Література

Основна: 2, 3, 4, 7, 9, 11.

Додаткова: 14, 17, 18, 20.

Ринок праці є одним із типів ринків за економічним призначенням. Цей вид ринку є самостійною комплексною системою в ринковій економіці, водночас функціонально пов’язаною з ринком товарів і послуг, ринком капіталу, ринками житла, інформації, освітніх послуг та духовних благ, ринками робочих місць і, з одного боку, безпосередньо залежною від зазначених ринків, а з іншого – такою, що впливає на їхнє формування.

Студентам слід звернути увагу на те, що виходячи із сутності усіх ринків існують різні точки зору на роль і місце ринку праці за економічним призначенням у системі ринків.

Охарактеризувавши різні підходи до ролі і місцю ринку праці в системі ринків (прибічники теорій: трудової вартості, граничної продуктивності тощо) студенти повинні висловити свою думку з цього приводу.

Слід відмітити що ринок праці, як частина ринкової структури забезпечує рух товарів і послуг, спрямовуючи та вилучаючи ресурси з галузей народного господарства відповідно до руху капіталів і товарів. На відміну від інших типів ринків, ринок праці має не тільки ресурсний, товарний характер, а й породжує незрівнянно більше економічних і соціальних проблем (бідність, безробіття, інфляцію тощо), соціальну напруженість у суспільстві (мітинги, страйки тощо), сучасні могутні громадські рухи та соціальні резолюції, а також різноманітні організації найманих працівників, організації роботодавців. Особливість полягає також у тому, що породжуючи всі ці проблеми, ринок праці сам не взмозі справитись з ними. Тому він примушує суспільство і державу створити відповідну систему, яка організувала б розв’язання цих проблем і тим самим збалансувати суспільні відносини, зняти соціальну напруженість.

Загалом можна стверджувати, що відносна самостійність ринку праці визначається специфікою функціонування суб’єктів, особливостями умов виникнення ринку праці, наявністю притаманних лише йому механізмів інфраструктури, особливостями товару, що циркулює на ринку праці, а також особливостями визначення обсягів попиту та пропозиції тощо.

Слід звернути увагу на те, що на відзнаку від інших ринків, продаж своєї робочої сили для працівника на ринку праці, її ціна виступають , як правило, основним джерелом засобів інформування. Тому продаж робочої сили не можна відкласти на тривалий час, чекаючи більш сприятливого співвідношення попит-пропозиція.

Визначаючи поняття “сучасний ринок праці” як частину ринкового господарства країни, треба зазначити, що це, по-перше, категорія, яка характеризує систему соціально-економічних відносин, що мають товарний характер, пронизують фази відтворення індивідуальної робочої сили, всі ланки та ступені суспільного виробництва і регулюються ринковою кон’юнктурною системою соціального партнерства, юридичними, правовими, морально-етичними нормами та національними традиціями, а по-друге – система механізмів:

а) купівлі-продажу робочої сили: визначення вартості та ціни робочої сили; організації оплати праці та соціального страхування; забезпечення умов праці та техніки безпеки;

б) забезпечення зайнятості найманою працею як частини механізму забезпечення зайнятості всього населення;

в) соціального захисту найманих працівників як частини механізму соціального захисту всього населення;

г) формування та розвиток робочої сили;

д) узгодження попиту та пропозиції робочої сили тощо.

Умовами виникнення вільного ринку, як і товарного виробництва загалом, стали: суспільний поділ праці, завдяки якому здійснюється спеціалізація виробників на виробництві товарів; економічна відокремленість виробників на основі приватної власності на засоби виробництва; самостійність виробника та свобода підприємства; наявність попиту на товар що виробляється, з боку покупців.

З’ясовуючи детально та глибоко вище викладене, студенти повинні чітко виділити ряд умов, дотримання яких дозволить ринку праці ефективно функціонувати.

Для фундаментального освітлення останнього питання слід зазначити, що Україна зараз перебуває на етапі переходу до ринку, під яким слід розуміти ті часові мережі переходу від адміністративно-командної економіки до ринкових відносин, у яких у державі відбуваються докорінні перетворення в економічному базисі, в зміні виробничих відносин, в упорядкуванні власності, адаптації суспільства до цих відносин у запровадженні та розвитку ділової конкуренції виробників і відносної стабілізації економічних і соціальних процесів з переструктуризацією суспільства.

Студентам необхідно дати ретельну характеристику стану економічного розвитку в Україні на сучасному етапі. Виходячи з цього огляду, слід більш детально зупинитися на тих економічних подіях, які відбувалися в Україні, починаючи з 1991р., і призвели її до сучасного становища.

Слід звернути увагу на ряд позитивних моментів та недоліків, до яких може призвести функціонування ринку праці в Україні.

За думкою спеціалістів, процес переходу до ринку в Україні за тих умов, що склалися в наслідок невірних дій владних структур, триватиме щонайменше 10-15 років. Отже, необхідно вияснити, якої думки дотримуються студенти; за яких умов реалізації переходу до ринкових відносин і в якій послідовності треба діяти.

Семінар 2

Тема: “Економічна природа ринку праці”.

Ринок праці – це система суспільних відносин, пов’язаних з наймом і пропозицією праці, тобто з її купівлею та продажем: це також економічний простір, сфера працевлаштування, в якій взаємодіють покупці і продавці праці, і це механізм, що забезпечує узгодження ціни і умов праці між роботодавцями й найменшими працівниками та регулює її попит та пропозицію.

План

1. Сутність ринку праці.

2. Форми проявлення ринку праці.

3. Функції ринку праці.

4. Види регулювання ринку праці.

5. Структура ринку праці та її елементи.

6. Основні компоненти ринку праці.

7. Сегментація ринку праці за різними ознаками.

8. Концепції функціонування сучасного ринку праці.

Реферати:

1. Структура сукупного ринку праці України за різними ознаками.

2. Пропозиція робочої сили на поточному ринку праці України.

3. Об’єкти державного регулювання в сфері найму на роботу.

4. Об’єкти державного регулювання в сфері припинення трудових відносин між роботодавцем та найманим працівником.

5. Характеристика сегментів ринку праці за різними ознаками.

Література

Основна:1, 2, 4, 5, 7, 11

Додаткова: 18, 20, 21.

Для розкриття сутності ринку праці, необхідно виявити, яка назва є більш вірною – ринок праці, ринок робочої сили, ринок трудових ресурсів?

Для відповіді на ці питання студентам слід звернути увагу на той товар, який є об’єктом купівлі-продажу, об’єктом передачі права власності.

У сучасній економічній літературі неможливо знайти однозначне трактування поняття ринку праці. Серед значної кількості думок щодо поняття “ринок праці” цікавою є думка про те, що в сучасній ринковій економіці вже замало говорити про ринок праці лише як про ринок живої праці. Згідно з цією думкою, існують вагомі докази включення до ринку праці також і ринку робочих місць, тому що реально і постійно існують попит на них та їхня пропозиція.

Студентам необхідно ознайомитися з усіма думками щодо поняття “ринок праці” і висловити свою точку зору з цього приводу.

Короткий аналіз визначень ринку праці або ринку робочої сили показав, що в різних формулюваннях відокремлюються такі його аспекти:

• охоплення стадій процесу відтворення робочої сили;

• узгодження попиту і пропозиції робочої сили;

• характер відносин і механізм взаємодії між роботодавцями та найманими працівниками;

• державний характер регулювання ринку праці;

• охоплення категорій населення та механізмів ринку праці.

Механізм функціонування ринку праці зможе забезпечити виконання функцій, притаманних моделі соціально-орієнтованої економіки:

• суспільного поділу праці;

• інформаційну;

• посередницьку;

• відтворювальну;

• стимулюючу;

• оздоровлюючу;

• регулюючу.

Слід мати на увазі, що створення та функціонування ринку праці в Україні може принести ряд позитивних моментів, зокрема воно:

• полегшує та прискорює процес узгодження особистих, колективних та загальнонародних інтересів при розміщенні працівників в системі суспільного поділу праці;

• надає необхідну гнучкість процесу підготовки та розподілу робітників та спеціалістів;

• сприяє підвищенню ефективності праці за рахунок раціонального розміщення працівників за соціальними сферами виробництва;

• виконує функцію зв’язуючої ланки між професійною підготовкою працівників та їх використанням;

• поліпшує вибір людьми професій у відповідності до їх здібностей і бажань, з урахуванням суспільних потреб;

• буде сильним важелем регулювання індивідуальних доходів, наближення їх до суспільно необхідного рівня з урахуванням кваліфікації та дефіцитності професій;

• в результаті конкуренції роботодавців за залучення кращих працівників полегшує умови праці та індивідуального відтворення робочої сили;

• буде сильним засобом оптимізації потоків розподілу та перерозподілу працівників.

З іншого боку, як свідчить зарубіжний досвід, ринок праці має ряд недоліків:

• розвиток ринку праці супроводжується відродженням і поглибленням товарно-грошового фетишизму;

• групові та особисті інтереси відособлених групових та індивідуальних виробників переважатимуть над загальнонародними цілями та завданнями;

• ринок праці, притаманна стихійність, яка загострює проблеми працевлаштування населення і ускладнює реалізацію на праці і доходи.

Розглядаючи структуру сукупного ринку праці, треба звернути увагу на її складові, дати їм детальну характеристику.

Вивчаючи шосте питання семінару, особливу увагу студентам слід приділити специфічним властивостям товару “робоча сила”, тобто, що це є живий товар, який не відчуджується від його власника, не приносить доходу, як що його не продати , оплачується після використання, не знищується в процесі використання, не може бути абсолютно однаковим у різних індивідів.

При розглядані сегментації ринку праці слід зауважити, що за критерієм стабільності трудових відносин ринок праці поділяється на три сектори: ядро, периферія, безробітні. Студенти повинні дати детальну характеристику кожному сектору.

Оскільки сегментами ринку праці є перш за все первинний та вторинний ринок праці, слід звернути увагу на їх основні особливості.

Сегментація ринку праці передбачає також внутрішній ринок праці, як систему соціально-трудових відносин, обмежених рамками одного підприємства і зовнішній ринок праці, як систему соціально-трудових відносин між роботодавцями та найманими працівниками у масштабі країни.

Готуючись до останнього питання семінару, студенти повинні детально ознайомитися з різними теоретичними підходами до аналізу ринку праці та до механізму його функціонування: класичним, неокласичним, кейнсианським, монетаристським, інституціоналістським, марксистським і зробить висновки.

Таким чином, ринок праці підпорядковуючись у цілому законам попиту та пропозиції являє собою ринок особливого роду, дії механізму якого будуть розглядатися на наступному семінарському занятті.

Семінар 2

Тема: “Механізм саморегулювання ринку праці”.

Ринковий механізм є найважливішим компонентом ринку праці і являє собою взаємодію та узгодження різноманітних інтересів роботодавців та працездатного населення, яке бажає працювати за наймом на підставі інформації, яку вони отримують у вигляді змін ціни праці (робочої сили, яка функціонує). Він має певну структуру, яка включає такі елементи: попит на робочу силу, пропозицію робочої сили, ціну робочої сили, конкуренцію. Взаємодія указаних елементів отримала назву цінового механізму.

План

1. Регулююча роль попиту та пропозиції на ринку праці.

2. Заробітна плата ринкової рівноваги.

3. Ціна товару “робоча сила”.

4. Типи ринків праці.

5. Види та моделі ринків праці.

6. Вибір моделі ринку праці в соціально-орієнтованій економіці України.

Реферати:

1. Механізм державного регулювання і саморегулювання внутрішньофірмового ринку праці.

2. Регульовані й нерегульовані державою об’єкти у сфері оплати праці.

3. Регульовані та нерегульовані процеси в сфері праці молоді та жінок.

4. Співвідношення державного регулювання та ринкового саморегулювання в сфері соціального захисту працівників.

5. Удосконалення політики зайнятості населення на основі реальної оцінки вартості робочої сили.

6. Конкурентоспроможність працівника та ціна робочої сили на ринку праці.

Література

Основна: 2, 4, 6, 7, 12.

Додаткова: 16, 18, 20.

Класична теорія ринку стверджує, що ціна будь-якого товару визначається на підставі взаємовідношення попиту та пропозиції. Це ствердження справедливо і для ринку праці, де одним з чинників ціни (ставки заробітної плати) є співвідношення попиту та пропозиції на робочу силу. Як було відмічено раніше, ринок праці – різноманітні та складні системи і для вивчення регулюючої ролі попиту та пропозиції на ринку праці, яка відбивала б його найважливіші характеристики.

Студентам слід звернути особливу увагу на обмеження та спрощення, на яких базується проста абстрактна модель ринку праці. Це:

• діяльність кожної людини, спрямована на максимальне задоволення особистих інтересів;

• покупці та продавці трудових послуг мають вичерпну інформацію про засоби вибору оптимального варіанту;

• витрати підприємств на робочу силу не мають інших складових, крім оплати праці у відповідності з відпрацьованим часом;

• інше.

На ринку праці попит та пропозиція робочої сили визначає заробітна плата, зміна якої впливає на їх співвідношення.

Ставка заробітної плати, за якої попит на робочу силу дорівнює його пропозицій, називається заробітною платою ринкової рівноваги. Таким чином, заробітна плата ринкової рівноваги становиться загально прийнятою зарплатою.

Вивчаючи регулюючу роль попиту та пропозиції на ринку праці, студенти повинні звернути увагу на питання: що може стати причиною зміни у заробітній платі ринкової рівноваги, якщо воно вже встановилося? Тут необхідно розглянути усі варіанти, які можуть мати місце.

З “заробітною платою” дуже тісно пов’язані такі економічні категорії як «вартість робочої сили», “ціна робочої сили”, на співвідношення яких в економічній літературі мають місце різні точки зору.

Студентам необхідно розглянути усі погляди з цього приводу і висловити свою думку. Але ж це можна грамотно зробити тільки на підставі попереднього розглядання таких понять, як споживча корзина, прожитковий мінімум, мінімальна ціна праці та інші.

Аналіз характеру попиту та пропозиції на ринку праці дозволяє описати декілька типів взаємодії продавців та покупців робочої сили у залежності від ступеня конкуренції.

Серед них виділяють:

• чисто конкурентний ринок праці;

• модель монопсонії (монополія одного покупця);

• модель з урахуванням дії профспілок;

• модель двобічної монополії.

Студентам треба більш детально зупинитися на розгляданні кожного з типів ринків.

У вітчизняній економічній літературі відсутній єдиний підхід до визначення моделей ринку праці і студентам на цей факт слід звернути особливу увагу.

Узагальнюючи погляди різних авторів, мусимо зауважити, що більшість з них називають дві моделі – американську та японську, а решту розглядають як різновиди цих двох.

Для американської моделі ринку праці характерним є те, що регулювання виробничих відносин базується на жорсткій класифікації робіт, чітких межах змісту кожної роботи для того, щоб зберегти професійну мобільність кадрів (модель зовнішнього ринку праці).

Японський ринок праці націлений на підготовку працівників за професіями і для виконання робіт специфічних для даної фірми (модель внутрішнього ринку праці).

Значний інтерес викликає модель ринку праці, яка характерна для економіки Швеції.

Ретельно проаналізувавши кожну з перелічених моделей ринку праці, студенти повинні зробити відповідні висновки, які торкаються політики держави, політики роботодавця. З огляду на це пропонується відокремити два крайніх прояви моделі внутрішньофірмового ринку праці, назвавши їх умовно “патерналістська” та “бюрократична”, і дві моделі державного регулювання економіки – “соціально орієнтовану” та “ліберальну”. Комбінація зазначених моделей дасть чотири їх різновиди. Проте в кожній країні, яка обрала соціально орієнтовану, або ліберальну модель економічного розвитку, може діяти дві, наприклад соціально орієнтована патерналістська або бюрократична залежно від політики кожної з фірм на внутрішньофірмовому ринку праці.

Студентам слід звернути увагу на те, які моделі ринку праці теоретично можуть діяти в Україні, зважаючи на національні особливості.

Блок “Самоконтроль знань”