Структурна блок - схема «Класифікація бесід для навчання дітей діалогічного мовлення»

Вступна

• Є.Тихеєва, прихильниця словесних методів навчання дітей рідної мо­ви, писала: «Діти, з якими багато і свідомо розмовляють вдумливі люди, які цікавляться їхнім внутрішнім світом, і розвиваються швидше, і гово­рять краще». На основі вищезазначеного та аналізу класифікації бесід ви­значте вимоги щодо підготовки до їх організації та проведення.

• В.Яшина зауважує, що мовленнєва діяльність дитини під час бесіди ві­дрізняється від звичайної розмови з її довільністю висловлювань, переду­сім внутрішнім програмуванням, плануванням свого висловлювання. Які, на Вашу думку, характеристики розмежовують бесіду від розмови з діть­ми?

• Назвіть тематику бесід (до кожного із видів) для старшої групи дошкі­льного навчального закладу.

Структурно-опорна схема «структура узгальнювальної бесіди»

Початок бесіди Мета - викликати у дітей інтерес до предмету бесіди, створити позитив­ний емоційний настрій. Методичні прийоми: звернення до досвіду дітей, розповідь, розгляд картини, іграшки, предмети, проблемне запитання, загадки, читання |вірша з теми бесіди

Основна частина Мета - систематизація та впорядкування знань, набутих дитиною раніше, розширення кола знань способом спільного обговорення. Методичні прийоми: запитання за змістом картини, художнього твору, ілюстрацій, продуктивної діяльності дітей, узагальнення, вказівки

Прикінцева частина Мета - підвести дітей до узагальненого самостійного висновку стосовно предмету бесіди. Методичні прийоми: педагогічна оцінка, узагальнення педагога, прислів'я, висновки

• Методику проведення бесіди розробляли О.Радіна, Є.Фльорина, А.Бо-гуш, Е.Короткова. Вони зазначають, що бесіда повинна включати освітній і виховний аспекти, однак, не переслідувати лише словесного нагрома­дження знань. Проаналізуйте переглянуте заняття з точки зору зазначених зауважень вчених.

• Проаналізуйте вислів Є.Тихеєвої: «Не зловживайте непотрібними запи­таннями, які порушують стрункість викладу, не вимагайте так званих «по­вних» відповідей. Ми вчимо дітей мови, якою їй доведеться користуватись у повсякденному житті. Чи відіграють в цій мові «повні» відповіді хоч би яку-небудь роль?»

• Які вимоги щодо керівництва розумовою й мовленнєвою активністю дітей під час бесіди визначала Є.Тихеєва, Є.Фльорина?

Структурна блок - схема «Типи зв’язних висловлювань дитини»

• Розгляньте блок-схему та проаналізуйте типи усних висловлювань ди­тини дошкільного віку. Назвіть спільні та відмінні риси дискурсів у зале­жності від функціонального призначення та ситуації використання.

• Дотримання яких педагогічних умов у навчальному процесі сприятиме формуванню таких типів висловлювань дошкільника?

• Як здійснювати педагогічне керівництво у випадку виникнення у дитя­чому мовленні контамінації?

Структурна блок-схема «Міркування» (за Н.В.Харченко)
Чому?	Що з цього виходить?
Теза	Аргументи	Висновок
	Бо	Ось чому
Я думаю	Тому що	Тому
На мою думку	Через те що	Отже
	По-перше
	По-друге

Умови

для ефективного формування в дітей старшого дошкільного віку навичок і вмінь будувати міркування

• Пробудження у дошкільників позитивних мотивів, що активізують їхнє мовлення: підтримка зацікавленості, інтересу до нових слів, словосполучень, речень, зв'язних висловлювань

• Організація навчального середовища для планування й реалізації мовленнєвих актів у формі міркування

• Забезпечення змістової сторони міркування: повідомлення цікавих фактів про навко­лишній світ; постійне збагачення узагальнених знань дітей про предмет міркування

• Стимулювання мислительної діяльності дитини як основи її мовлення: аналізу, синтезу, абстрагування, порівняння, узагальнення й класифікації, доказовості, обґрунтованості

• Розвиток «мовного відчуття міркування»

• Розвиток механізмів мовлення, зокрема генералізації структури міркування, оператив­ної мовленнєвої пам'яті, випереджувального синтезу

• Збагачення словникового запасу дітей та цілеспрямована робота над синтаксисом мір­кувань

• Урахування значення міжпредметних зв'язків у навчанні

• Організація навчання дітей монологу — міркування в різних емоційно-насичених видах діяльності - художньо-мовленнєвої, ігровій тощо

• Організація предметної та пізнавальної діяльності дошкільників

• Створення мовленнєво-комунікативних ситуацій для максимальної мовленнєвої актив­ності дошкільників

• Підвищення рівня спеціальної (теоретичної і практичної) підготовки вихователів до роботи над міркуванням як смисловим типом зв'язного монологічного мовлення.

• Які специфічні мовні засоби використовуються у складному функціонально-смисловому типі монологічного мовлення—міркуванні?

• Яку функцію виконує міркування? Свою відповідь аргументуйте.

• Наведіть приклади дитячих міркувань-висловлювань.