3. Структура залікового кредиту і

Тема			Кількість годин, відведених на:
			Лекції			Семінарські заняття			Самостійну роботу			Індивідуаль- ну роботу
1			2			3			4			5
Змістовий модуль 1. Міжнародні відносини епохи світових війн.
Тема 1.Вступ	1									1
Тема 2.Перша світова війна	2									2
Тема 3.Версальсько – Вашингтонська система післявоєнного врегулювання							20			20
Тема 4.Стабілізація міжнародних відносин у 20 – ті роки							20			20
Тема 5.Міжнародні відносини в 1930-х рр. Криза Версальського світового порядку. Виникнення вогнищ війни	4									4
Тема 6.Міжнародні відносини під час Другої світової війни	3			2			25			30
Змістовий модуль 2. Міжнародні відносини в період «Холодної війни». Сучасна система міжнародних відносин
Тема 7. Міжнародні відносини у перші післявоєнні роки. Початок глобальної конфронтації між Сходом і Заходом		2			2						4
Тема 8. Міжнародні відносини у роки «холодної війни»		4			6			34			44
Тема 9. Закінчення «холодної війни» у міжнародних відносинах		2			4						6
Тема 10. Міжнародні відносини в умовах постбіполярності		2			2						4
Усього годин		20			16			99			135

4. Тематика лекцій

І. Вступ.(1 год.)

ІІ. Перша світова війна. (2 год.)

1. Причини та характер Першої світової війни.

2. Зовнішньополітичні аспекти Першої світової війни.

ІІІ. Крах Версальсько – Вашингтонської системи і загострення міжнародних відносин наприкінці 30 –х років.(4 год.)

1. Підрив Японією, Італією і Німеччиною Версальсько – Вашингтонської системи міжнародних відносин.

2. Спроби створення Європейської системи колективної безпеки у 1933 – 1935 роках.

3. Політика західних країн по умиротворенню агресорів та її крах.

4. Франко – англо – радянські переговори 1939 року.

5. Курс СРСР на зближення з Німеччиною. Радянсько – німецький пакт про ненапад 1939 року.

ІV. Друга Світова війна (3 год.)

1. Ескалація Другої світової війни у 1939 – 1941 роках.

2. Створення антигітлерівської коаліції. Проблема другого фронта.

3. Перемога у війні країн антигітлерівської коаліції.

V. Міжнародні відносини після завершення Другої світової війни.

Початок глобальної конфронтації між Сходом і Заходом. (2 год.)

1. Вирішення проблем післявоєнного врегулювання.

2. Причини та характер “холодної війни”.

VІ. Міжнародні відносини у роки “холодної війни” (4 год.)

1. Циклічність світової політики в період військово – політичного

суперництва між Сходом та Заходом.

2. Радянсько – американські відносини у роки «холодної війни».

3. Розрядка міжнародної напруженості 70-х років та її зрив.

4. Роль регіональних конфліктів у протистоянні наддержав

VII. Закінчення «холодної війни» у міжнародних відносинах (2 год.)

1. Початок нового курсу СРСР у зовнішній політиці.

2. Крах біполярної системи міжнародних відносин.

VIII. Міжнародні відносини в умовах постбіполярності (2 год.)

1. Параметри міжнародної безпеки у постконфронтаційний період.

2. Сучаний стан і перспективи розвитку міжнародних відносин.

5. ТЕМи і зміст семінарських (практичних, лабораторних) занять

Змістовний модуль 2

Тема І: Створення та діяльність ООН ( 8 год.)

Заняття І

1. Ідея створення світової системи миру і безпеки. Розробка статуту ООН.

2. Створення ООН – важлива віха і розвитку міжнародних відносин.

3. Функції та роль Ради Безпеки та Генеральної Асамблеї.

Заняття ІІ

1. Міжнародні організації системи ООН.

2. Діяльність ООН у перші повоєнні роки.

3. Вплив “холодної війни” на діяльність та роль ООН.

Заняття ІІІ

1. ООН та проблеми війни та миру в умовах конфронтації між Сходом і Заходом.

2. Проблеми деколонізації в діяльності ООН..

3. Соціально – економічна та культурна політика ООН у 50 – 80-ті рр.

Заняття ІV

1. Зміцнення потенціалу ООН на рубежі 90 – х років.

2. Операції ООН по підтримці миру у 90-ті на поч. ХХІ ст.

3. Проблеми оновлення діяльності ООН в епоху глобалізації.

Джерела та література:

1. Аннан К.А. Ми народи: Роль Організації Об’єднаних Націй у ХХІ ст. Київ, 2000.

2. Гали Б.Б. ООН после окончания «холодной войны».// Международная жизнь, 1996, № 5.

3. Гали Б.Б. Укрепление потенциала ООН // Мировая экономика и международные отношения, 1993, № 4.

4. Организация Объединенных Наций.Сборник документов. М., 1991.

5. Арыстанбекова А. Конференция в Думбартон – Оксе. // Международная жизнь, 2002, №8.

6. Бруз В.С.Діяльність ООН в умовах “холодної війни” // Міжнародні відносини та зовнішня політика 1945 – 70 –ті роки, Київ, 2003.

7. Бруз В.С. Активізація діяльності ООН в період розрядки міжнародної напруженості.// Міжнародні відносини та зовнішня політика 1945 - 70 –ті рр. Київ, 2001.

8. Бруз В.С. Роль ООН у сучасних міжнародних відносинах // Міжнародні відносини та зовнішня політика 1980 – 2000 роки. Київ, 2001.

9. Горелик А. Противоречивый юбилей // Международная жизнь, 1996, № 3.

10. Деятельность Организации Объединенных наций по поддержанию мира. М.,1997.

11. Ефимов Г.К. Устав ООН – инструмент мира. М., 1988.

12. Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії з 1919 року до наших днів.- Київ, 1996.

13. Илюхина Р.М. Лига Наций. 1919 – 1934. М., 1989.

14. Імідж та реалії. Питання та відповіді про Організацію Об’єднаних Націй.

15. История международных отношений и внешней политики СССР. Т.2-3, М.,1997

16. Кофи Атта Анан. Портрет // Эхо планеты, 1997. №7.

17. Крылов С.Б. История создания ООН. Разработка текста устава ООН. М., 1960.

18. Международные организации системы ООН. Справочник. М.,1990.

19. Международные отношения после второй мировой войны. Т. 1, 2, М., 1962.

20. Морозов Г. ООН в ХХЫ веке. К Саммиту тысячелетия.// МЭМО, 100, №12.

21. Мы народы объединенных наций. М., 1995.

22. Новоселофф А. Как вдохнуть новую жизнь в ООН? // МЭМО, 2001, №4.

23. Орджоникидзе С. Новые задачи ООН // Международная жизнь, 2001, № 4.

24. Основные сведения об ООН.- М., 1991.

25. Полянський П. Вступ України в ООН. // Нова політика, 1997, №4.

26. Рощин А. А. Так начиналась ООН // Международная жизнь, 1992, № 7 .

27. Рощин АА. ООН и «холодная война» // НИНИ , 1991, № 5.

28. Федоров В.Н. ООН и проблемы войны и мира. М., 1988.

29. Шлыков К. Какой быть ООН в ХХІ веке: проблема реформирования Совета Безопасности. // МЭМО, 2001, № 5.

30. Шреплер Х.-А. Международные организации. Справочник. М., 1995.

Методичні рекомендації по вивченню теми

У ході семінарських занять студенти, спираючись на документальні джерела та історичну літературу, повинні розглянути і проаналізувати історію створення та діяльності Організації Об’єднаних Націй, виявити тенденції та особливості її функціонування в різні періоди 60 – річної історії, оцінити роль та внесок ООН у побудову сучасного світу.

На початку розгляду теми необхідно докладно зупинитися на історії створення ООН, приділивши особливу увагу американському фактору. При аналізі процесу розробки Статуту ООН, в першу чергу зосередитися на проблемах, що виникли в ході дискусії: про порядок голосування у Раді Безпеки, про членство в ООН союзних республік СРСР. Розглядаючи роботу конференції у Сан – Франциско необхідно дати відповідь на питання – як вдалося поєднати інтереси і позиції великих держав з іншими державами світу і відобразити це у Статуті.

Аналізуючи діяльність ООН у 50 – 60 – ті роки, в першу чергу необхідно виявити негативний механізм впливу на ООН “холодної війни”, наскільки у цей період був задіяний потенціал світової системи безпеки щодо врегулювання регіональних конфліктів. Студенти повинні спробувати відповісти на питання – яку роль відіграла ООН у процесі деколонізації і яким чином ліквідація колоніальних імперій позначилася на її подальшій діяльності.

При розгляді факторів, що вплинули на зміцнення потенціалу ООН на рубежі 90 – х років, особливу увагу приділити завершенню “холодної війни”.

Завершуючи вивчення теми необхідно докладно зупинитися на характеристиці ролі ООН у сучасних міжнародних відносинах і на проблемах її реформування.

Тема ІІ: Проблеми безпеки та співробітництва в Європі у ІІ половині ХХ століття ( 8 год.)

Заняття І

1. Актуальність реалізації ідеї “загальноєвропейського дому” у ІІ половині ХХ століття.

2. Вплив “холодної війни” на загальноєвропейські проблеми.

3. Створення та початок діяльності в Європі регіональних систем безпеки та економічного співробітництва.

Заняття ІІ

1. Вплив розрядки на вирішення загальноєвропейських проблем.

2. Проведення Наради із безпеки та співробітництва в Європі.

3. Заключний акт Наради із безпеки та співробітництва в Європі та його основні положення.

Заняття ІІІ

1. Успіхи та складності реалізації ідеї “загальноєвропейського дому” у ІІ пол. 70-х рр.

2. Повернення до силових методів зовнішньої політики наприкінці 70 х – на початку 80 –х років.

3. “Нове політичне мислення” і загальноєвропейський процес.

Заняття ІV

1. ОБСЄ: нові завдання та напрямки діяльності у 90 – ті роки ХХ – на початку ХХІ.

2. Нова роль НАТО в системі європейської безпеки.

3. Прискорення інтеграційних процесів в Європі на рубежі ХХІ століття.

Джерела та література:

1. Заключительный акт Совещания по безопасности и сотрудничеству в Европе, Хельсинки, 30 июля – 1 августа 1975. М., 1987.

2. Общеевропейская встреча в верхах (1990; Париж). Документы и материалы. М., 1991.

3. Организация Варшавского договора: Документы и материалы. М., 1986.

4. Партнерство заради миру. Рамковий документ.// НАТО. Довідник. Київ,1997.

5. Північноатлантичний договір. - НАТО. Довідник. Київ,1997.

6. Стратегічна концепція Альянсу. // НАТО ревю – Документація, літо 1999.

7. Борко Ю.А.Общий европейский дом: что мы о нем думаем. М., 1991.

8. Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії з 1919 року до наших днів.- Київ, 1996.

9. Европа на пути к новой модели безопасности. // Международная жизнь, 1995, № 4,5.

10. Кашлев Ю.Б.Общеевропейский процесс: вчера , сегодня, завтра. М, 1990.

11. Коппель А.Г., Пархомчук О.С. Міжнародні відносини ХХ сторіччя. Київ, 1999.

12. Коломойцев В.Ф. Вопросы европейской безопасности в 1980-е годы .// Преподавание истории в школе, 1993, № 3.

13. Кортунов С. Становление нового мирового порядка.// Международная жизнь, 2002, № 6.

14. Лоссовський І., Оснач М. Як форум політичного діалогу. 10 років участі України в діяльності ОБСЄ: деякі підсумки та основні пріоритети.// Політика і час, 2002, № 3.

15. Міжнародні відносини та зовнішня політика (1945 – 70 –ті роки). Київ, 2003.

16. Міжнародні відносини та зовнішня політика 1980 – 2000 роки. Київ, 2001.

17. НАТО. Довідник. Київ,1997.

18. Пархалина Т. О новой архитектуре безопасности в Европе.// МЭМО, 1997, № 12.

19. Петраков М. «Учителя» и «ученики» в ОБСЕ? // Международная жизнь, 1994, № 5.

20. Проблемы европейской безопасности в свете концепции «общеевропейского дома».М., 1991.

21. Рахманинов Ю.Н. ОБСЕ в ХХІ веке: на пути к новой модели безопасности.// США, 1997, №1.

22. Рахманинов Ю.Н. ОБСЕ и вызовы времени.// Международная жизнь, 1994, № 5.

23. Ротфельд А. Поиски системы коллективной безопасности.// Международная жизнь, 1994, № 10.

24. Современные международные отношения. М., 200.

25. Фурман О.О. Єдина Європа: Проблеми становлення.Київ, 1990.

26. Шпангер Х.Й. НАТО на пути к плюралистическому сообществу безопасности.// Мировая экономика и междкнародные отношения, 1997, № 12.

27. Шустов В. Место ОБСЕ в европейской архстектуре.// Международная жизнь, 2001, № 11.

28. Шустов В. От Совещания к Организации по безопасности и сотрудничеству.// Международная жизнь, 2000, № 8-9.

Методичні рекомендації по вивченню теми ІІ.

У ході вивчення теми студенти, використовуючи документальні джерела та історичну літературу, повинні розглянути та проаналізувати передумови, зміст і роль загальноєвропейського процесу другої половини ХХ століття.

Вивчення теми необхідно розпочати із розгляду актуальності реалізації ідеї “загальноєвропейського дому” після Другої світової війни і чого реально можна було досягти на цьому шляху в умовах існування в Європі двох суспільно – політичних систем.

Аналізуючи розвиток міжнародної ситуації в Європі в 50 – 60 – ті роки необхідно виявити негативний вплив “холодної війни” на вирішення загальноєвропейських проблем.

При розгляді питання про створення і діяльність європейських регіональних систем безпеки слід скласти порівняльну таблицю щодо принципів організації і змісту діяльності НАТО і ОВД.

Вивчаючи особливості загальноєвропейського процесу у 70 – ті роки доцільно докладно зупинитися на характеристиці принципів взаємних відносин європейських країн, що ввійшли до Заключного Акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі.

Розглядаючи параметри європейської безпеки у пост конфронтаційний період необхідно особливу увагу приділити аналізу змін внутрішньої сутності та інституалізації Гельсінського процесу, а також трансформації НАТО.