Економічні функції держави

1. Правове забезпечення виконання законів і контрактів (1906р. у США – закон про чисті харчові продукти).

2. Підтримка конкуренції (1890р. у США – закон Шерма – антимонопольний закон, допомога дрібному бізнесу).

3. Перерозподіл доходу для забезпечення економічної стабільності системи. Ефект Робін Гуда бере на себе держава: з кишені багатих беруть більше податків для надання допомоги бідним.

4. Надання суспільних благ.

Суспільний товар – товар, що ринок не має наміру виробляти в достатній кількості. Для таких товарів характерно:

• Неподільність (багато людей споживають товар одночасно)

• Невиключеність зі споживання

Приклад: маяк у бухті, бібліотеки, музеї, армія, пожежна охорона.

Існує проблема фрирайдера: використання суспільних благ, не несучи ніяких витрат. Фінансує їх держава за рахунок податків.

5. Виправлення помилок ринку у випадках його неспроможності (циклічність, нерівність доходів, забруднення навколишнього середовища, диктат монополій, відсутність інформації про ринок, групові вигоди на шкоду більшості).

Коригуування негативних побічних ефектів

Н егативний побічний ефект виникає тоді, коли виробництво чи споживання товару має небажані наслідки для непричетних людей. Прикладом є хімічний комбінат, який забруднює місцеву річку виробничими відходами.

Рисунок 8.4 Рисунок 8.5

Уряд, вводячи податок, збільшує внутрішні витрати, що веде до скорочення обсягу виробництва.

Позитивний побічний ефект – виробництво чи споживання товарів множить суспільне багатство. Приклад – освіта.

Якщо підприємства виготовляють товари, які шкодять людям (негативні побічні ефекти), держава, встановлюючи податки, призводить до зменшення їхнього виробництва (рис. 8.4).

Якщо виробництво товарів і послуг веде до збільшення суспільного багатства (позитивні побічні ефекти), як, наприклад, освіта, тоді держава виділяє субсидії і виробникам, і споживачам, збільшуючи попит на ці товари (рис. 8.5).

6. Стабілізація економіки – зниження рівня безробіття, інфляції, стимулювання економічного зростання.

Фіскальна політика – політика формування держбюджету і витрати його коштів.

Податки – обов'язкові платежі, стягнуті державою з фізичних і юридичних осіб.

Принципи оподатковування:

• Визначеність.

• Зручність збору.

• Стимулююча функція податків.

К рива А. Лаффера (рис. 8.5) показує, що бізнес згодний виплачувати податки державі, якщо вони не перевищують 50%. Якщо ж вони перевищують 50% від прибутку, то бізнес “йде в тінь”, тобто не показує всі надходження. Тому “не можна стригти вівцю нижче шкіри“.

Рисунок 8.5

Монетарна політика – вплив на величину платіжних засобів, що впливає на величину сукупного попиту, зайнятість, ділову активність:

а) облікова ставка центрального банку – стягується за кредити з комерційних банків;

б ) операції на відкритому ринку – продаж державних облігацій на фазі підйому й оплата облігацій на фазі кризи;

в) норма обов'язкових резервів – частка кредитних ресурсів комерційних банків, що вони зобов'язані зберігати в центральному банку. Збільшення резервів обмежує кошти, що сповільнює економічне зростання.

Під час підйому в економіці (буму) держава проводить обмежувальну політику, під час рецесії – стимулюючу політику.

Крива Лоренца (рис. 8.6) показує ступінь нерівності доходів населення.

Рисунок 8.6