12. Економічна безпека і розвиток підприємства

Тема: Економічна безпека підприємства та її оцінка.

Вступ.

1. Теоретико-методологічні засади оцінки економічної безпеки підприємства.

1.1 Сутність економічної безпеки підприємства, джерела її загроз та ризиків.

1.2 Функціональні складові економічної безпеки підприємства.

1.3 Методичні підходи до оцінки рівня економічної безпеки.

2 Середовища функціонування підприємства.

2.1 Зовнішнє середовище функціонування підприємства.

2.2 Внутрішнє середовище функціонування підприємства.

2.3 Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства.

3. Оцінка та підвищення рівня економічної безпеки підприємства.

1.1 Оцінка рівня економічної безпеки підприємства.

1.2 Аналіз загроз економічній безпеці підприємства.

1.3 Удосконалення системи економічної безпеки підприємства.

Висновки і пропозиції.

Тема: Формування і розвиток економічного потенціалу підприємства.

Вступ.

1. Теоретико-методологічні засади розвитку економічного потенціалу підприємства.

1.1 Поняття та стратегія розвитку підприємства.

1.2 Сучасні моделі та механізми розвитку підприємства.

1.3 Управління розвитком підприємства.

2 Середовища функціонування підприємства.

2.1 Зовнішнє середовище функціонування підприємства.

2.2 Внутрішнє середовище функціонування підприємства.

2.3 Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства.

3. Аналіз особливостей формування і розвитку економічного потенціалу підприємства.

3.1 Аналіз стану та оцінка результативності діяльності підприємства.

3.2 Аналіз складових економічного потенціалу підприємства.

3.3 Шляхи та механізми управління розвитком підприємства.

Висновки і пропозиції.

5 Оформлення курсової роботи

Оформлення курсової роботи здійснюється відповідно до «Методичних вказівок щодо оформлення курсових дипломних і магістерських робіт». Курсова робота виконується на одній стороні аркуша формату А4 з рамкою. Вона повинна бути зброшурована (тільки не швидкозшивачем), написання можливе будь-яким кольором, окрім червоного, або надрукована шрифтом чорного кольору. Забороняється поєднання ручного поєднання та комп'ютерного друкування.

Всі слова у курсовій роботі пишуться повністю, без скорочень, за винятком загальноприйнятих. При використанні абревіатури перший раз словосполучення пишеться повністю, а в дужках проставляється прийняте скорочення, яке пізніше використовується в тексті.

Курсова робота повинна містити:

• титульний листок встановленої форми;

• завдання на виконання курсової роботи встановленого зразка.

Без заповненого завдання курсова робота на перевірку не приймається;

Курсові роботи виконуються шляхом комп’ютерного набору і друкуються на одній стороні аркуша білого паперу формату А 4 (210х297 мм) з “стандартною рамкою”, дотримуючись при цьому таких основних параметрів:

- шрифт:   Times New Roman;

- розмір (кегль) шрифту основного тесту:   14 пт;

- колір шрифту:   чорний;

- інтервал міжрядковий:   1,5;

- форматування основного тексту:   по ширині;

- абзацний відступ для основного тексту:   1,25 см.

Заголовки структурних частин роботи “ЗМІСТ”, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ“ (якщо такий є), “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими (прописними) літерами (шрифт: Times New Roman; розмір (кегль): 14 пт; тип: “жирний”; форматування: по центру) без абзацного відступу (виступу).

Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки.

Основні розділи, як правило, складаються з підрозділів. Заголовки підрозділів друкуються “маленькими” літерами (крім першої великої), дотримуючись таких параметрів:  шрифт: Times New Roman; розмір (кегль): 14 пт; тип: “жирний”; відступ з лівого боку: 1,25 см; абзацний виступ: 1,25 см. В кінці назви заголовка розділу (підрозділу) крапка не ставиться.

Відстань між заголовком і подальшим текстом складає один міжрядковий інтервал.

Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подається арабськими цифрами (розмір (кегль) — 14 пт) без знаку “№” або “§”.

Нумерація сторінок повинна бути наскрізною. Вона починається з першої сторінки розділу “ВСТУП” і має порядкове число 5.

Номер розділу ставиться після слова “РОЗДІЛ”. Підрозділи нумеруються у межах розділу (відповідно, пункти підрозділу нумеруються в межах підрозділу). Номер підрозділу складається із номера розділу та свого порядкового номера, розділених крапкою.

Між порядковим номером розділу (підрозділу, пункту підрозділу) і його назвою крапка не ставиться.

Оформлення ілюстрацій

Ілюстрації (схеми, графіки, діаграми тощо) називаються рисунками, які нумеруються послідовно у межах розділу арабськими цифрами.

Номер рисунка складається з номера розділу і порядкового номера рисунка, розділених крапкою. Далі йде назва (пояснення) рисунка.

Між номером рисунку та його назвою крапка не ставиться.

Рисунки мають розташовуватись одразу після посилання на них у тексті. Якщо на даній сторінці немає місця, то їх необхідно розміщувати на наступній сторінці у зручній для ознайомлення формі: в “книжковій” або “табличній” (за годинниковою стрілкою) орієнтації аркуша.

Підписи рисунків необхідно виконувати, дотримуючись таких параметрів:  шрифт: Times New Roman; розмір (кегль): 14 пт; тип: курсив; форматування:  по лівому боці; відступ з лівого боку: 1 см; абзацний виступ: 2 см.

Оформлення таблиць

Таблиці у роботі нумеруються послідовно в межах розділу. Безпосередньо над таблицею у правому куті пишеться слово “Таблиця” (шрифт: Times New Roman; розмір (кегль): 14 пт; тип: курсив; форматування: по правому боці) із зазначенням її номера. Номер таблиці складається із номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою. Під словом “Таблиця” розміщується заголовок (назва) таблиці симетрично до форми таблиці (шрифт: Times New Roman; розмір (кегль): 14 пт; тип: “жирний”; форматування: по центру). Слово “Таблиця” і заголовок починаються з великої букви.

При посиланні в тексті на таблицю вказують її повний номер, а слово “Таблиця” пишуть у скороченому вигляді, наприклад “табл. 2.19”.

Таблиці потрібно розташовувати після першої згадки її у тексті так, щоб їх було зручно вивчати: без повороту (“книжкова” орієнтація) або з поворотом (“альбомна” орієнтація) за годинниковою стрілкою.

Якщо розмір таблиці не дозволяє розташувати її у повному обсязі на одній сторінці, таблицю “розбивають”. При переносі частини таблиці на наступну сторінку нумерацію стовпчиків повторюють, а над нею розміщують скорочену форму заголовку: “Продовження табл.” із зазначенням її номера, наприклад “Продовження табл. 2.24”.

Якщо під таблицею (або після приміток до неї) на сторінці залишається достатньо місця, подальший виклад матеріалу роботи слід продовжувати на цьому ж аркуші. При цьому, відступ між таблицею та подальшим текстом складає 1 рядок.

Подання формул та пояснень до них

Всі формули, які подаються в роботі повинні бути створені (набрані) за допомогою програмного модуля редактор формул: “Microsoft Equation”, “Math Type” або іншого аналогічного програмного модуля.

Формули в роботі нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули у розділі, між якими ставиться крапка. Номер формули пишеться біля правого берега аркуша на її рівні в круглих дужках.

Запис формули передбачає використання символьних позначень економічних (техніко-економічних, фінансових тощо) показників із наступним їх поясненням, що наводиться безпосередньо під формулою у тій послідовності, у якій вони подані у формулі. Це пояснення подається з нового рядка (в цьому випадку після формули ставиться “кома”), починаючи зі слова “де”, двокрапка після якого не ставиться. Значення кожного символу чи числового коефіцієнта подається з нового рядка

Представлення формул та пояснень до них повинно виконуватись з дотриманням таких параметрів:

- для формул: шрифт: Times New Roman; абзацний відступ: 2 см; табуляційний відступ (для номеру формули): 15 см;

- для пояснень аргументів формули: шрифт: Times New Roman; відступ з лівого боку для першого рядка після формули: 0,75 см; абзацний виступ для першого рядка рядків після формули: 2,5 см; відступ з лівого боку для другого та інших рядків після формули: 1,5 см; абзацний виступ для другого та інших рядків після формули всіх рядків після формули: 1,75 см; табуляційні відступи для усіх рядків 1,5 см і 2,5 см; форматування:  по лівому боці.

Оформлення посилань та списку використаних джерел

В роботі необхідно зазначати посилання на кожне наведене визначення, цитування, запозичену думку, цифру, приклад з досвіду роботи тощо.

Посилання на використані джерела можуть бути прямими або непрямими.

При прямому посиланні авторський текст подають в оригіналі виділивши його лапками, зазначивши прізвище автора, а також вказавши в квадрантних дужках порядковий номер джерела за списком використаних джерел і сторінку з якої цитується текст.

При непрямому посиланні авторський текст інтерпретують (тобто подають думку автора не дослівно), не виділяючи його лапками. При цьому, як і в попередньому випадку, зазначається прізвище автора, порядковий номер джерела і сторінка з якої наводиться думка автора.

Список використаних джерел розміщується після висновків. До списку використаних джерел обов’язково включають ті, на які в роботі є посилання, а також і ті джерела, на які в тексті посилань немає, однак їх опрацювання допомогло належним чином розкрити ті чи інші питання даної роботи. Їх назви розташовують в такому порядку:

- Закони України та інші нормативно-правові акти в наступному порядку: Конституція України, закони України, укази Президента України; постанови Верховної Ради України; постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України;

- в алфавітному порядку прізвищ перших авторів основної та додаткової літератури (друковані видання);

- в алфавітному порядку прізвищ перших авторів, матеріали яких представлені в електронному форматі;

- в алфавітному порядку прізвищ авторів інформаційних джерел виданих іноземною мовою.

Назви зазначених матеріалів не перекладаються і подаються мовою оригіналу.

Інформація про видання (монографії, підручники, довідники, статті тощо) має включати: прізвище та ініціали автора, назву книги, місце видання, видавництво і рік видання, обсяг у сторінках. Прізвище автора подається у називному відмінку.

Наприклад:

Дідур Т.М. Економіка будівництва: Навч. посіб. для студ. за фах. напрямком “Економіка буд-ва вшц. навч. закл.” / Т.М. Дідур ; Одес. держ. акад. буд-ва і архіт. — Одеса: Чорноморія, 2007. — 177 с.

Якщо книга написана двома і більше авторами, їх прізвища (крім першого) наводяться в другій частині назви літературного джерела.

Приклад (два автори):

Бородкіна Н.О. Реклама та рекламна діяльність / Н.О Бородкіна, О.Л. Фіщук; Житомир, держ. технол. ун-т. — Житомир: ЖДТУ, 2008. — 210 с.

Приклад (три автори):

Зіміна І.А. Державний фінансовий контроль: Навч.посіб. / І.A. Зіміна, О.С. Корнієнко, А.О. Трофімов; Нац. ун-т кораблебудування ім. адмірала Макарова, Ін.-т післядиплом освіти. — Миколаїв: НУК. 2008. — 208 с.

Приклад (п’ять і більше авторів):

Проблеми правового регулювання комерційних відносин в умовах їх інтернаціоналізації: монографія / [О.Д. Крупчан, А.С. Довгерт, О.В. Шупінська та ін.]; за заг. ред. О.Д. Крупчана; Акад. прав, наук України, НДІ приват, права і підприємництва. — Тернопіль: Підруч. і посіб., 2007. — 239 с.

Приклад (без автора):

Трудове законодавство України / [упоряд. О.М. Роїна]. — К.: Скіф: КНТ, 2008. — 425 с.

При використанні матеріалів статей з періодичних видань у списку використаних джерел необхідно вказувати: прізвище та ініціали автора, заголовок статті, назву журналу, назву серії (якщо така є), рік випуску, номер видання (журналу), сторінки на яких розміщається стаття. Заголовок статті наводиться в тому вигляді, в якому він поданий у періодичному виданні. Номери сторінок, на яких розміщена стаття, розділяють рискою.

Приклад (стаття з газети):

Про законодавче регулювання лізингу персоналу: [в Україні, США та ін.] // Праця і зарплата. — 2008. — Травень (№19). — С4.

Приклад (стаття з журналу):

Аміачна селітра. Технологічний процес мікрокапсулювання / Б.М. Савченко, В.В. Пахаренко, С.С. Григоренко [та ін.] // Хім. пром-сть України. — 2006. —  №6. — С.19-20. — Бібліогр.: с.20.

У випадку використання матеріалів електронних мереж (електронних бібліотек, публікацій електронних журналів, Інтернет-конференцій) необхідно вказувати: прізвище та ініціали автора, заголовок статті, назву журналу, а також електронну адресу публікації.

Приклад (електронний ресурс):

Никифоров А.Є. Державна інноваційна політика у промисловості: стратегія і тактика. http://www.rusnauka.com/NII/Economics/nikiforov%20a.doc.htm

Оформлення додатків

Додатки оформляються як продовження роботи на наступних її сторінках. Послідовність їх розміщення повинна відповідати порядку посилань на них у тексті роботи. Кожний додаток починається з нової сторінки.

В правому верхньому куті аркуша друкується слово “Додаток …” і велика літера української абетки, наприклад “Додаток А”, “Додаток Б”. Додатки слід позначати послідовно відповідно до букв алфавіту, за винятком букв Г, Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

Якщо матеріал одного додатку не поміщається на один аркуш, його переносять на наступний. При цьому в правому верхньому куті аркуша друкується слово “Продовження додатка …” і проставляється відповідна літера, наприклад, “Продовження додатка В”.