3. Рівні, форми, об’єкти і суб’єкти мев.

Міжнародний поділ праці та його міжнародна кооперація є базою для виникнення світового ринку, який розвивався на основі внутрішніх ринків, що поступово виходили за національні кордони. Світовий ринок – сфера тривалих товарно-грошових відносин між країнами, які базуються на міжнародному поділі праці та інших факторах виробництва. На відмінність від світового ринку, світове господарство охоплює наряду з сферою обміну, також і сферу виробництва. Це один із існуючих підходів щодо характеру розвитку світового господарства, якій відображає стадійність процесу.

Таким чином, об’єктом сучасних МЕВ є світове господарство, як сукупність національних господарств та їх економічних взаємовідносин.

Основними формами МЕВ є:

• Міжнародна торгівля – обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами;

• Міжнародний рух капіталу – переміщення капіталу між країнами світу в пошуках сфери найбільш вигідного його вкладання.

• Міжнародна міграція робочої сили – переміщення між країнами працездатного населення переважно з економічних причин.

На практиці досить важко провести чітку межу між різними формами МЕВ, тому в літературі можливі інші підходи щодо класифікації форм реалізації міжнародних економічних відносин.

Суб’єкти МЕВ – це їх учасники, які здатні відносно незалежно і активно діяти з метою реалізації своїх переважно економічних інтересів.

Основними суб’єктами МЕВ є фізичні та юридичні особи, держави та міжнародні організації.

• Фізичні особи – це особи, які наділені правоздатністю та дієздатністю, переважно виступають як комерсанти або підприємці;

• Юридичні особи – об’єднання, наділені відокремленим майном, діють від свого імені і в межах свого майна, мають права та обов’язки, від свого імені виступають як сторона громадських відносин.

Відрізняють наступні типи організаційно-правової форми юридичних осіб:

• об’єднання людей - відповідальність учасників за результати діяльності поширюється на майно об’єднання та власне майно учасників (повне та командитне товариство)

• об’єднання капіталів – відповідальність учасників обмежена розміром вкладу кожного в уставний фонд підприємства (товариство з обмеженою відповідальністю, акціонерні товариства)

Законодавство кожної країни може по різному відзначати конкретні організаційно-правові форми юридичних осіб (відповідно законодавства Великобританії повне товариство не є юридичною особою) або давати різні назви однаковим за суттю формам (корпорація – відповідно законодавства США, відкрите акціонерне товариство – відповідно законодавства України).

Законодавство України визначає наступні організаційно-правові форми юр. осіб:

• повне товариство

• командитне товариство

• товариство з додатковою відповідальністю

• Т-во з обмеженою відповідальністю

• акціонерне товариство

• Держава – як суб’єкт міжнародних економічних відносин: суверене утворення, яке володіє верховною владою на своїй території на незалежністю по відношенню до інших держав. Держава реалізує як пряму участь у МЕВ (через міждержавні стосунки, державні підприємства, державні органи), так і побічну (формування умов для здійснення МЕВ всіма іншими учасниками).

• Міжнародні організації – формування та об’єднання, які приймають участь в МЕВ в залежності від цілей, завдань та напрямків їх діяльності. Міжнародні організації систематизують за наступними ознаками:

• юридична природа (міжурядові, позаурядові)

• склад учасників (універсальні, регіональні)

• масштаби діяльності (загального характеру, спеціальної компетенції)

• характер діяльності (координуючі, оперативної дії, консультативні)

• термін діяльності (постійної дії, періодичної дії, тимчасові)

Слід відзначити, що специфічними суб’єктами МЕВ є міжнародні підприємства:

• Багатонаціональні корпорації (міжнародні за капіталом, управлінням та сферами діяльності);

• Транснаціональні корпорації (національні за каналом управління, міжнародні за сферами діяльності);

• Міжнародні спільні підприємства (підприємства, які об’єднують різнонаціональних партнерів в інвестуванні, управлінні, розподілі прибутків та ризиків).

Реалізація різноманітних форм МЕВ суб’єктами здійснюється на тому чи іншому рівні, які розрізняються в залежності від ступеню інтенсивності взаємодії:

• Економічні контакти – це найпростіші економічні зв’язки, які мають епізодичний характер і регулюються переважно одиничними угодами, контрактами;

• Взаємодія – стійкі економічні зв’язки на основі міжнародних угод і домовленостей, які складені на тривалий час;

• Співробітництво – міцні економічні зв’язки, на основі спільних, попередньо вироблених і узгоджених намірів, які закріплені в угодах довгострокового характеру;

• Міжнародна економічна інтеграція – рівень розвитку МЕВ, коли в процесі інтернаціоналізації господарського життя відбувається переплетіння економік 2 або більше країн і проводиться узгоджена політика з елементами національного регулювання.

Розвиток міжнародних економічних відносин здійснюється за певними принципами, дія яких має загальний та специфічний характер впливу на МЕВ. Можна виділити слідуючи загальні принципи розвитку МЕВ:

• Еволюційність або розвиток МЕВ на основі об’єктивних економічних законів;

• Системність або розвиток МЕВ як системи із взаємопов’язаними елементами, коли зміни в 1 елементі ведуть до обов’язкових змін в іншому та всієї системи в цілому;

• Еквівалентність обміну: що участь у МЕВ здійснюється на основі взаємного узгодження інтересів кожного учасника, які мають не обов’язково грошовий вираз.

Крім того на національному рівні, міжнаціональному та наднаціональному рівнях виробляються, узгоджуються та реалізуються специфічні принципи МЕВ. На глобальному рівні вироблені та продекларовані (у “Хартії економічних прав та обов’язків держав”) такі специфічні принципи МЕВ:

• Суверенітет;

• Суверена рівність всіх держав;

• Територіальна цілісність і політична незалежність держав;

• Ненапад та невтручання;

• Взаємна та справедлива вигода;

• Мирне співіснування;

• Рівноправ’я та самовизначення народів;

• Мирне врегулювання суперечностей;

• Усунення несправедливості внаслідок застосування сили;

• Добросовісне виконання міжнародних зобов’язань;

• Поважання прав і основних свобод людини;

• Відсутність прагнення до гегемонії та сфер впливу;

• Сприяння міжнародної соціальної справедливості;

• Міжнародне співробітництво з метою розвитку;

Принципи ЗЕД України визначенні у ЗУ“Про ЗЕД”, в якому зазначені принципи:

• Суверенітет народу України;

• Верховенство закону;

• Свобода зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів;

• Юридична рівність і недискримінація;

• Рівний захист інтересів українських та зарубіжних суб’єктів;

• Еквівалентність обміну, недопустимість демпінгу.