1. Приватна власність

ділиться на

-індивідуально-трудову (одноособову - сімейну);

-з найманою робочою силою:

- індивідуальна з використанням найманої сили;

- партнерська;

- корпоративна (акціонерна).

2. Суспільна власність

ділиться на

-державну;

-колективну (колектив підприємства, громадської організації, релігії).

3. Змішана форма власності

В Україні існують наступні форми власності:

1. приватна

2. колективна

3. державна

На початок 2004 року частина об'єктів недержавної форми власності в Україні склала більше 85%.

Роздержавлення – процес перетворення державної форми власності в будь-яку іншу.

Приватизація – передача власності в приватні руки.

Інтерес до праці, його мотив визначається власністю, її збільшенням.

Суть реформування державної власності в СРСР, не в зміні назв вулиць і т.д., а в перетворенні власності.

Державна власність відчужує людину від праці.

Сутність економічних реформ у пошуку ефективного власника.

Методи приватизації:

1. Повернення колишньому власнику.

2. Продаж державної власності на аукціоні за гроші.

3. Масова роздача ваучерів.

4. Приватизація знизу, відкриття нових фірм.

Форми бізнесу:

1. Індивідуально сімейна.

2. Товариства.

3. Корпорація (акціонерне товариство).

Виробництво – це усвідомлена, спільна діяльність людей, спрямована на створення товарів і послуг, необхідних для задоволення потреб людей.

Тема 3. Механізм функціонування ринку

1. Ринок: виникнення, суть, функції, види, типи, ознаки, інфраструктура. Механізм функціонування.

2. Взаємодя попиту та пропозиції. Ринкова рівновага.

3. Еластичність попиту та пропозиції.

4. Теорія споживчої поведінки.

Ринок виникає з натурального господарства, коли родина виробляє усе потрібне їй для життя. Воно дає мінімальні засоби для існування, поділ праці і кооперація зберігає час, сприяючи розвитку власності.

Рецепт економічного процвітання – уникайте натурального господарства, заохочуйте розподіл праці й торгівлю.

Умови виникнення ринку:

1. суспільний поділ праці на основі спеціалізації. Спеціалізація визначається порівняльними перевагами або меншою альтернативною вартістю виробництва;

2. економічна відокремленість суб'єктів господарювання, що обумовлена наявністю різних форм власності. Що, скільки і як виробляти, вирішує сам товаровиробник.

Умови сучасного ринку потребують врахування:

1. величини трансакційних витрат , що відображаються показниками ділової активності відповідних бірж індексами Доу Джонса і т.і., і визначають умови й рівні функціонування бізнесу;

2. вільного обміну ресурсами, що забезпечує вільне ціноутворення й ефективне господарювання глобальної економіки.

Е

В

тапи формування ринку:

с

Б

амозабезпечення децентралізований ринок

Х

А

лібороб, мисливець, гончар, Обмін товарів стає

рибалка та ін. виробляють усе необ- частішим Т - Т''

хідне для себе. Обмін є винятковим

З’являється купець - ринок. Система відносин між покупцями і продавцями з приводу обміну товарами і послугами на еквівалентній взаємовигідній основі через гроші –Т - Г - Т''.