року в Англії й т.д. (тільки золото) Роль загального еквівалента як засобу обігу виконують гроші, золото (срібло).

П аперово-кредитна

П аперові гроші

К редитні гроші

З 1976 – завдяки діям МВФ, увесь світ перейшов на цю систему.

Під час світової кризи 1929-1933 рр. всі три види золотого мономонеталізму ліквідували, тому що це не відповідало завданням країн по виходу їхньої національної економіки із глибоких криз.

- золотомонетний стандарт (до 1914 р.);

- золотозлитковий стандарт (1922 р.);

- золотодевізний стандарт (країни, які не мали запасу золота, могли спочатку обміняти свою валюту на іноземну (девізу), що мав золотий запас і після цього на злитки).

Золотодоларовий запас проіснував до 1971 р., і обмін також було припинено.

Введення паперово-кредитної валютної системи призвело до наступного:

- скасовано фіксацію золотого змісту національних валют (масштабу цін);

- затверджено (юридично) демонетизацію золота;

- припинено роль золота. як загального еквіваленту;

- золото із грошового товару переведено у звичайний товар, що продається й купується за ціною попиту та пропозиції;

- впроваджений перехід до плаваючих валютних курсів.

Валютний курс - це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошовій одиниці іншої країни.

Паритет валют найбільше широко застосовується через:

де ПС - купівельна сила валюти;

Рj , Рj – рівень цін у відповідних країнах в j період – зіставлення по наборі споживчого кошика.

Конвертованість валюти означає ступінь її здатності вільно обмінюватися на національні грошові одиниці інших країн.

Функції ринку:

1. Регулююча: переливання ресурсів по сферах виробництва визначається платоспроможним попитом.

2. Інтегруюча: одержує визнання індивідуальна праця як частка суспільної, приватна праця визнається суспільством.

3. Що диференціює: нерівність товаровиробників.

4. Стимулююча: спонукає знижувати витрати на виробництво, використовуючи нову техніку.

5. Інформаційна: виявляє суспільні потреби, структура виробництва повинна відповідати цим потребам.

Ознаки ринку:

1. Свобода економічної діяльності в рамках закону.

2. Конкуренція виробників у боротьбі за споживача.

3. Свобода ціноутворення.

4. Різноманіття форм власності (їхня конкуренція).

5. Державне регулювання економіки.

6. Економічна відповідальність і ризик підприємця.

Д

искредитація ринку сьогодні зв’язана з: свавіллям чиновників, відсутністю ефективного законодавства, відсутністю етики підприємця.

Рисунок 3.1

Аспекти ринку (рис. 3.1):

1. Предметний аспект: ринок споживачів товарів і послуг, ринок виробничих ресурсів (устаткування, земля), ринок капіталу, ринок інформації (інтелект, власність), ринок житла і нерухомості.

2. Галузевий аспект (ринок металів, взуття, зерна).

3. Географічний аспект (локальний, національний, світовий ринок).

4. Кон'юнктурний аспект (співвідношення попиту та пропозиції), потенційний попит або нульовий попит, або відсутність попиту.

5. Юридичний аспект: легальний і нелегальний ринок.

6. За характером продажів: оптовий і роздрібний ринок.

7. Ринок продавця – спочатку виробляється товар, потім шукається споживач.

Ринок споживача – виявлення потреб споживача, а потім виробляється товар.

Інфраструктурою (допоміжними засобами) для ринку служать біржі, банки, ярмарки, аукціони.

Типи ринку (частка чи відсоток виробництва фірми на ринку):

1. монопольний;

2. олігопольний;

3. монополістична конкуренція;

4. чиста (вільна) конкуренція.