Методи конкурентної боротьби:

-цінові;

-нецінові;

-нечесні;

-чесні (сумлінні).

Цінові – головні засоби це ціна, види цін.

Залежно від форм і цілей конкуренції розрізняють монопольно високі, монопольно низькі, демпінгові, дискримінаційні ціни.

Монопольно низькі ціни – для середнього й дрібного опта через контрактну систему.

Демпінгові ціни – для усунення конкурентів.

Дискримінаційні ціни – різні ціни на той самий товар для різних покупців.

Монопольно високі – основне джерело надприбутку.

Нецінова конкуренція – створення умов, які поліпшують реалізацію продукції (підвищення якості товару, продаж у кредит, доставка, сервіс і т.п.).

Нечесна конкуренція – неправильне використання позначень товару іншого виробника, дезінформація споживачів про товар конкурента або свого. Компрометація товарів конкурентів, тиск на постачальників ресурсів і банки (перешкода конкуренції), неправильний збір, розголошення й використання комерційної таємниці, переманювання провідних спеціалістів.

Причини виникнення монополії:

1. Діє закон конкуренції, що викликає появу мети до максимального прибутку.

2. Закон концентрації капіталу й виробництва - це процес збільшення розмірів індивідуального капіталу за рахунок капіталізації прибутку, використання деякої його частини на розширення виробництва.

3. Процес централізації капіталу - це збільшення розмірів капіталу внаслідок поглинання або об'єднання декількох раніше самостійних індивідуальних капіталів в один великий.

4. Трансформація індивідуальної приватної власності (жоден із суб'єктів не може сам фінансувати глобальні проекти, тому потрібні нові форми власності).

5. Економічні кризи у XIX ст. – це фактор прискорення конкуренції й централізації виробництва і, як слідство, формування монополій.

Нецінова конкуренція для монополістичної конкуренції:

1. Збільшення асортименту продукції.

2. Подальше удосконалювання товару (екзотичне упакування, знижки, гарантії, післяпродажний сервіс).

3. Збільшення обсягу і якості реклами.

Диференціація продукту зв'язана з унікальністю продукту, а також з розходженням назв, торгових марок на аналогічну продукцію (дійсні і мнимі розходження).

Важливо переконати споживача в перевазі вашого товару.

Попит перестає бути чимось даним із зовні, а стає об'єктом активного формування.

О

лігополія – провідні фірми погоджують виробничу і комерційну політику. Розповсюджено лідерство в цінах, тобто негласна взаємозалежність цін найбільших компаній, а не пульсація ціни від попиту та пропозиції; взаємне узгодження цін.

Олігополія (рис. 4.9)– ламана крива попиту. Можлива тактика ринкової поведінки: приєднання до ціни лідера чи її ігнорування.

Рисунок 4.9

Господарські галузі поділяються на конкурентні, тобто ті, що складаються з відносно великої кількості дрібних та середніх фірм, та концентровані, у яких господарюють декілька великих виробників. Те, до якого типу відноситься галузь, залежить від застосовуваної технології та похідної від цього форми кривої середніх довготермінових витрат виробництва. На тип галузі впливають також наслідки державної політики, обсяг ринку, географічні кордони і т. ін.

Існують два показники ступеня концентрації галузі:

1) - індекс Герфінделя,

де Si – частка продажів (обсягу продажів);

n – кількість фірм у галузі.

H <= 1000  концентрація мала.

1000 < H <1800  середній рівень концентрації.

H > 1800 – високий рівень концентрації.

2) L = P – MC/P –індекс Лернера.

В умовах чистої конкуренції P = MC = MR, чим більше розрив між ціною і матеріальними витратами, тим більше ступінь монопольної влади.

Потенційна конкуренція – можливість появи нових фірм на ринку. Тиск потенційних конкурентів нейтралізує анти конкурентний характер монополії.

Негативний момент недосконалої конкуренції – відсутність міжгалузевого переливу ресурсів.

Позитивний момент – прискорення освоєння нової техніки.

Висновок: Досягти великих доходів можна в такий спосіб:

1. Знизити витрати, знаходячись у моделі чистої конкуренції.

2. Приєднатися до монополії.

3. Приєднатися до олігополії.

4. Зрозуміти свої відносні переваги в чомусь: унікальність, оригінальність, і тому більш дорого це продавати, знаходячись в моделі монополістичної конкуренції.