Конспект лекцій
Тема 1. Предмет і метод економічної теорії.
Вступ.
Історичні етапи розвитку економічної теорії.
Різноманіття потреб і обмеженість ресурсів. Крива виробничих можливостей.
Методи економічного аналізу. Система економічних законів.
Давньогрецькі мислителі: Платон, Аристотель, Ксенофонт. Вони поставили питання:
“Чому один багатий, а інший бідний?” Вчений–енциклопедист Аристотель увів поняття: обмін, капітал, вартість.
Ксенофонт увів поняття «економіка», що складається з двох коренів: «оікос» - будинок, господарство, «номос» – закон. Тому економіка – це наука про ведення будинку, господарства.
Меркантилізм XVII століття.
«Мерканте» по-латинському «купець».
Представники цього напрямку економічної думки бачили, що ціль суспільства – збагачення держави та населення, втілена в грошах (золото, срібло).
Це сприяло піратству, активному торговому балансу (для цього треба більше продавати, менше грошей витрачати).
Фізіократична школа XVIII століття.
Фізіо – природа, кратос – влада (влада природи).
Франсуа Кене – лікар маркізи Помпадур, у шістдесят років захопився економікою.
Пояснював багатство як приріст благ у сільському господарстві: посадив насіння, а виросло дерево.
Кене автор економічної Таблиці (1758 р) – першого макроекономічного балансу країни. Розглядав державу, як людський організм, в якому рухаються споживчі речовини. Усе зерно, що вироблено в країні, розподіляється на частини, насіння майбутнього врожаю, необхідне для життя селян, решта йде державі та церкві.
Класична англійська школа IX століття. Вільям Петті, Адам Сміт, Давид Рикардо.
Трудова теорія вартості: в основі багатства лежить праця, рівноцінні усі види праці.
Вартість матеріальних і нематеріальних благ визначаються витратами живої праці виробника й упредметненої праці, що міститься в засобах і предметах виробництва.
“Дослідження про природу та причини багатства народів” – праця Адама Сміта, що складається з 5 книг.
В основу систематизованої картини світу А. Сміт кладе принцип розподілу праці.
Нами керує невидима рука – механізм ринку, – пише він. Своєкорисливий інтерес + конкуренція ведуть до гармонії інтересів суспільства, наданню послуг одним товаровиробником іншим.
Схема життя суспільства
П
отреби організація
виробництва розподіл
праці спеціалізація
кооперація відокремлення власників
торгівля задоволення зростаючих
потреб
Карл Маркс видав працю “Капітал” у 1867 році.
Приватне присвоєння результатів суспільної праці – суть експлуатації.
Теорія граничної корисності – маржиналізм. Австрійська школа:
Бем – Баверк, Джевонс, Госсен.
Marge – межа
Цінність благ – суб'єктивна оцінка користі, що приносить людині це благо. Граничною, тобто найменшою, є корисність останнього екземпляра з наявного.
Зерно
На харчу-вання 10 балів
На поліпшення харчування 8 балів
На техніку 6 балів
На горілку 4 бали
Для папуги 2 бали
Рисунок 1.1
П'ятий мішок зерна (рис. 1.1) приносить мінімум користі і визначає цінність кожного мішка. Цінність благ за цією теорією є вираження задоволення споживача.
Трудова теорія вартості призводить до диктату виробника.
Теорія граничної корисності веде до пріоритету споживача.
XX сторіччя.
Міллан Фридман (рік народження 1912) Монатаризм: мінімум – держави, максимум – ринку. Держава тільки регулює кількість грошей в обігу.
Дж. М. Кейнс. Антикризисне державне регулювання.
Кейнсіанство – одна із провідних сучасних теорій, усупереч неокласикам, обґрунтовує об’єктивну необхідність активного втручання держави в регулювання ринкової економіки шляхом стимулювання сукупного попиту й інвестицій через проведення певної кредитно-бюджетної політики (фіскальна політика) (рис.1.2). Виникло в 30-х рр. ХХ століття як відповідь на подолання Великої кризи (29-33 р.), коли економіка капіталістичної системи була на грані повної катастрофи. Головна робота «Загальна теорія зайнятості, відсотка й грошей» (1936 р.) широко застосовувалася провідними країнами світу в практиці регулювання ринкової економіки. Це дало можливість швидко перебороти кризу, досягти стабільних темпів економічного зростання й динамічної рівноваги.
Рис. 1.2 - Кейнсіанська концепція стимулювання попиту
Прихильники теорії виступають за активну участь держави в структурній перебудові економіки, визнають необхідність впровадження антикризового й антициклічного регулювання, перерозподілу доходів, збільшення соціальних витрат.
Інституціалізм (Веблен, Мітчел, Коммоне)
Представники
цієї теорії розглядають економіку як
систему, де відносини між господарськими
суб'єктами складаються під впливом як
економічних, так і правових, політичних,
соціологічних і соціально-психологічних
факторів. Об'єкти вивчення - це «інститути»
держава,
профспілки, правові, морально-етичні
норми, звичаї, менталітет, інстинкти
людей і т.і.
Неокласичний синтез (Хікс, Самуельсон, Клейн)
Узагальнююча концепція, що поєднує принципи ринкового та державного регулювання економічних процесів, обґрунтовує необхідність побудови економіки змішаного типу. Засновники цієї концепції дотримуються принципу раціонального синтезу неокласичного і кейнсіанського напрямків економічної теорії.
Джон Гелбрейт – соціальне регулювання економіки.
Олександр Васильович Чаянов – кооперація та відособленість фермерства.
Микола Дмитрович Кондратьєв – проблема «довгих хвиль в економіці».
Лев Наумович Юровський: інфляція – це хвороба, і дуже шкідлива.
Потреби – це матеріальні та нематеріальні блага, що необхідні людині для життєдіяльності.
Потреби є різноманітні й безмежні. Потреби пов'язані з рівнем розвитку суспільства і з розвитком науки і виробництва.