Література

Основна:

1. Патофізіологія: підручник / За ред. М.Н.Зайка, Ю.В.Биця. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Медицина, 2008. – 704 с.

2. Патологічна фізіологія. Книга в трьох частинах. Ч.1. Нозологія. За ред. проф. М.С.Регеди – Львів: Сполом, 2009. – 290 с.

3. Патологічна фізіологія. Книга в трьох частинах. Ч.2. Типові патологічні процеси. За ред. проф. М.С.Регеди – Львів: Сполом, 2008. – 277 с.

4. Патологическая физиология. Учебник для студентов фарм. вузов. Изд. 2-е, перераб. и доп. / под ред. проф. А.И.Березняковой – Винница: Нова Книга, 2008. – 328 с.

5. Матеріали лекцій.

Додаткова:

1. Атаман О.В. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. Навчальний посібник / Вид.2-ге, доопрац. і доп. – Вінниця: Нова Книга, 2007. – 512 с.

2. Патологическая физиология. Под ред. А.Д.Адо, В.В.Новицкого, Томск, Изд-во Том. Ун-та, 1994.

3. Патофизиология. Курс лекций. Под ред. П.Ф.Литвицкого, М.: Медицина, 1995.

4. П.Н. Веселкин. Лихорадка, т.ІІ 4-томное руководство по патофизиологии. - М, 1966. С. 93-176.

5. П.Н. Веселкин. Стресс и терморегуляция / Материалы пленума патофизиологов. -Ереван, 1974.

6. Важнейшие функции систем организма и их регуляция в процессе температурного стресса. - Тюмень, 1980.

7. М. Лоурин. Лихорадка у детей. - М.1985.

8. В.Г. Овсянников. Патологическая физиология: Типовые патологические процессы. - Ростов-на-Дону, 1987.

9. Ф.Х. Кучерявий. К вопросу о значений лихорадочной реакции в патогенезе инфекционного процесса. - Кишинев, 1989.

Тема 3. Порушення периферійного кровообігу та мікроциркуляції і. Актуальність теми

Завдяки периферичному кровообігу здійснюється постачання органів й тканин киснем, поживними речовинами та виведення продуктів метаболізму. До порушень периферичного кровообігу відносять артеріальну та венозну гіперемію, ішемію, стаз, тромбоз та емболію. Їх виникнення і розвиток можуть бути зумовлені як порушенням нервово-гуморальної регуляції місцевого кровообігу, так і патологією відповідних органів і тканин.

Розлади місцевого кровообігу потребують детального вивчення, оскільки є важливою ланкою патогенезу багатьох захворювань. Знання загальних закономірностей їх патогенезу необхідні для успішного лікування та профілактики відповідних порушень.

Іі. Конкретні цілі

1. Знати причини, види, механізми розвитку основних форм порушень периферійного кровообігу.

2. Знати причини, види, механізми розвитку основних форм порушень мікроциркуляції.

3. Вміти оцінювати основні клінічні та патофізіологічні ознаки артеріальної та венозної гіперемії, ішемії, тромбозу, емболії, стазу.

4. Вміти застосовувати теоретичні знання для пояснення механізмів розвитку артеріальної гіперемії, венозної гіперемії, ішемії, що відтворюються в експерименті.

Ііі. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
Анатомія	Периферійне судинне русло – види судин, структура
Нормальна фізіологія	Функції судин різного типу

IV. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
Артеріальна гіперемія	збільшення кровонаповнення тканини чи органа внаслідок надмірного надходження крові по артеріальних судинах
Венозна гіперемія	збільшення кровонаповнення тканини чи органа внаслідок утрудненого відтоку крові по венозних судинах
Ішемія	зменшення кровонаповнення органа або тканини внаслідок обмеження або повного припинення припливу артеріальної крові
Стаз	сповільнення та зупинка течії крові в капілярах, дрібних артеріях і венах
Тромбоз	складний прижиттєвий процес утворення в кровоносних судинах або порожнинах серця згустків крові, здатних в тій чи іншій мірі перешкоджати діяльності серця і(або) руху крові по судинах
Емболія	перенесення течією крові або лімфи тіл (емболів), які в нормі не зустрічаються, або закупорка ними судин
Мікроциркуляція	рух крові і лімфи мікроциркуляторним кровоносним і лімфатичним руслом
Недостатність лімфатичної системи	стан, при якому лімфатичні судини не виконують свою основну функцію (здійснення постійного й ефективного дренажу інтерстицію)